Прозора, чесна та професійна судова система є фундаментальною складовою міцної, ефективної держави з інвестиційно привабливою та конкурентоспроможною економікою.
У той же час сама себе судова система змінити та очиститись не може. Політичний клас у нашій державі у переважній більшості своїй цього теж не бажає. І, на жаль, трагедія нинішньої війни, сама по собі мало що може змінити.
Ключову роль у підборі та контролі за діяльністю суддів грає Вища рада правосуддя (ВРП). Але модель її формування, передбачена Конституцією України (Вища рада правосуддя складається з двадцяти одного члена, з яких десятьох - обирає з’їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, двох - призначає Президент України, двох - обирає Верховна Рада України, двох - обирає з’їзд адвокатів України, двох - обирає всеукраїнська конференція прокурорів, двох - обирає з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ), фактично консервують систему корупції в ній.
Причому питання не тільки у тому, в якій мірі ВРП може призначити через конкурс чесних осіб на посаду суддів. Судді внаслідок умов, сформованих у суспільстві, навіть будучи у своїх початкових намірах чесними, поступово деградують, ухвалюють очевидно або неочевидно, але несправедливі рішення, в інтересах можновладців, бізнесменів чи власних інтересах. Тому потрібна не тільки жорстка система відбору осіб на посаду суддів, але ще значно жорсткіший механізм контролю за рішеннями, які вони ухвалюють, та способом їхнього життя та їхніх родин. Це саме стосується і щодо самих членів ВРП.
Україна велика за чисельністю населення та територією держава. Набрати всіх суддів (а їх потрібно під десять тисяч) десь з правників західних держав неможливо.
Тому неодноразово наголошував, що єдиною можливістю кардинально змінити ситуацію в судовій системі, можна лише за допомогою формування на перехідний період, на достатньо довгий строк (до 20 років), складу ВРП з числа західних правників, рекомендованих західними урядами. Сформувати з них склад ВРП (20 осіб + Голова Верховного суду за посадою) цілком реалістично. Впевнений, що навіть фінансування членів ВРП готові будуть взяти на себе уряди відповідних країн.
Для цього необхідно через Всеукраїнський референдум передбачити внесення до Перехідних положень Конституції норму, згідно з якою на найближчі 20 років Вища рада правосуддя формується з представників, запропонованих ЄС, урядами Великобританії, США та Канади.
(Ухвалення цих змін до Перехідних положень до Конституції України на Всеукраїнському референдумі знімає всі застереження, що, мовляв, ми передаємо частину свого суверенітету іншим державам. Якщо український народ бажатиме справді формування чесного, професійного та принципового судочинства, то він, як суверен, зможе ухвалити це рішення
Причому, не варто реагувати на будь-які істерики суддів КСУ та інших судових органів та посилатися виключно на статтю 5 Конституції України, згідно якої “Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування”).
Крім того необхідно прямо у Конституції України передбачити, що на суддів поширюється вимоги щодо електронного декларування їхніх статків та статків їхніх родин. Встановлення факту приховування активів та відсутність документально підтверджених легальних джерел їхнього походження має передбачати безумовне та безальтернативне звільнення цих суддів.
(Нагадаю, що КСУ ухвалив рішення, що законодавство про електронне декларування в частині суддів є неконституційним. Це вимога, мовляв, створює тиск на суддів.
По суті, це питання навіть не наявності чи відсутності кримінальної відповідальності за це, а руйнації довіри у їхній доброчесності, яка не повинна підлягати жодному сумніву з боку суспільства).
(Без ілюзій, що таких змін до Конституції України точно не бажатиме наш тотально корумпований, цинічний судовий корпус і не менш корумпований політикум. Цього насправді не бажатиме і переважна частина наших “громадських борців з корупцією в судовій системі”. Бо в реальності вони під галас про боротьбу з корупцією хочуть просто працевлаштувати на посади в судовій системі необхідних їм осіб. Щоби потім мати можливість через них проштовхувати потрібні ним рішення.
Тому впевнений, що жодні запропоновані пропозиції змін до Конституції України не зустрічатимуть такого опору, неприхованої ненависті та істерик, як ті, що стосуються створення реального механізму очищення нашого судового корпусу та формування його на принципово інших засадах.
17)Ліквідація КСУ
(Формування складу КСУ, передбачене Конституцією України (6 суддів призначає Президент України, 6 — парламент, 6 — з'їзд суддів), закладає можливості, коли за політичними ознаками туди потрапляють безпринципні покидьки.
Саме тому протягом існування КСУ ми неодноразово спостерігали абсурдні рішення, які не мають жодного відношення до права та моралі, а є лише відображенням політичної доцільності. По-факту, це призводило до спроб узурпації влади та гибелі сотень, якщо не тисяч людей. І жоден суддя КСУ за ці мерзотні дії ніякої відповідальності не поніс.
Розв'язати цю проблему у межах нинішньої редакції української конституції неможливо.
Це питання можна вирішувати також виключно у межах Всеукраїнського референдуму.
Необхідно передбачати ліквідацію КСУ і передачу його повноважень Конституційний палаті Верховного Суду (ВС).
При цьому питання імпічменту Президента України, його повноважень та розпуску парламенту мають розглядатись повним складом ВС.
Обиратись судді Конституційної палати мають за тією ж процедурою, за якою на конкурсній основі обираються інші судді ВС.
Чисельність Конституційної палати ВС може складатись, як і зараз, з 18 осіб.
У Перехідних положеннях до Конституції України варто передбачити, що з чинних суддів КСУ може бути сформований перший склад Конституційної палати ВС. Вони автоматично перебуватимуть там протягом строків, які у них залишились у відповідності до норм, передбачених нинішньою редакцією Конституції України. Після цього їхнє місце Конституційній палаті ВС вважається вільним. Вони можуть подати заяву про відставку або брати участь у конкурсі на зайняття посади судді цієї палати на загальних підставах.
