Огляд судової практики стосовно відмови/зупинення реєстрації податкових накладних
З моменту внесення змін у законодавство України стосовно порядку зупинення реєстрації податкових накладних склалася стійка судова практика з цих питань. Варто зазначити, що суди не застосовують формальний підхід і тому платникам податків варто підгодовувати серйозно готуватись до подібної справи. Цьому факту також сприяють внесені зміни у Кодекс адміністративного судочинства України, оскільки позивач має подати докази разом із поданням позовної заяви до суду (п. 2 ст. 79 КАСУ).
Зокрема, не отримання платником податків квитанції про прийняття або неприйняття податкових накладних від податкових органів або несвоєчасне отримання такої накладної за умови, що реєстрація податкових накладних була здійснена у строки встановлені законодавством не є порушенням з боку платника податків. Повідомлення про отримання податкової накладної фіскальними органами може вважатися достатньою підставою для підтвердження факту реєстрації податкової накладної. Оскільки, відповідно до п.201.10. ст.201 Податкового Кодексу України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Операційний день, відповідно до пунктів 2,3 Порядку № 1246, частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває з 8 до 20-ї години.
Постанова Верховного Суду, справа справа №819/1383/17
Платником податку було зареєстровано податкові накладні, які не містять такого реквізиту як код УКТ ЗЕД. Внесення в подальшому відповідних виправлень до цих накладних надає платнику податків право включити такі суми у періоді, в якому такі виправлення були здійснені. Проте, якщо така податкова накладна була зареєстрована в установленому законом порядку, відсутність одного із реквізитів податкової накладної (коду УКТ ЗЕД) не позбавляє платника податків права включити до податкового кредиту суму податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів, підтверджених такою податковою накладною, що дає змогу ідентифікувати контрагента позивача, містить достатні дані про зміст господарської операції, підтверджує фактичність здійснення такої операції та інші обставини, що підлягають відображенню в податковому обліку, позаяк окремий її недолік сам по собі не може бути безумовною підставою для позбавлення податкової накладної сили звітного документа, відтак, позбавлення покупця права на формування податкового кредиту.
Постанова Верховного Суду, справа №808/3168/17
Податкові органи розірвали договір про визнання електронних документів у зв’язку із зміною платником податків місяця реєстрації платника податків в результаті чого платнику податків не вдалося зареєструвати податкові накладні у строки та в порядку, що передбачені законодавством України.
Проте, судом встановлено, що контролюючим органом було неправильно застосовано норми матеріального права, а саме помилкове ототожнення податковим органом понять «зміна місця реєстрації юридичної особи» та «відсутність юридичної особи за зареєстрованою адресою». Зміна місця реєстрації підприємства відбулася вже після спроби реєстрації податкових накладних.
Відповідно до пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
Статтями 7 та 10 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань”, єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Відсутність даних про зміну місця реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у спірні періоди свідчить про безпідставність дій податкового органу щодо розірвання договору в односторонньому порядку. Таким чином, суд прийшов висновку про те, що зміна місця реєстрації юридичної особи та відсутність юридичної особи за зареєстрованою адресою є різними за змістом поняттями і розірвання договору про визнання електронних документів було протиправним.
Таким чином, досягнення позитивного результату у спорах з контролюючими органами можливе проте потребує значного аналізу у застосовуваних нормах матеріального та процесуального права.
