Відповідальність за постановлення незаконного судового рішення
01.03.2017 р. Верховний суд України розглядаючи справу № 6-3139цс16 досліджував питання належного відповідача (судді/суду або держави) у спорах щодо відповідальності за постановлення незаконного та неправосудного судового рішення.
01.03.2017 р. Верховний суд Українирозглядаючи справу №6-3139цс16 досліджувавпитання належного відповідача (судді/суду або держави) у спорах щодовідповідальності за постановлення незаконного та неправосудного судовогорішення.
Однакз початку необхідно наголосити, що ч.1 ст. 124 Конституції України встановлено, що правосуддя в Україні здійснюютьвиключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функційіншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Уп.10 постанови Пленуму Верховного суду України «Про незалежність судової влади»від 13.06.2007 № 8 наголошується, що відповідно до ч.5 ст.124 Конституції судовірішення є обов’язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вонине скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянутікомпетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, у межахпровадження справи, в якій вони ухвалені.
Всвою чергу неправосудним є судове рішення, в якому завідомонеправильно застосовано норму матеріального права, яке постановлено з грубимпорушенням норм процесуального права або в якому завідомо є невідповідністьвисновків суду фактичним обставинам справи.
ВАЖЛИВО: Виключнеправо перевірки законності та обґрунтованостісудових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень,діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи позапередбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і судиповинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з такимпредметом.
Органи, які вирішують питання про дисциплінарну відповідальність та відповідальність за порушення присяги судді, не наділені законом повноваженнямиоцінювати законність судового рішення.
Предметомдослідження у вищевказаній справі була заява позивача до відповідного суду таДержави Україна в особі Державної казначейської служби України провідшкодування моральної шкоди, завданої в результаті незаконних дій судді узв’язку з постановленням незаконної ухвали, що спричинило приниження честі,гідності та ділової репутації позивача.
ВСУвказав, що згідно із частиною першою статті 6 Закону України «Про судоустрій істатус суддів» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, судиздійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадахверховенства права.
Згідноіз частиною першою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» взазначеній вище редакції судове рішення, яким закінчується розгляд справи всуді, ухвалюється іменем України. Таким чином, суддя виступає як посадоваособа, уповноважена на виконання функцій держави, а не як приватна особа, доякої можна звернутися з позовом.
Відповіднодо частини другої статті 124 Конституції України (в редакції, чинній на часвиникнення спірних правовідносин) юрисдикція судів поширюється на всіправовідносини, що виникають у державі.
Згідноіз статтями 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист в суді свогоцивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захистсвого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства,зокрема, шляхом відшкодування моральної шкоди.
ВАЖЛИВО: Протеу справі, яка переглядається, між позивачем та судом (суддею) зазначеніправовідносини не виникли, тому такі справи не можуть бути підсудні судамзагальної юрисдикції.
Відповіднодо статті 125 Конституції України (в редакції, чинній на час виникнення спірнихправовідносин) в Україні діють місцеві, апеляційні, вищі спеціалізовані таВерховний Суд України.
Особимають право оскаржити судове рішення до судів вищої інстанції в порядку та зпідстав, визначених у процесуальному законодавстві.
Відповіднодо частини другої статті 3 Конституції України головним обов'язком держави єутвердження і забезпечення прав і свобод людини, за свою діяльність держававідповідає перед людиною. Забезпечення прав і свобод потребує, зокрема,законодавчого закріплення механізмів (процедур), які створюють реальніможливості для здійснення кожним громадянином прав і свобод (абзац четвертий підпункту 3.2пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від24 грудня 2004 року N 22-рп/2004).
Дотаких механізмів належить структурована система судів і види судовогопровадження, встановлені державою. Судовий захист вважаєтьсянайбільш дієвою гарантією відновлення порушених прав і свобод людини ігромадянина.
Отже,чинне законодавство дає можливість особі повною мірою реалізувати своє право наоскарження судового рішення.
Законністьпроцесуальних актів і дій (бездіяльності) суддів, вчинених при розглядіконкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого закономпроцесуального контролю.
Аналогічнупозицію висловлено у пункті 57 Висновку № 11 (2008) Консультативної радиєвропейських суддів, де зазначено, що зміст конкретних судових рішеньконтролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішеньу національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду зправ людини.
УВисновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів зазначено, щосудові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду, у визначенні чизастосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися задопомогою апеляції; інші суддівські порушення, які неможливо виправити в такийспосіб (наприклад надмірне затримання вирішення справи), повинні вирішуватисящонайбільше поданням позову незадоволеної сторони проти держави.
ВИСНОВОК: Затаких обставин, вбачається, що належним відповідачем у таких спорах може бути лишедержава, а не суди (судді), якідіють від імені держави та виконують покладені на них державою функціїправосуддя.
Стосовносуддів та постановлення ними неправосудних рішень, то підстави для їхвідповідальності передбачені Законом України «Про судоустрій і статус суддів»та ст. 375 Кримінального кодексу України.
- Євроінтеграція та реальність: діяти негайно Юрій Щуклін 14:20
- Як підтримати переселенців і зберегти людський ресурс України Нісар Ахмад 13:33
- Ключові інструменти, які допоможуть виграти найскладніші перемовини: поради підприємцям Владислав Пʼявка 10:46
- Харасмент у школах: чому мовчати небезпечно і як створити безпечне середовище для дітей Олександра Нікітіна 10:40
- З чого почати масштабування і систематизацію бізнесу Олександр Висоцький 10:29
- Як зменшити пори на обличчі? Вікторія Жоль 10:21
- Чи варто боятися фінмоніторингу? Сергій Пагер 08:40
- Що означає бути громадянином? Дмитро Зенкін вчора о 09:44
- Дві нові "гарячі точки" в Азійському регіоні Георгій Тука вчора о 07:54
- Європейський вибір України: Як суспільство звільняється від пострадянського минулого Штефан Сабау 26.04.2025 23:00
- Дзеркальні кроки – основа переговорного процесу Сергій Пєтков 26.04.2025 07:28
- Післяплата через Нову пошту та NovaPay: чи потрібен фіскальний чек? Арсен Маринушкін 26.04.2025 00:43
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді Павло Васильєв 25.04.2025 21:39
- Очікування vs реальність: правда про старт кар’єри в IT Сергій Немчинський 25.04.2025 10:36
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька 24.04.2025 23:46
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді 473
- Як підтримати переселенців і зберегти людський ресурс України 142
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі 131
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 112
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею 100
-
Чому тепер Зеленський має козирі у переговорах, а у Трампа карти такі собі
Думка 14064
-
Парад перемоги над здоровим глуздом – Путін оголосить про "звільнення" Курщини 9 травня
Думка 6369
-
"Життя після 100 — не виняток, а нова норма": як тренд довголіття змінює наш підхід до краси
Життя 3833
-
Дипломатія Трампа між "він так бачить результат" та "нічого не виходить"
Думка 3737
-
Іспанія та Португалія залишилися без світла: блекаут на всьому Піренейському півострові
Бізнес 3537