Аграрна партія: повернення у велику політику

Сьогодні в українських аграріїв є два шляхи: перший – об’єднатися, щоб захистити українське село, а разом з ним і Україну, та другий – залишитись поодинці і втратити останню надію на гідне життя

Сьогоднів українських аграріїв є два шляхи:перший – об’єднатися, щоб захистити українське село, а разом з ним і Україну,та другий – залишитись поодинці і втратити останню надію на гідне життя. Аграріїобирають боротьбу, а відтак і перемогу. В умовах коли по всійтериторії України сільгоспвиробники відстоюють збереження в податковому законодавствіспецрежиму ПДВ для сільськогосподарських підприємств, проведемо короткийекскурс досягнень Аграрної партії України в році, що минає.

Передусімварто сказати, що будучи однією із найстаріших політичних партій в країні, яказаснована 5 грудня 1996 року, Аграрна партія цього року стала головноюнесподіванкою політичного життя. Свідченням чого є вагомі здобутки у виборчихперегонах на місцевих виборах та лідируюча роль у відстоюванні інтересів яксільсьгоспвиробників, так і малого і середнього бізнесу в цілому.

Теперпро все по порядку. На відміну від інших партій, які формуються зверху, Аграрнапартія реформується на основі принципів центристськогодемократизму та вибудовується від первинних осередків до керівних органівпартії знизу до верху. Орієнтуючись на ініціативу та підтримку в громадахАграрна партія за рік провела чотири З’їзди та більшевісімдесяти Аграрних форумів в усіх областях України. Заходи у форматіспілкувань з людьми відбувалися не випадково, а тому, що у такий традиційнийдля українців спосіб громади шукали шляхи вирішення найболючіших проблем. Нафорумах обговорювали роль аграрного сектору в економіці країни, його подальшийрозвиток та реформування, шукали відповіді на вирішення соціальних питань. Проведенняфорумів дало змогу об’єднати аграріїв, вчителів, лікарів,представників інших професій в одну політичну силу. Метатакого об’єднання – розбудоваполітичної партії на довготривалу перспективу, а не під окремі вибори.

Якщо українські політичні реалії апріорі передбачаютьобов’язкову наявність потужного капіталу одного або кількох інвесторів Аграрнапартія України стала винятком із загальних правил вітчизняного політикуму, а їїнайбільшим капіталом на місцевих виборах виступили аграрії, фахівці,господарники. При цьому Аграрна партія опирається на широку соціальну базу. Намісцевих виборах від Аграрної партії тільки у третині випадків йшли люди,безпосередньо пов’язані з аграрною сферою. Це відображає відповідну частку векономіці держави. Більшість кандидатів були представниками освіти, науки,медицини, державного управління. Тобто політична сила основним завданням бачитьделегування у структури державного управління людей, здатних ефективногосподарювати в різних галузях економіки.

Мовою цифр

В загальному підсумку місцевих виборів 2015 року Аграрнапартія України отримала п’яте місце за кількістю обраних депутатів місцевихрад, перше місце за ефективністю виборчої кампанії, якщо оцінити кількістьвисунутих кандидатів і отриманих депутатських мандатів, друге місце закількістю голів новостворених громад та третє місце – за кількістю обраних віднеї депутатів новостворених громад і за кількістю міських та селищних голів.

На сьогоднішній день в органах місцевого самоврядування повсій території України Аграрна партія представлена 3472 депутатами, 202 міськими, селищними та сільськимиголовами. Довіра громад покладає на аграріїв високі вимоги та відповідальністьпо відстоюванню та захисту інтересів людей.

Флагман аграрного руху

Сьогоднів Україні сільськогосподарське виробництво тримає на плаву економіку країни.Тому цілком закономірно, що разом із профільними асоціаціями Аграрна партіявиступила центром об’єднання аграрного руху, на захист сільгоспвиробників відфіскального тиску уряду, який свої прорахунки в економічній політиці та «діри» вбюджеті намагається залатати коштом сільгоспвиробників. Замість того, щобстимулювати виробництво уряд не полишає спроб збільшити податкове навантаженняна єдину галузь економіки в Україні, яка до недавнього часу демонструвалапозитивні показники росту.

Вперше масовий аграрний страйк Україна побачила цьогорічвлітку. Всупереч коаліційній угоді уряд в червні подав до парламентузаконопроект № 2173апро електронне адміністрування ПДВ, де було включене й питання терміновогоскасування спецрежиму ПДВ. Такий поворот збурив аграріїв усієї країни і владі довелося відступити.

Однак, чим ближче було до прийняття бюджету на 2016 рік тимактивнішим ставав уряд щодо скасування системи спеціального режимуоподаткування для сільгоспвиробників. Щоб оправдати, недоцільне з економічноїточки зору, рішення уряд вдався до маніпулятивного твердження, що скасуванняспецрежиму ПДВ є головною умовою щодо надання МВФ кредитної підтримки Україні. Втім в це віриться з трудом. До того ж збереження існуючої системи оподаткування аграрногосектору до 1 січня 2018 року передбачено Коаліційною Угодою та Програмою дійУряду. Пільги для агропромислової галузі також прописані в Угоді про асоціаціюУкраїни з ЄС, згідно норм СОТ.

Незважаючи на багатотисячні мітингипротягом грудня в областях та під стінами Верховної Ради уряду все таки вдалосяпроштовхнути прийняття парламентом Закону№ 3688 від 24 грудня 2015 р., який замістьчинної системи спецрежиму ПДВ для сільгоспвиробників запроваджує длярослинництва: 15% від ПДВ залишити виробнику на спецрахунку, 85% – в бюджет.Для свинарства та птахо виробництва – 50 на 50. Для скотарства 80% ПДВзалишається підприємству, 20% в бюджет. При чому ці норми діятимуть всього рік,а потім будуть повністю скасовані. Так званий «компроміс» влади щодо ПДВдає змогу розвиватися лише посередникам трейдерам, яким і будуть відшкодовуватиПДВ, натомість знищує дрібних та середніх сільгоспвиробників.

У відповідь на дії влади Страйковийкомітет прийняв рішення із 26 грудня перейти до безстрокового етапуВсеукраїнського страйку обабіч найважливіших автомагістралей країни. Аграріївимагають від Президента накласти вето на, проголосований парламентом Закон№ 3688 в запропонованій редакції, адже його прийняття означатиме крахагропромислового комплексу.

Посиленняфіскального навантаження на аграріїв через підвищення єдиного податку, частковескасування спецрежиму ПДВ, збільшення акцизу на пальне, в окремих випадкахзбільшення податку на нерухомість призведе до втрати аграріями більше 20 млрд.грн. та скорочення в галузі 100 тисяч робочих місць. Також це спровокуєпідвищення ціни на продукти харчування.

Підсумовуючи,варто сказати, що Аграрна партія стоїть на позиції, що вихід із кризи повиненґрунтуватися на стимулюванні виробництва, а не збільшенні податків. Українське суспільство вистраждало перспективу накраще життя. Хотілося б, щоб і українська влада відповідала цьому прагненню.