Темний бік законопроектів про адміністрування податків
Хотіли як краще, а вийшло як завжди. Саме таке враження складається під час ознайомлення з новими нормами законопроектів 1209 та 1210.
Законопроекти містять низку норм, які можуть вкрай негативно вплинути на український бізнес. Наприклад, законопроект 1210 передбачає встановлення найвищої в світі рентної плати на видобуток залізної руди. Згідно з прогнозами експертів, такі зміни призведуть до закриття близько 70 відсотків підприємств гірничо-металургійного комплексу і залишать без роботи тисячі людей.
Наразі представники важкої промисловості, середнього та малого бізнесу звернулися до Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики доопрацювати перед першим читанням проекти Законів України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» №1210 та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» №1209. Бізнесмени наполягають на тому, що норми, виписані в документах, можуть негативно вплинути на українську економіку.
Зокрема, виключається персональна відповідальність інспекторів за необґрунтовані донарахування в акті перевірки, а позапланові перевірки призначаються не за фактами порушень, а при підозрі податківців. Такі зміни можуть призвести до значних зловживань з боку податкової служби навіть щодо законослухняних підприємств. Також прибирається максимальний поріг судового збору для оскарження податкових рішень. Це, в свою чергу, може створити ускладнення щодо оскарження рішень для бізнесу.
Нові норми передбачають збільшення термінів документальних та фактичних перевірок, впровадження значних штрафних санкцій з фіксованим розміром по податковим накладним/розрахункам коригування, де відсутній ПДВ, по компенсуючим податковим накладним. Також досить дискусійними виглядають нові норми щодо статусу, оподаткування та перевірок постійних представництв, фактично створюються передумови «полювання» на незареєстровані приватні підприємства, що може негативно вплинути на інвестиційний клімат в Україні.
Платники податків ризикують відчути посилення адміністративного тиску через механізм коригування фінансового результату на основі іншого, поширеного тлумачення концепції «розумної економічної причини». Нова податкова різниця створить значні суперечки з контролюючими органами щодо питання витрат, понесених платником податків на користь нерезидентів, якщо такі операції не мають ділової мети.
Запроваджується ПДВ на експорт при перевищенні продажної ціни над собівартістю, а курсові різниці виключаються для цілей оподаткування прибутку (100% податкова різниця).
Оподаткування гірничо-металургійної сфери збільшується удвічі, а рентна плата за мінеральні копалини підвищується у десятки разів. Більше того, метод оподаткування змінюється на розрахунок корисної речовини не з видобутої, а зі збагаченої руди. Вочевидь, така значна зміна потребує додаткового аналізу в частині збалансованого пропорційного податкового навантаження. Експерти зазначають, що такі норми суперечать існуючим міжнародним практикам в частині оподаткування видобутку корисних копалин і рекомендаціям Міжнародного валютного фонду. Адже згідно з ними, 40% прибутку від розробки корисних копалин має отримувати держава, а 60% – бізнес (зокрема для інвестицій в подальший розвиток). Але, в разі прийняття законопроекту №1210, частка держави у вигоді від розробки корисних копалин зросте майже до 90 відсотків. Зрозуміло, що це зробить видобуток залізної руди в Україні економічно недоцільним.
Висновок напрошується невтішний – перелічені норми законопроектів 1209 та 1210 можуть загнати бізнес у ще більшу тінь та навіть вщент зруйнувати гірничо-металургійну промисловість України. Зазначені документи потребують доопрацювання до першого читання і внесення суттєвих коригувань для забезпечення балансу інтересів бізнесу та держави.
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3801
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 370
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 262
- НАБУ: невиправдані надії 229
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 158
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
23480
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17411
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
17273
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 13781
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 11928