Обов’язковість згоди кредитора на заміну боржника в зобов’язанні
Обов’язковість та форма вираження згоди кредитора (ТОВ) на заміну боржника у зобов’язанні.
26.04.2017 р. усуваючи розбіжності у застосуванні судомкасаційної інстанції норм матеріального права, Судова палата у господарськихсправах Верховного Суду України в розрізі розгляду справи №3-300гс17 дійшла нижчезазначеного висновку.
Відповідно до статті 509 ЦКзобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник)зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передатимайно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися відпевної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання йогообов'язку.
Участині 1 статті 510 ЦК встановлено, що сторонами у зобов'язанні є боржник ікредитор.
Отже,зобов’язання є правовідношенням між конкретно визначеними особами – сторонамизобов’язання.
Чинне цивільне законодавствопередбачає можливість заміни сторін у зобов’язанні, однак встановлює певніобмеження свободи розсуду учасників відповідних правовідносин з метоюзапобігання порушенню балансу інтересів цих осіб.
Зокрема,заміна кредитора за загальним правилом здійснюється без попередньої згодиборжника, оскільки не впливає на правове становище боржника, для якогоневажливо, яка саме особа має здійснити виконання, зокрема, сплатити кошти(статті 512, 516 ЦК).
Аналогічнаправова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 15 квітня2015 року №3-43гс15.
Разом із тим закон встановлює обмеження на заміну боржника узобов’язанні поза волею кредитора.
Згіднозі статтею 520 ЦК боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою(переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Нормастатті 520 ЦК має на меті убезпечити кредитора від непередбачуваного танеочікуваного ризику невиконання зобов’язання внаслідок заміни особи боржника.
ВАЖЛИВО: Необхідність отримання згоди кредитора на переведенняборгу зумовлена тим, що особа боржника завжди має істотне значення длякредитора. Вступаючи у договірні відносини, кредитор розраховував на отриманнявиконання з огляду на якості конкретного боржника (здатність виконатиобов’язок, платоспроможність, наявність у боржника майна тощо).
Відтак,для заміни боржника у зобов’язанні необхідна воля кредитора щодо відсутностізаперечень проти покладення обов’язку первісного боржника на іншу особу.
Чинним законодавством встановленолише форму правочину щодо заміни боржника у зобов’язанні – цей правочинвчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виниклозобов’язання (статті 513, 521 ЦК).
Водночас форми надання згоди кредитором щодозаміни боржника у зобов’язанні законом не передбачено.
Наведене дає підстави для висновкупро те, що для заміни боржника у зобов’язанні істотне значення має не формавиразу волі кредитора, а наявність відповідної волі, що і вимагається згідно зприписами статті 520 ЦК.
Зазмістом частини 1 статті 98 ЦК загальні збори учасників товариства мають правоприймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі й з тих, щопередані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Отже, загальнізбори учасників товариства є органом, який формує волю товариства з будь-якихпитань діяльності юридичної особи.
Такимчином, відповідно до норми статті 520 ЦК вимагається наявність волі (згоди)кредитора на заміну боржника у зобов’язанні, а згідно з частиною 1 статті98 ЦК волю господарського товариства можуть формувати загальні збори учасниківцього товариства.
ВИСНОВОК: протокол загальних зборів учасників первісногокредитора у якому зафіксовано рішення загальних зборів учасників про згоду назаміну боржника за договором є достатнім та належним доказом волі (згоди)кредитора на заміну боржника у зобов’язанні, що відповідає приписам статті 520ЦК.
- Сила самопізнання Олександр Скнар вчора о 21:10
- Скасування усиновлення: що говорить закон і судова практика Леся Дубчак вчора о 19:31
- Політичне страхування в Україні: від точкових рішень до системи Антоніна Прудко вчора о 17:36
- Cтраховка не покриє: страхування вашого генератора та сонячної станції Ростислав Никітенко вчора о 09:29
- Реальный кейс: как удалось оспорить незаконную мобилизацию и закрыть уголовное дело Віра Тарасенко 24.08.2025 16:11
- "Ценз осілості Портнова" і українців, що виїхали за кордон від війни - що спільного? Валерій Карпунцов 23.08.2025 20:46
- Штраф як фіскальний інструмент: де межа між правопорядком і свавіллям? Олександр Рось 23.08.2025 18:34
- Профайлінг у бізнесі України: як підвищити ефективність та знизити кадрові ризики Василь Фенчак 23.08.2025 12:29
- О причине возникновения технологической цивилизации Володимир Стус 23.08.2025 00:59
- Представник Ватикану у Польщі нагородив рашистського посла Андрєєва Володимир Горковенко 22.08.2025 21:51
- Баланс між контролем та гнучкістю Сильвія Красонь-Копаніаж 22.08.2025 21:06
- "Штаб у Лондоні" чи виборчий штаб на Банковій? Дана Ярова 22.08.2025 18:45
- Тварина не іграшка: етичний погляд на "лікування" за допомогою улюбленців Ольга Духневич 22.08.2025 16:57
- Проблеми особистої ефективності Олександр Скнар 22.08.2025 09:44
- Закон про лобіювання. Що має знати бізнес? Віталій Соловей 21.08.2025 00:08
- Замість ліквідації – фаховість: недбала експертиза НАБУ стала загрозою для інвестклімату 521
- Їжа майбутнього "з пробірки": що з’явиться в українському меню першими? 225
- "Ценз осілості Портнова" і українців, що виїхали за кордон від війни - що спільного? 219
- Закон про лобіювання. Що має знати бізнес? 181
- Айсберг корпоративної безпеки 164
-
Десятка сімей із найбільшими статками – від цукерок M&M's до нафти в ОАЕ
Життя 14614
-
Як відновитися після тривог – поради психологині та неврологині
Життя 10946
-
В які країни їдуть вчитись українські абітурієнти – все про освіту за кордоном
Життя 7781
-
Від $22 тисяч до майже мільйона: з чого зроблені костюми преміумкласу та хто їх носить – фото
Життя 3904
-
"Удар по ринку праці". Польський бізнес розкритикував вето Навроцького
Бізнес 3469