Відшкодування матеріальної шкоди завданою судовою владою
Позовна заява про відшкодування завданою суддею матеріальної шкоди не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, а належним відповідачем є Держава.
10 січня 2018 року Верховний Суд у складіколегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в контекстісправи № 454/1642/16-ц (провадження№ 61-1091св17, ЄДРСРУ № 71498435) при досліджені питання щодо відшкодуваннямзавданої суддею матеріальної шкоди фактично підтвердив раніше сформовануправову позицію висловлену Верховним судом України.
Такий висновок суду відповідає положеннямст. ст. 56, 126, 129 Конституції України, а також роз'ясненням, наданим судом уп. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8«Про незалежність судової влади», у постанові Пленуму Верховного Суду Українивід 12 червня 2009 року № 6 «Про деякі питання, що виникають у судовій практиціпри прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді нимиадміністративних позовів до судів і суддів».
Зазначене також відповідає вимогам ст. ст.6, 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до ст. 125 Конституції України(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) в Україні діютьмісцеві, апеляційні, вищі спеціалізовані та Верховний Суд України.
Особи мають право оскаржити судове рішеннядо судів вищої інстанції в порядку та з підстав, визначених у процесуальномузаконодавстві.
Отже, чинне законодавство дає можливістьособі повною мірою реалізувати своє право на оскарження судового рішення.
Законність процесуальних актів і дій(бездіяльності) суддів, вчинених при розгляді конкретної справи, не можеперевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю.
Аналогічну позицію висловлено у п. 57Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів, де зазначено, щозміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогоюпроцедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогоюправа на звернення до Європейського суду з прав людини.
У Висновку № 3 (2002) Консультативної радиєвропейських суддів зазначено, що судові помилки щодо юрисдикції чи процедурисудового розгляду, у визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінкисвідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції; інші суддівські порушення,які неможливо виправити в такий спосіб (наприклад надмірне затримання вирішеннясправи), повинні вирішуватися щонайбільше поданням позову незадоволеної сторонипроти держави.
ВИСНОВОК: За таких обставин, сліддійти висновку, що належним відповідачем у таких спорах може бути лише держава,а не суди (судді), які діють від імені держави та виконують покладені на нихдержавою функції правосуддя.
Зазначена правова позиція висловлена впостанові Верховного Суду України від 1 березня 2017 року № 6-3139цс16.
Більше того, згідно з п. 5.1. Європейськоїхартії про закон «Про статус суддів»
прийнятої Радою Європи 10 липня 1998 р. у випадку невиконання суддею одного із своїх обов'язків, чітковизначених законом, він може підлягати санкції лише на підставі рішення запропозицією, рекомендацією або згодою комітету або органу, принаймні половинаскладу якого обрані судді.
В свою чергу п. 5.2 Хартії вказує, що відшкодування збитків зашкоду, заподіяної неправомірно в результаті рішення або поведінки судді привиконанні ним його посадових обов’язків, гарантуєтьсядержавою.
Між тим, в Законі може бути передбачено право держави вимагати від судді всудовому порядку відшкодування таких витрат, але не більше встановленихрозмірів, у випадку грубого порушення правил, які регулюють виконаннясуддівських обов’язків.
- Час затягувати паски Андрій Павловський 17:27
- Строк нарахування 3% річних від суми позики Євген Морозов 13:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 26245
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21336
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 14945
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 9692
-
В Україні збанкротував ще один страховик
Бізнес 9136