Випадки міжнародного шпигунства та втручання у політику інших держав нагадують нам про крихкість довіри та проблеми сучасної війни.
У березні 2025 року, коли політичний ландшафт США зазнав значних змін із поверненням Дональда Трампа на посаду президента, тема "агентів Кремля" набуває нових відтінків. Адміністрація Трампа прагне нормалізувати відносини з росією, що впливає на розслідування та сприйняття діяльності російських агентів у США. Наприклад, нещодавнє розпущення підрозділу ФБР, який займався боротьбою з російським інформаційним впливом, може свідчити про зміну пріоритетів у національній безпеці. Водночас критики Трампа наголошують на його історичних зв'язках з російськими діячами, посилаючись на свідчення ексагентів КДБ, таких як Юрій Швець, який у 2021 році заявляв про спроби вербування Трампа ще в 1980-х роках.
Зазначу лише, що в сучасному світі, де інформація стає найціннішим ресурсом, діяльність розвідувальних служб набуває нових, іноді невидимих форм. Серед них особливе місце займають агенти КДБ та ФСБ, які діють на території США. Їхня присутність викликає багато питань та побоювань, адже вони здатні впливати на політичні процеси, суспільну думку та національну безпеку. Саме про це буде моя нова публікація у цьому блозі на Ліга.нет.
Шпигунство – це гра без часових меж. Вона існувала ще задовго до появи КДБ, не кажучи вже про його спадкоємця – ФСБ. Однак особливий інтерес викликає діяльність саме радянських і російських спецслужб у Сполучених Штатах. Чому? Бо саме США були й залишаються головним опонентом Кремля, а отже – головним полем битви в «невидимій війні».
Історія радянського шпигунства в США бере свій початок ще з 1930-х років, коли москва почала активно вербувати американських громадян. Кульмінацією цього процесу стали 40-50-ті роки XX століття, коли у США було викрито низку шпигунських мереж, зокрема так зване «справу Розенбергів». Ця сімейна пара передавала радянській стороні секрети атомної бомби, що прискорило ядерну програму СРСР.
Але розпад Радянського Союзу не поклав край діяльності російських спецслужб у США. Навпаки, ФСБ, СВР та ГРУ успадкували методи КДБ і розширили масштаби роботи. Сьогодні їхній підхід став ще витонченішим і складнішим.
Чому США? Логіка вибору Кремля
Сполучені Штати – головна мішень для російських спецслужб. Причин цьому декілька:
Політичне протистояння – США й росія перебувають у стані гібридної війни, де інформація є найціннішою зброєю.
Технології – Кремль зацікавлений у крадіжці передових американських розробок.
Вплив на громадську думку – російські агенти працюють над тим, щоб розколоти суспільство, підірвати довіру до влади та медіа.
Сучасне шпигунство – це не лише розвідка в традиційному розумінні, а й впливові операції, які спрямовані на маніпуляцію суспільною думкою, створення хаосу та дестабілізацію державних інституцій.
Хто такі агенти Кремля?
Коли ми говоримо про «агентів КДБ/ФСБ у США», перед очима одразу постають шпигуни у плащах і капелюхах, які передають шифровані повідомлення в темних провулках. Але сучасна реальність значно складніша.
Кремлівські агенти – це не завжди професійні розвідники. Це може бути:
Людина, яка має доступ до конфіденційної інформації – урядовець, вчений, бізнесмен, журналіст.
Інфлюенсер чи блогер, який формує суспільну думку у вигідному для Москви ключі.
Політик чи державний службовець, якого завербували або змусили співпрацювати.
Звичайний громадянин, який навіть не усвідомлює, що його використовують.
Завербувати можна будь-кого – достатньо знайти вразливе місце: гроші, страх, ідеологію або навіть банальний шантаж.
Методи роботи: як діють агенти ФСБ у США?
Російські спецслужби використовують кілька стратегій:
Класична агентурна розвідка. Вербування агентів із числа чиновників, військових, науковців, бізнесменів.
Кібершпигунство. Злам серверів урядових і приватних компаній, викрадення даних.
Інформаційні операції. Поширення фейків, створення та підтримка проросійських наративів у соціальних мережах.
Політичне лобіювання. Вплив на політичні партії, фінансування кандидатів, які можуть просувати вигідні Кремлю ідеї.
Розпалювання соціальних конфліктів. Підтримка рухів, що можуть послабити США зсередини.
Завдяки цим методам москва не лише отримує розвідувальну інформацію, а й активно втручається у внутрішню політику Америки.
Відомі випадки викриття агентів
За останні десятиліття США неодноразово викривали агентів російських спецслужб. Наприклад, у 2010 році в США була розкрита шпигунська мережа, яка діяла під прикриттям звичайних громадян. Найвідомішою фігурою стала Анна Чапман – російська розвідниця, яка працювала під виглядом бізнесвумен. Ще один гучний випадок – арешт Марії Бутіної у 2018 році. Вона проникла в політичні кола США, встановивши зв’язки з Національною стрілецькою асоціацією та деякими республіканцями.
З розвитком технологій розвідувальна діяльність перейшла в кіберпростір. Групи, такі як Fancy Bear (APT28), пов'язані з російськими спецслужбами, здійснюють кібератаки на державні та приватні структури США. Вони відомі своїми атаками на Демократичну партію США у 2016 році, що мало значний вплив на політичний процес у країні.
Російські агенти активно працюють над впливом на суспільну думку в США. Вони використовують соціальні мережі, фейкові новини та підтримують радикальні групи для посилення розколу в суспільстві. Наприклад, у 2022 році агенти ФСБ організовували антиукраїнські протести біля західних посольств у росії, намагаючись вплинути на міжнародну думку щодо конфлікту в Україні.
Слід зазначити, що наразі немає єдиного загальновизнаного списку чи офіційної інформації, яка б чітко ідентифікувала "сучасних агентів Кремля в США" станом на березень 2025 року, особливо у відкритих джерелах. Проте, аналізуючи доступні дані, можна виділити певні тенденції та приклади, які вказують на можливі впливи росії на американське суспільство через окремих осіб, організації чи інформаційні кампанії. російський вплив у США часто пов'язують із діяльністю, спрямованою на дезінформацію, політичну поляризацію та підрив довіри до демократичних інститутів. Такі дії зазвичай реалізуються через:
Політичних діячів та коментаторів: Деякі американські політики чи публічні особи, особливо з ультраправих чи антиурядових кіл, час від часу просувають наративи, що збігаються з кремлівською пропагандою. Наприклад, у 2024 році згадувалася конгресвумен Марджорі Тейлор Грін, яка повторювала тези про "переслідування християн в Україні" — наратив, який активно просуває Москва для виправдання своїх дій. Це не означає, що вона є агентом Кремля, але її риторика викликає занепокоєння щодо можливого несвідомого використання російських меседжів.
Інформаційні операції: росія використовує соціальні мережі та медіа для поширення дезінформації. Зокрема, у 2024 році ФБР та інші агентства США, разом із партнерами з Нідерландів і Канади, повідомляли про діяльність ботоферм, керованих штучним інтелектом, які пов’язані з RT (Russia Today). Ці боти створюють фейкові профілі, що видають себе за американців, і просувають проросійські погляди на теми, як-от війна в Україні чи внутрішня політика США.
Експерти та аналітики: Існують приклади американських інтелектуалів чи колишніх посадовців, які співпрацюють із російськими організаціями, такими як "Российский Совет по международным делам" (РСМД). Наприклад, у минулому Меттью Рожанські з Інституту Кеннана критикувався за те, що надавав платформу російським пропагандистам у США, хоча прямих доказів його вербування немає.
Історичні прецеденти: У 2022 році США ввели санкції проти кількох осіб, як-от Костянтин Килимник, якого пов’язували з російською розвідкою та спробами вплинути на вибори 2020 року. Це свідчить, що Кремль має досвід роботи через посередників у США, хоча конкретні сучасні імена рідко стають публічними через таємний характер такої діяльності.
І це лише верхівка айсберга. Багато операцій лишаються в тіні, а деякі агенти можуть так і не бути викриті.
Дональд Трамп та Ілон Маск: хто ви?!
Окремо слід вказати на звинувачення щодо зв’язків чинного Американського лідера - Трампа з росією, про які розпочалися дискуссії ще під час його президентської кампанії 2016 року. Одним із джерел таких тверджень є книга Люка Гардінга "Змова" (2017), де автор припускає, що КДБ могло вербувати Трампа ще в 1980-х роках під час його поїздок до СРСР. Зокрема, згадується його візит до Москви у 1987 році, коли він нібито контактував із особами, пов’язаними з радянськими спецслужбами. Проте ці твердження базуються на непрямих доказах і свідченнях колишніх агентів, таких як Юрій Швець, і не мають юридичного підтвердження. Після повернення Трампа до влади у 2025 році (станом на 4 березня 2025 року) його політика викликає нові дискусії. Наприклад:
Він заморозив фінансування USAID, агентства, яке підтримувало проєкти в Україні та інших країнах, що протистоять російському впливу.
Його риторика щодо війни в Україні часто інтерпретується як прагнення до "швидкого миру", що, на думку критиків, може відповідати інтересам Кремля.
Однак немає прямих доказів того, що Трамп є "агентом" росії у буквальному сенсі. Його дії можуть бути зумовлені внутрішньополітичними пріоритетами, такими як скорочення витрат федерального уряду, а не зовнішнім впливом.
У свою чергу, Маск, як одна з найвпливовіших фігур у США, також потрапляє під пильну увагу. Ось ключові моменти:
Starlink і війна в Україні: У 2024 році з’явилися повідомлення, що російські війська могли отримати доступ до терміналів Starlink, що належать компанії Маска SpaceX. Маск заперечував будь-яку співпрацю з росією, але це підняло питання про контроль над його технологіями.
Позиція щодо України: Маск неодноразово висловлював ідеї про "мирне врегулювання" війни, зокрема пропонував поступки росії (наприклад, визнання Криму). Це викликало критику з боку України та її союзників.
Департамент DOGE: У 2025 році, очоливши Департамент ефективності уряду (DOGE) за призначенням Трампа, Маск назвав USAID "клубком марксистів" і підтримав його реструктуризацію. Деякі бачать у цьому спробу послабити "м’яку силу" США, що теоретично може бути вигідно росії.
Важливо зазначити, що звинувачення когось у статусі "агента Кремля" вимагає вагомих доказів, яких часто бракує у відкритому доступі. Більшість таких впливів є опосередкованими — через маніпуляцію інформацією чи використання "корисних ідіотів" (людей, які несвідомо просувають чужі інтереси).
Як США протидіють?
Звісно, американська контррозвідка працює над виявленням і нейтралізацією шпигунських мереж, але це не гарантує того, що навіть в її структурі відсутні шпигуни. В арсеналі:
ФБР – основний орган, що займається контррозвідкою.
ЦРУ – веде зовнішню розвідку та проводить операції проти російських агентів за межами США.
Кібербезпека – уряд США вкладає величезні кошти у захист від хакерських атак.
Російські спецслужби адаптуються до нових умов, знаходять нові методи впливу, використовують соціальні мережі та штучний інтелект для шпигунства і маніпуляції громадською думкою, а також намагаються посилювати свої наротиви в думках деяких політичних фігур США.
Чи можна подолати шпигунство?
Повністю позбутися шпигунства неможливо – воно було, є і буде. Але його можна мінімізувати, якщо:
Посилити контррозвідувальну діяльність – США мають бути на крок попереду.
Зменшити вразливість суспільства до дезінформації – навчати громадян критично мислити та розрізняти фейки.
Жорстко карати викритих агентів – щоб їхні історії стали уроком для інших.
Підвищувати кібербезпеку – адже майбутнє шпигунства – це цифровий простір.
Російське шпигунство у США – не лише історія про таємних агентів. Це гібридна війна, яка триває й сьогодні. КДБ залишився в минулому, але ФСБ, СВР і ГРУ активно продовжують його справу не тільки в США, але й в Європі та інших країнах, використовуючи нові методи й технології. Бо там, де є державні інтереси, завжди знайдуться ті, хто готовий зрадити або продати інформацію. І поки триває цей двобій, питання залишається відкритим: хто вийде переможцем?
