Звертав увагу, що спочатку потрібно провести реформу залізничної галузі, у тому числі провівши демонополізацію, унеможлививши корупцію та тотальне розкрадання державної компанії, визначивши джерела і механізми субсидування пасажирських залізничних перевезень, напрямки та джерела інвестування у залізничну галузь.
Звісно, ініціатива дуже достойна. Проте що таке 23 поїзди для компанії, де локомотивний парк зношений на 90%? Практично — нічого.
Щоби було зрозуміло, що означають на практиці ці нові придбання локомотивів, слід нагадати, що за даними самої “УЗ”, в інвентарному парку компанії наразі понад 1,6 тис. електровозів та майже 2 тис. тепловозів.
При цьому знос електровозів становить 94,4%, а тепловозів — 98,3%. Із загального інвентарного парку локомотивів лише 190 одиниць (або 5,3%) молодше 25 років!
Через це, за даними вантажоперевізників, обіг вагонів погіршився вже вдвічі — замість 10 діб вони їдуть уже 17-20. І головна причина — саме відсутність тяги. Тобто, вагони банально нічим везти – бо локомотиви зламані, а для ремонту немає деталей, бо їх років 50 ніхто вже не випускає.
Важливо нагадати, що на сьогодні локомотивна тяга — це законодавчо визначена монополія “УЗ”.
За таких обставин можна зрозуміти роздратування клієнтів “УЗ”. Тому що компанія вже підвищила тарифи на вантажні перевезення, і планує чергове підвищення у січні 2022 року. Проте з підвищенням вартості послуг має відбуватися покращення їх якості. А у нас все відбувається з точністю до навпаки: що дорожчі послуги “УЗ”, то вони гірші.
Але замість того, щоб, як казав Козьма Прутков, «зрити у корінь» і вирішувати ключову проблему УЗ — оновлення локомотивного парку — компанія вирішила провести кардинально іншу ініціативу. А саме — списати робочі вантажні вагони. Саме так виглядає програма щодо обмеження терміну експлуатації вантажних вагонів до нормативних 22 років.
Тобто вагони, які в змозі працювати і возити вугілля, руду або зерно, треба списати. А локомотиви — справа десята. При цьому, всі якось забули, що і старі, і нові вагони возити рейками просто нічим.
Причина, через яку “УЗ” відмовляється від закупівлі локомотивів для вагонів, дуже проста, і я про неї вже писав: лобізм вагонобудівних заводів, які належать олігархам, серед яких — Коломойський та Тігіпко. Саме вони в результаті отримають понад 100 мільярдів гривень на виконання програми, яка явно не є пріоритетом для “УЗ”.
Програму по оновленню локомотивного парку “УЗ” затвердила ще у серпні цього року. Вона передбачає, що компанія до 2033 року має закупити понад 300 одиниць тяги — електровозів і тепловозів, а також капітально відремонтувати 160 магістральних тепловозів. На ці цілі їй треба десь знайти понад 90 мільярдів гривень. І щось я дуже сумніваюся, що компанія зможе ці гроші викласти з власної кишені, враховуючи, що вона другий рік поспіль у мільярдних збитках, а інвестиційні програми вже сім років не виконуються.
Тепер же до цих 90 мільярдів можуть додатися понад 50 мільярдів, які необхідно буде витратити на оновлення вагонного парку. Тобто, їй доведеться влізти у ще більші борги — а їх у компанії зараз, нагадаю, майже мільярд доларів.
Сподіваюся, влада на хвильку зупиниться, і спитає себе — а навіщо нарощувати борговий портфель компанії, особливо у ситуації, коли у такому нарощуванні немає сенсу і логіки? Додавши грошенят пану Коломойському, який, як відомо, при нинішній владі бідує, можуть зупинитись самі залізничні перевезення. Від слова “взагалі”, бо просто не буде чим вагони і пасажирські, і вантажні тягнути.
