Урядові "наперсточники": прихований акциз на "зелену" енергію діє з початку 2021 року
Ринок електроенергії.
Я вже коментував деякі ідеї, які пропонується реалізувати змінами до Податкового кодексу України (ПК).
Ще ніхто достеменно не знає деталі та конкретні цифри щодо ініційованих урядом змін до ПК. І це, звісно, викликає занепокоєння у бізнесу.
Небезпідставно висловлюються думки, що в запропонованих змінах може бути досить багато прихованого лобізму, і, при цьому, мало дійсно реформаторських ідей.
Досить негативно на можливі нововведення відреагували ті, хто пов'язаний з “відновлюваною енергетикою” — інвестори, асоціації, експерти та, навіть, депутати. Мова йде про відміну «нульової» ставки акцизу на продаж «зеленої» електроенергії і впровадження її на рівні від 3,2% до 40%.
Критика цілком очікувана, особливо з боку тих інвесторів, які вже вклали свої кошти в об'єкти “зеленої енергетики”. Бо це означає, що держава діє у шахрайський спосіб — міняє правила гри по відношенню до тих, хто вже інвестував свої кошти. Виникає риторичне питання, чи можна взагалі тоді мати справою з Україною та інвестувати кошти в її економіку?
Але, крім цього, є питання, що акцизний збір намагаються запровадити, коли ще й досі не вирішили проблему боргів 2020 року перед підприємствами “зеленої енергетики”. Борг лише скоротили з 22,4 млрд грн до 17,6 млрд грн. До того ж, підписуючи меморандум з інвесторами “зеленої енергетики” про погашення боргів та зниження тарифів, уряд гарантував дотримуватися умови щодо відсутності будь яких змін законодавства в частині “зеленої енергетики” у майбутньому. Принаймні, ці зміни не можуть стосуватися тих, хто вже інвестував свої кошти у потужності відновлюваних джерел енергії.
Крім того, виникає ось яка цікава особливість, пов'язана із “зеленою енергетикою”.
Якщо зайти на сайт ДП «Гарантований покупець» та подивитися на стан розрахунків за вироблену електроенергію, можна помітити один нюанс. У січні, лютому і березні 2021 року підприємствам ВДЕ щомісяця заплатили чітко 93% від потрібної суми.
Це означає, що за кожен з цих місяців виробникам з ВДЕ недоплатили 7% коштів. Ця цифра якраз чудово лягає в діапазон ставок акцизного збору, який планує запровадити уряд. Для одних видів “зеленої енергетики” податок більший, для інших — менший. Але цілком по галузі може і вийти 7% акцизу на “зелену” енергію.
Звісно, нововведення у разі підтримки законопроекту в парламенті, можливо, будуть діяти лише за декілька місяців.
Але загалом тенденція виглядає наступною. Уряд не планує виплачувати борги 2020 року, не доплачує на початку 2021 року та ініціює зміни в законодавстві, запровадженням акцизного збору.
Все це, по суті, є порушенням меморандуму, який прем'єр-міністр Шмигаль рік тому підписував з представниками іноземних та національних інвесторів. Серед багатьох положень там є чіткий пункт, яким держава гарантує не допускати подальші зміни законодавства, які б зменшували доходи інвесторів.
І цей пункт свідомо порушується навіть тоді, коли є ризик зазнати поразки в арбітражному позові від одного відчайдушного іноземного інвестора.
Та більше непокоїть те, що ситуація з боргами і постійними недоплатами буде тягнутися роками. Цим і завершиться стратегія держави щодо реалізації енергетичного «зеленого» переходу, “інвестиційних нянь” та загального ставлення до інвесторів — як українських, так і іноземних.
- Кримінальний процес: як захиститись, коли судовий експерт помиляється Костянтин Рибачковський 01:06
- Інструменти підтримки команди: корпоративна культура під час кризи Тетяна Кравченюк вчора о 11:27
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання Інна Бєлянська вчора о 11:21
- Міф про багатозадачність: чому "режим Цезаря" шкодить продуктивності Олександр Скнар 02.10.2025 23:37
- Встановлення факту самостійного виховання дитини: судова практика Леся Дубчак 02.10.2025 20:13
- Чотириденний робочий тиждень: глобальні експерименти й українські реалії Мар'яна Луцишин 02.10.2025 16:22
- Віддати останню шану Героям Євген Магда 02.10.2025 13:11
- UAE Corporate Tax для вільних зон: коли 0% – не завжди 0% Дарина Халатьян 02.10.2025 11:59
- Як давати гроші близьким і не зруйнувати стосунки: правила підприємця Олександр Висоцький 01.10.2025 10:29
- Переміщення військовослужбовців за ініціативою: порядок та особливості проєкту Юлія Кабриль 30.09.2025 15:07
- Особистий бренд і медійність: як фахівцю просувати себе без втрати професійності Олена Рубанець 30.09.2025 15:05
- Як українському бізнесу вийти на міжнародний ринок через Ірландію Василь Селіфонов 30.09.2025 14:53
- Кадрові виклики для бізнесу Дніпропетровщини: результати дослідження Алла Чуприна 30.09.2025 13:11
- Грузинський сценарій в Молдові не пройшов Максим Гардус 29.09.2025 22:06
- Фейкова новина про обов’язкову заміну прав: що треба знати українцям у Польщі Михайло Стрельніков 29.09.2025 12:53
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання 159
- Особистий бренд і медійність: як фахівцю просувати себе без втрати професійності 126
- Фейкова новина про обов’язкову заміну прав: що треба знати українцям у Польщі 119
- Як розпізнати корупцію: ключові ознаки та приклади з життя 69
- Як українському бізнесу вийти на міжнародний ринок через Ірландію 63
-
Угорщина підписала "найдовший у своїй історії контракт щодо LNG" з постачанням із 2028 року
Бізнес 60551
-
Лідери ЄС загалом погодилися надати Україні "репараційну позику", але ще сперечаються
Фінанси 34733
-
У США зупинили будівництво "найвищого" дерев’яного хмарочоса у світі: яка причина
Життя 14359
-
В порту Херсон катастрофічна ситуація. Концесіонер вимагає перегляду угоди
Бізнес 12955
-
Ілон Маск став першою людиною в історії, чий статок перевищив $500 млрд
Фінанси 9600