Гумор, що вбиває. Теракти у Франції
Карикатури Charlie Hebdo, які призвели до терактів у Франції в 2015 році, спровокували нову хвилю терактів, - через 6 років після перших
Теракт у Ніцці став продовженням терактів, викликаних публікацію карикатур у Charlie Hebdo у 2015 році. Убивство вчителя цього жовтні в передмісті Парижу, який показував ці карикатури - було лише піком. Як виявилось - тимчасовим.
Ситуація насправді системна. Суд восени почав розгляд справи щодо двох можливих пособників теракту біля редакції (так, ми ще говоримо про теракт 2015 року). А наприкінці вересня відбувся напад на двох людей, які вийшли з редакції.
Плюс - нове коло, яке розпочалось з карикатур на Ердогана, який позиціонує себе як захисник мусульман.
Чи є якась межа між жартами і приниженням? Моя улюблена фраза - у кожному жарті є лише доля жарту. Суб'єктивно, мені карикатури Charlie Hebdo - не смішні, а провокативні. Але це ніяк не виправдовує насилля, яке вони викликають.
І так, є глибша проблема інтеграції біженців у французьке суспільства. Куди вже тут якимсь карикатурам. Але.
Біженці і мусульмани як невідоме для корінних мешканців - завжди лякає. І щоб здолати невідоме (страшне) є декілька шляхів (тут не лише про Францію):
- шлях ігнорування, тобто паралельне існування (формування гетто), - щось схоже на те, що відбувається з ромами;
- пізнання та взаєморозуміння (перетворення чужорідного елементу в прийнятне).
- перетворення страшного в смішне - читай ті ж карикатури чи політичні жарти - примітивізація, а значною мірою - і дегуманізація тієї сторони.
- фізичне знищення - на що пішли окремі мусульманські фанатики у Франції (і до речі, є й зворотна реакція в Європі - насилля до мусульман).
Тому карикатури - які спрощують реальність - вони лише знімають страх перед невідомим, але точно не сприяють адаптації великої кількості культурно іншого сегменту у французьке суспільство.
Так само як і спирання у своїх рішеннях чи заявах виключно на волю більшості - активною якраз є меншість. І чим більше цю меншість заганяти в куток - тим вища і агресивніше активність у неї буде.
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни Дмитро Мирошниченко 10:22
- Культ "хастлу" розсипається – і це добре Валерій Козлов 10:15
- Як поводити себе на допиті підприємцям і їхнім працівникам Сергій Пагер 08:42
- Стамбул 2.0 Василь Мокан вчора о 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко вчора о 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв вчора о 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева вчора о 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер вчора о 08:50
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька 13.05.2025 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка 13.05.2025 14:57
-
Стамбульські перемовини не принесуть результату. Ось чому
Думка 26223
-
Держава і бізнес: партнерство краще за протистояння
Думка 11094
-
Змагання за Трампа. Чому Зеленський вирішив летіти в Туреччину, а Путін – відмовився
10694
-
Склад делегації РФ показує справжнє ставлення до переговорів. Що робити нам
Думка 6785
-
Найбільше замовлення в історії Boeing: Qatar Airways купить 210 літаків
оновлено Бізнес 6464