Запровадження Е-акцизів: поки все робимо як завжди

Регулювання ринку тютюну

Епопея із запровадження Е-акцизів є класичним українським прикладом поєднання щирих намірів, некомпетентності, лобіювання чиїхось інтересів та корупційних намірів, і це при повному нехтуванні професійними порадами та думкою безпосередньо тих, чию діяльність хочуть регулювати. 

З одного боку, маємо законодавчу пропозицію з боку народних депутатів щодо впровадження Е-акцизів на тютюнові вироби у повній відповідності з Директивою 2014/40/ЄС, якою запроваджена система відстеження руху тютюнових виробів. Так званою Track & Trace. Вона передбачає, що кожна пачка сигарет повинна мати унікальний ідентифікатор та елемент захисту, завдяки яким можна відстежувати переміщення сигарет.

Цей законопроект підтримали основні виробники тютюнових виробів, бо він відповідає вимогам, які підписала Україна у межах Угоди про асоціацію з ЄС та як країна, що отримала статус кандидата на вступ до Євросоюзу. Крім того, що може для них навіть важливіше загальних фраз — це те, що вимоги щодо Track & Trace, виписані у відповідності з Директивою 2014/40/ЄС, захищатимуть їх від навали нелегальної продукції та недоброчесної конкуренції з боку виробників, які не дуже турбуються про свою міжнародну репутацію.

З іншого — бачимо появу законопроекту, який має ну надто вже лобістський підтекст з впровадженням механізмів, які дозволятимуть обходити систему відстеження руху тютюнових виробів. Особливо, якщо йдеться про ту частину обігу тютюнових виробів, який до цього часу знаходяться у “тіні”.

Ну і наше все — повне нехтуванням думкою та порадами безпосередньо тих, кого збираєтесь регулювати. На додачу, як у тому анекдоті з совою, яка роздає поради по стратегії, а хто і як збирається їх реалізувати, то вже не її клопіт. 

Саме такі “мудрі” сови сидять у парламенті та уряді. Вони пропонують впроваджувати технічні норми, які не відповідають практиці та досвіду ЄС і які майже неможливо реалізувати, вже не кажучи про запропоновані строки — до початку 2024 року. 

Єдина порада можновладцям — перед тим, як вносити на затвердження ті чи інші нормативні акти, обговорюйте їх безпосередньо з тими, кого вони стосуються. Це  вимога, до речі, передбачена українським законодавством, базується на досвіді сучасної України. Все що робиться з її нехтуванням, завершується вельми сумно, і для бізнесу, і для держави в цілому.