Часто міфи створювались за сприяння мистецтва, в тому числі використовуючи кінематографію.
25 грудня 1934 року в Москві відбулася прем’єра фільму «Веселые ребята». Це перша музична комедія, що була знята в СРСР.
Хто зі старшого та середнього покоління не пам’ятає цієї колоритної комедії радянської доби. Легенький, простодушний фільм про походеньки такого собі віртуозного шоумена-пастуха та домашньої робітниці з пишним бюстом.
Купа всілякої живності, корови, свині, кози, гуси, які тільки і чекають свого часу, щоб потрапити в об’єктив кінокамери. Люди збирають рясний врожай. Всі задоволені, всі сміються. А хіба можна забути групові сцени банальної обжирайлівки, суцільного запою та балагану, які фактично стали здобутком світової кіноспадщини, і щоб було ще смішніше, навіть тварин свідомо споювали.
Ось спогади одного з постановників сцен:
«... На заклик дудки пастуха вони (тварини) вриваються в їдальню пансіону і пожирають салати та фрукти, напиваються винами, приготованими для банкету. Порося, залізши на стіл, перекидає пляшку з коньяком і напивається як справжній алкоголік.Бик, якого у фільмі звуть Чемберленом, випиває крюшон, приготований у великій скляній вазі, і сильно п'яніє.
З поросям проблем не було.Поставили його перед тарілкою з коньяком, ткнули носом, і порося з задоволенням вилакавши коньяк перетворився на п'яного хулігана.Хитаючись і хрюкаючи, він ходив по столу, перекидаючи пляшки, скидаючи тарілки»
Зі стрічкою дійсно, пов’язано багато цікавих фактів. Наприклад, за кордоном картина демонструвалася під назвою «Москва сміється» (Moscow Laughs), зокрема, на міжнародному кінофестивалі у Венеції у 1934 році.
Чарлі Чаплін писав: «Допоки не було цього фільму, американці знали лише Росію Достоєвського. Тепер вони побачили великі зміни у психології людей. Люди сміються. Це велика перемога. Це агітує більше, ніж доказ стріляниною і промовами».
А агітувати було за що, тому що в Україні на той час було зовсім не до сміху – люди масово вимирали від голоду.
У 1933 році під час зустрічі на дачі у Максима Горького Сталін дає доручення зробити яскраву комедію для радянського глядача. Створення фільму доручають перспективному режисеру Григорію Александрову, який за цю роботу був нагороджений бойовим орденом Червоної Зірки (Красная Звезда), який давали за великі заслуги в справі оборони і забезпеченні державної безпеки СРСР.
Зйомки відбувалися в горах і на пляжах Гагри. В цьому містечку за розпорядженням Берії в 1930 році було розпочато будівництво дачі Сталіна. Тому ніякого відчуття тієї голодної біди, що в Україні, в тому числі на Кубані (до Гагри рукою подати), чи Казахстані в цій місцині не могло бути вже за визначенням.
Як підсумок виникає питання: за які такі великі заслуги в справі оборони та забезпеченні державної безпеки отримав бойовий орден Александров і над чим так захоплено «сміялась Москва», а з нею і весь світ в тридцятих роках минулого століття?
