Обнадійливі сигнали, які подає банківська сфера, та національна економіка взагалі, не тільки пересічним клієнтам фінансово-кредитних установ, представникам малого та середнього бізнесу, а й керівникам великих підприємств та ключовим гравцям фінансово-проми
Банківська сфера подає обнадійливі сигнали національній економіці. Причому, не тільки клієнтам фінансово-кредитних установ, представникам бізнесу, а й керівникам підприємств та фінансово-промислових груп. Що змушує світових аналітиків підвищувати рейтинги України на фінансовій мапі світу. Довіра до банків міцніє, про що свідчить позитивна динаміка зростання депозитів у населення в січні-червні.
Загальний обсяг депозитів зрісна 11,1 % до 364 млрд. грн. Депозити ж населення збільшилися на 13,7 %. При цьому їх приріст у національній валюті майже в 5 разів перевищує відповідний показник по коштам в іноземній валюті, що свідчить про підвищення довіри до гривні, а також про зменшення інфляційних та девальваційних очікувань.
Позитивні грошово-кредитні процеси сприяли покращенню макроекономічної ситуації. Обсяг виробленої промислової продукції в січні – червні 2010 р. порівняно з відповідним періодом попереднього року значно збільшився.
Наведені цифри – свідоцтво того, що банківську систему невипадково порівнюють із кровоносною системою організму. Адже це не тільки кредити, депозити, але й інші банківських операції. Щоденно через банки здійснюються різноманітні платежі, причому не тільки для фізичних осіб. Цілі кредитні програми забезпечують можливість функціонування малого та середнього бізнесу та великих підприємств.
Саме для того, щоб повернути на нині закриті підприємства працівників для поступового оздоровлення економіки, підвищення соціальних стандартів, формування збалансованого бюджету, виконання фінансових зобов’язань перед міжнародними фінансовим установами, неустанно працюють банки України.
Як покращити роботу банківської системи, аби, образно кажучи, пришвидшити потік грошей у кровоносних судинах? Які чинники впливають на ритмічну роботу банківських установ, підвищення довіри до них із боку населення, залучення закордонних інвестицій для оздоровлення економіки, виконання програм Уряду, спрямованих на створення потужної, кризо-витривалої держави?
За результатами досліджень аналітиків на заваді стоїть низка проблем, які не дають банківському сектору України вдихнути повною груддю. Серед основних проблем потужний фіскальний тиск, наявність складних регуляторних перешкод, високий рівень корупції в центрі та регіонах, а також повільний процес удосконалення національного законодавство. Причому на останньому варто зупинитися окремо.
Неузгодженість діяльності окремих інститутів влади – Верховної Ради України, Кабінету міністрів України, Національного банку України, Міністерства юстиції України, Державної податкової адміністрації України, бажання їхніх представників ставити корпоративні інтереси на перше місце, змушують займатися законотворчістю на принципах конкуренції, а не співпраці.
Мабуть, певною мірою, це наслідок радянської уяви про роботу в команді. Але, приклад цивілізованої Європи, свідчить про те, що час подібного ставлення до вирішення загальнодержавних проблем давно в минулому. Адже, правове поле, на якому створюються закони існування держави не повинно ставати місцем для з’ясування амбіцій.
Документи, яким дають життя Парламент, профільні міністерства повинні враховувати інтереси всіх учасників процесу, у тому числі представників банківського сектору. Саме це є предметом повсякденної турботи Асоціації “Український Кредитно-Банківський Союз” (УКБС).
На жаль, останніми роками, можна спостерігати діаметрально протилежні підходи. Причому, такі приклади загальновідомі та знаходяться в полі зору представників ЗМІ. Чого вартий лише приклад із Міністерством юстиції, яке змінило умови здійснення виконавчого напису нотаріусом на виконавчих документах, що стало справжнім головним болем не тільки для рієлторів, а й для працівників банків, що займаються іпотечним кредитуванням. Права, надані кредиторам законодавством України були порушені, тому для встановлення справедливості УКБС був змушений вступити в тривале листування та здійснювати особисті зустрічі з керівництвом Міністерства юстиції.
Цікаво, що в обговоренні проекту документу, в якому йшла мова про інтереси банків представники фінансово-кредитних установ навіть не мали змоги взяти участь. Але саме для цього наказом Президента при органах виконавчої влади запроваджено створення Громадської Ради, де могли б взяти участь, наприклад, представники банківської спільноти. Однак, у Міністерстві юстиції України, незважаючи на чисельні прохання УКБС, на це навіть не звернули уваги. Мабуть, шоб не створювати зайвий прецедент, що може уповільнити прийняття недосконалих документів.
Можна навести ще один приклад, коли банк-член УКБС змушений був у суді відстоювати не більше не менше, а…принципи конкуренції, оскільки було прийнято рішення про переведення фінансового обслуговування підприємств, що знаходилися в підпорядкуванні 7 міністерств у два державні банки. Адже, таким чином права комерційних фінансово-кредитних установ було порушено.
І лише увага до справи Антимонопольного комітету України (АМКУ) дозволила змінити ситуацію на краще – наказ про обов’язковий перехід низки підприємств до обслуговування в державні банки відмінено, та видано новий наказ, де ці дії носять рекомендаційний характер.
Як бачимо, незважаючи на зовнішнє спокійний фасад, у законодавчій творчості з перемінним успіхом триває боротьба за внутрішньо-корпоративні інтереси. Однак, при цьому втрачається головне – розуміння того, що увесь цей клопіт робиться для одної загальної справи – зміцнення економічної стабільності України.
Але позитивний приклад АМКУ – одна з перших ластівок у правовому полі, поява якої підтверджує той факт, що лише досконале законодавство, яке враховує не тільки тактичні-корпоративні, а й стратегичні-загальнодержавні інтереси дозволить банківській системі стати справжньою кровоносною системою країни.
І лише поєднання прагматичної грошово-кредитної політики, позбавлених популізму економічних реформ, узгодженої усіма учасниками фінансових процесів законотворчості, що здійснюється в національному правовому полі, допоможе вивести економіку України на шлях сталого довгострокового зростання.
