Заборона пластика: професійне невігластво чи просто бажання заробити на євроінтеграції?
Екологічна політика
Пригадую, що саме агресивна, але відверто непрофесійна, боротьба “екологів” за збереження лісового фонду, призвела до масового впровадження пластику замість паперу. Зараз світ ламає голову, як вирішити проблему масового забруднення навколишнього середовища пластиком.
На жаль, ця звичка до хайпу, замість системного вирішення проблем, характерна не тільки для України, у тому числі для пластику, але взагалі для багатьох країн. Спостерігаю це в різних сферах. Наприклад, безліч разів писав про непрофесійних популізм у боротьбі з тютюнопалінням.
Тому, до речі, не дуже раджу поспішати з вступом України до ЄС. Просте ухвалення законів та інших нормативних актів не може само собі привести Україну до стандартів ЄС. Бо, одна справа — ухвалення законів, зовсім інша — їхня практична реалізація. Якщо це робити лише для того, щоби прозвітувати про відповідність вимогам ЄС, без усвідомлення необхідності комплексності їх впровадження та потреба у довгострокових перехідних, еволюційних змінах, то отримуємо не європейські стандарти, а вкрай неефективну, деградовану структуру економіки, з ще більшим рівнем зловживань і корупції. Приклад Греції, Болгарії, Румунія та багатьох інших країн, які відносно нещодавно набули членства у ЄС, більш ніж красномовний приклад саме такого механістично впровадження норм без вирішення багатьох комплексних питань, у тому числі зміни суспільних норм моралі та культури поведінки.
Про це є сенс нагадати, у тому числі, на прикладі намагань одним махом вирішити проблему забруднення навколишнього середовища пластиковими відходами.
Ще наприкінці 2021 групою депутатів під керівництвом “Слуги народу”, на чолі з головою природоохоронного комітету ВР Олега Бондаренка був зареєстрований у Верховній Раді зареєстрований проект Закону під № 6077 “Про обмеження виробництва та обігу пластикової продукції одноразового використання на території України”.
Євросоюз після скоєних дурниць щодо заміни деревини на пластик почав вирішувати цю проблему більш виважено і поступово.
Системно та послідовно скорочуючи з 1994 року небезпечні відходи, впроваджуючи технології роздільного збору сміття та його переробки й утилізації, замість їх спалювання та поховання біля великих міст, ЄС дійшов до заборони окремих виробів з пластику як елементу цієї політики.
Впроваджуючи положення “пластикової директиви” ЄС 2019 року у своє законодавство, країни – члени ЄС планують до 2030 року відмовитись від деяких пластикових виробів та зробити споживання пластику максимально циклічним, тобто пускати пластикову тару на переробку, замість забруднення та засмічення пляжів пластиковими пляшками та боксами.
Кожна Європейські держави йде своїм шляхом, враховуючи власну економічну та екологічну ситуацію, наявність альтернативних ресурсів – папір, деревина, “натуральний” пластик.
Що ж пропонують Україні?
Проектом Закону № 6077 пропонується одним махом заборонити весь одноразовий пластик.
При цьому його автори навіть не спромоглись вдало скопіювати положення європейської директиви 2019 року, заборонивши навіть те, що не заборонено в ЄС.
Наслідки такого безглуздого рішення цілком очевидні: скорочення робочих місць, відсутність посуду для населення та військових, та багато чого ще. Але кого це турбує?
Замість впровадження європейських правил поводження з відходами, до чого роками привчали європейські домогосподарства, сповідуючи культуру роздільного збору та зберігання відходів, автори законопроекту №6077 пропонують…… наказувати штрафами за вироблення та розповсюдження пластику! Так, навіть якщо ти виробив пластикову тарілку на експорт, штраф все одно знайде тебе.
Для того, щоб подивитись, як це відбувається в ЄС, достатньо просто уважно переглянути європейські директиви, регламенти та навіть мануали з ілюстраціями і порівняти їх із витвором мистецтва № 6077 на декілька статей.
Хто буде заморочуватись, впроваджуючи коштовні заходи з переробки та сортування відходів, коли можна просто заборонити щось та оштрафувати?
Мова тут не лише про якість вітчизняних законів, до неї ми звикли.
Тож, кому це вигідно?
У кулуарах парламенту поговорюють, що проект Закону № 6077 з’явився на порядку денному зараз, адже Міндовкілля разом із профільним комітетом ВР планують невідкладно “освоїти” гроші, виділені з бюджету на термінову заміну пластикових стаканчиків на паперові.
Чи справді хтось вважає, що це саме те, чого потребує зараз наша воююча країна? Невже це потрібно робити поспіхом, без необхідності комплексного вирішення цієї проблеми?
- Строк нарахування 3 % річних від суми позики Євген Морозов 09:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 25236
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21321
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 12760
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 9603
-
Селена Гомес, Демі Мур та Єва Лонгорія: найкращі образи найуспішніших жінок Голлівуду – фото
Життя 8380