Цінові спекуляції в період надзвичайної ситуації

Чи дійсно зростання цін повністю корелюється зі змінами саме ринкових чинників? Чи доброчесно поводять себе виробники, постачальники та реалізатори товарів, робіт і послуг?

На сьогодні в Україні відсутній і орган влади, що має повноваження контролю за ціноутворенням на товари широкого вжитку.

Але чи дійсно варто повною мірою та назавжди відмовитись від цінового регулювання чи контролю за ціноутворенням, в першу чергу на соціально значущі товари?

Вільне ціноутворення має свої «слабкі» сторони. Про це свідчать останні події в країні, пов’язані з введенням режиму надзвичайної ситуації для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Адже в період встановлених обмежувальних заходів, зокрема, щодо вільного пересування та ситуації невпевненості в «завтрашньому» дні, що спричиняє панічні настрої, громадяни починають запасатись продуктами харчування, товарами першої необхідності, засобами особистої гігієни, лікарськими засобами. Саме в цей час, коли попит на окремі товари зростає, в рази збільшується їх ціна реалізації.

Але чи дійсно таке зростання цін повністю корелюється зі змінами саме ринкових чинників? Чи доброчесно поводять себе виробники, постачальники та реалізатори товарів, робіт і послуг? Чи не використовується ними такий правовий режим як можливість отримання надприбутку?

І саме на такі питання держава має дати відповідь в період дії правового режиму надзвичайної ситуації, надзвичайного та воєнного станів, коли споживачі обмежені в пересування та відповідно у можливості вільного вибору продавця в зоні пішої доступності.

В більшості американських штатів та окремих європейських країнах діє законодавство, що передбачає відповідальність за завищення цін у період надзвичайних ситуацій. Та й завищеною визнається різна ціна, наприклад така, що на 10 або 20 відсотків перевищує розмір середніх цін на товари, що були протягом певного періоду до встановлення надзвичайної ситуації, а також встановлення «надмірно високої ціни». Це є відображенням того, що суспільство засуджує спроби підприємців збагатитись в скрутні часи за рахунок безпорадності цього ж суспільства.

Різке зростання цін на продукти харчування та товари першої необхідності, що ми спостерігаємо в період дії режиму надзвичайної ситуації, введеного постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», спонукає до пошуку оптимальної моделі втручання держави в процеси ціноутворення.

Спільно з народними депутатами фракції «Голос» експерти комунікаційної платформи «Ліга антитрасту» напрацювали законопроект, спрямований на створення умов для забезпечення належного контролю за встановленням цін реалізації товарів, зокрема, що мають істотну соціальну значущість під час дії режимів надзвичайної ситуації, надзвичайного та воєнного станів.

На сайті Верховної Ради України також оприлюднено текст проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо протидії ціновим спекуляціям на товари, послуги, роботи першої необхідності недобросовісними суб’єктами господарювання під час правового режиму надзвичайного стану, воєнного стану або карантину в Україні)» (реєстраційний номер № 3253) народного депутата України Качури О.А.

Проаналізуємо відмінності моделей, що пропонуються цими проектами законів.

За проектом Закону №3253 пропонується формування та встановлення Кабінетом Міністрів України протягом строку дії воєнного стану переліку товарів, робіт і послуг та граничних цін і тарифів на них для застосування суб'єктами господарювання.

Передбачається також встановлення адміністративної та кримінальної відповідальності за необґрунтоване перевищення вартості товарів, робіт чи послуг, встановленої в переліку.

Отже, за такою моделлю вбачається зовнішнє втручання в цінову політику суб’єктів господарювання і фактично перехід до державного регулювання цін на окремі товари, роботи та послуги.

Однак, встановлений державою граничний розмір цін на товари, що будуть діяти протягом певного строку, який може складати від одного місяця і більше, може не враховувати всі чинники, які об’єктивно, особливо з плином часу, можуть впливати на збільшення ціни.

Як наслідок, може утворитись дефіцит товарів, оскільки суб’єктам господарювання може стати не вигідно реалізовувати свою продукцію за цінами, визначеними державою.

Крім того, проектом Закону № 3253 не визначаються органи, уповноважені складати протоколи та розглядати справи про адміністративні порушення у вигляді необґрунтованого перевищення вартості товарів, робіт чи послуг, встановленої в переліку.

Інша модель, що розроблена депутатами фракції «Голос» та експертами «Ліги антитрасту», передбачає надати повноваження Кабінету Міністрів України затверджувати перелік товарів, що мають істотну соціальну значущість, стосовно яких встановлюється контроль за ціноутворенням в період дії правового режиму надзвичайної ситуації, надзвичайного та воєнного станів, а також визначити орган влади, що буде контролювати ціни реалізації таких товарів.

Таким органом влади запропоновано визначити Антимонопольний комітет України, який вже має повноваження та інструментарій контролю за цінами монопольних утворень.

Відповідно, Закон України «Про захист економічної конкуренції» пропонується доповнити статтею, якою встановити заборону суб’єктам господарювання встановлювати під час дії правового режиму надзвичайної ситуації, надзвичайного та воєнного станів завищені ціни на товари з переліку Кабінету Міністрів України.

Завищеними пропонується визнавати ціни, зростання яких відбулося на 20 відсотків і більше порівняно з розміром середніх цін на такі товари, обчисленого за 30-денний період, що передував надзвичайній ситуації, надзвичайному та воєнних станів.

Якщо суб’єкт господарювання не доведе, що підвищення цін є економічно обґрунтованим та відбулося через відповідне збільшення собівартості, такі його дії будуть визнаватися порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

За вчинення такого порушення на суб’єкта господарювання-порушника органи АМКУ накладатимуть штраф у розмірі до 10 відсотків доходу (виручки) суб’єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Така модель контролю за встановленням цін реалізації товарів, зокрема, що мають істотну соціальну значущість, враховуватиме найкращий світовий досвід та є гнучкою. Оскільки поряд з покаранням за неправомірні дії, суб’єктам господарювання надається можливість обґрунтувати розмір встановленої ними вартості.

Яка саме модель буде обрана та проголосована народними депутатами покаже час. Але ні в кого не лишається сумнівів щодо необхідності швидкого вирішення питання боротьби з ціновими спекуляціями, особливо в період надзвичайних ситуацій.