Процес контролю захопив державу так, що ми здійснюємо контроль над владою, бізнесом, соціальними виплатами, депутатами, активістами, контроль над контролем …
Останнімчасом надто потужно лунають заклики посилення контролю за соціальнимивиплатами. Процес контролю захопив державу так, що ми здійснюємо контроль надвладою, бізнесом, соціальними виплатами, депутатами, активістами, контроль надконтролем … і т.д. перелік нескінчений.
Наприкладі соціальних виплат розберемо такий зразок контролю.
Уявімо.Типове районне управління, яке здійснює соціальні виплати. Зарплатняначальника, як у всіх районних держслужбовців - мізерно потужна. А хочетьсяцьому начальнику пожити жирно, глядячи, наприклад ,на народних депутатів, і яктакий народний «жебрак» пожити, ну хоч трохи. І приходить йому на думку рішення- підвищити кількість отримувачів соціальної допомоги в районі за рахуноквіртуальних громадян, простіше кажучи - паспортів. Звичайно в якості виконавцязалучається підлеглий працівник, на вартість якого зростає кількість«паспортів», але … страх за можливе викриття і покарання постійно заважає. Іось на думку приходить збільшити кількість «паспортів» в районі на вартістьпрокурорської неуваги. Чому саме прокурорської? Тому що кум цього начальникаточно знає, що в поліцію нести не треба, все одно прокурор, як процесуальнийкерівник все «рішає». Все начебто починає працювати, але, в один прекрасниймомент поліція все ж таки дізнається про «мертві душі» на районі. Відповіднокількість «паспортів» збільшується на обсяг неуваги тепер і начальникаполіції,адже тепер прокурор повинен або не спати, і постійно контролюватиполіцаїв або «паспортизувати» начальника поліції. Минає час і начальниксоціальних виплат росте, а з ним росте кількість схем, і кількість «паспортів».Прокурор і поліціант також ростуть. Заходять у міністерські кабінети. Замістьсебе вони ставлять собі подібних і отримують вже знизу але передають іще вище,бо їх так навчили, щоб бути в «команді».
Ось іпитання, розвинулась би така «структура», якби районний начальник управліннязнав про невідворотність покарання. Звичайно ні. Якби правоохоронні органи неперетворились на організаторів таких схем, чи взагалі ми б згадували про ці«мертві душі». Один - два показових вироки і жоден начальник управління вдумках би не мав такі схеми.
Звичайно.Якби централізовано в профільних міністерствах автоматизовано звіряласьінформація про такі виплати, а сильні правоохоронні структури мали доступ доцих даних, така районна група товаришів довго не протягнула, або взагалі нез’явилась. Але, в міністерствах не тільки знають про «паспорти», а й отримуютьз їх кількості. І вертикаль така живе і розвивається саме від безкарності.
Фактичноверифікація соціальних виплат може перетворитись на боротьбу з наслідками такоїбезкарності, при цьому супроводжуючись невірним розміщенням акцентів. Адже взакликах ЗМІ звучать саме: «пенсійний туризм», «фейкові отримувачі» і т.д. Томудля пересічного громадянина винуватець - саме той невідомий отримувачсоціальної виплати або їх соціальні групи. Він бачить ворога бюджету саме вотримувачі, а не в тому, хто такі схеми породжує.
Отже втемі контролю, дуже важлива - якість такого контролю.
Виявили схему, передавайте у відповідні органи,зобов’язуйте зареєструвати кримінальне провадження, контролюйте їх, щоб непродали справу, щоб вийшли хоча б на підозру, а потім можна і в ЗМІвидавати…про результати. А підозра у кримінальному злочині, при якісномудосудовому слідстві, буде висунута явно не отримувачу соціальної виплати.
Осьтоді акценти контролю правильно самі стануть … справедливо.
