Уряд та пан Гетманцев хочуть підвищити податкове навантаження на бізнес вже цього року

Податкова політика

Завершений і презентований щомісячний, травневий, огляд економіки, який готує чудова команда “Незалежної групи макроекономічного аналізу та прогнозування Ukraine Economic Outlook” (UEO). 

Останні три місяця беру участь у підготовці цих щомісячних оглядів.

Підписники мають можливість бачити лише остаточну версію цих оглядів. Багато цікавих аналітичних матеріалів залишається за їхніми межами. І це зрозуміло. Інакше, щомісячні огляди перетворювалися б у непід'ємні для прочитання фоліанти.

В той же час дещо з цих аналітичних матеріалів та особистих думок, які виникають під час їхньої підготовки, хотілось би все ж таки періодично оприлюднювати.

Так, за межами чергового щомісячного огляду залишився аналіз податкової політики в нашій державі, особливо в контексті, як висловився один з економічних експертів, “латентних” соціалістичних ідей, які нищать бізнес в Україні, але які наполегливо просуває у парламенті Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Так, аналізуючи ситуацію з виконанням держбюджету, можна відзначити, що протягом січня-квітня план надходження доходів перевиконаний. Це при тому, що Нацбанк, за підсумками затвердженого Радою Нацбанку фінансового звіту, перерахував до держбюджету лише 24,4 млрд грн, замість запланованих у держбюджету 33 млрд.

На 5,8 млрд грн вище плану були надходження в держбюджет від Держмитниці, внутрішні податкові надходження (ПДВ, акцизи, ПДФО та інші) виявилися вищими на 10,7 млрд грн.

Тобто, начебто, уряд може впевнено звітувати про позитивні результати своє діяльності.

Але слід зауважити, що це перевиконання плану надходжень пов'язане не з якісною діяльність митників та податківців, а є наслідком суттєво заниженого прогнозу рівня інфляції.

Основними факторами перевиконання доходів держбюджету є різке прискорення темпів зростання цін виробників протягом січня-квітня — на 24,6% рік до року. Також вищими будуть темпи зростання споживчих цін (до кінця року, скоріше за все, на 11-12%), хоча Нацбанк поки що це не визнає. Крім того, обсяг товарного імпорту зростає у розмірах більших, ніж прогнозувалося при підготовці держбюджету. За розрахунками UEO він може зрости до 64,5 млрд доларів, що на 31,1% більше по відношенню до 2020 року.

Суттєве зростання темпів інфляції та обсягів імпорту може дозволити уряду виконати дохідну частину держбюджету в цьому році.

Але все не так просто. Цих доходів не вистачатиме уряду, щоби профінансувати всі видатки. Слід нагадати, що держбюджет на 2021 рік затверджений з дефіцитом у розмірі 236,1 млрд грн. А ще уряду потрібно повертати 468,4 млрд грн боргів попередніх років, строк погашення яких настає у цьому році.

В уряді вирішувати це завдання збираються за рахунок нових запозичень у розмірі 701,8 млрд грн.

Але, крім того, не будучі впевнені, що стільки вони зможуть взяти в борг, там активно готують проект змін до Податкового кодексу, який планують подати до парламенту вже у травні, щоби можна було їх ввести в діяти вже з липня поточного року. Ці зміни передбачають суттєве підвищення податкового навантаження на бізнес.

І ось з цього приводу хотілось б дещо зауважити.

По-перше, слід нагадати, що згідно Податкового кодексу Україні зміни, які впливають на збільшення податкового навантаження, мають вступати в дію з нового бюджетного року, і лише, якщо вони ухвалені парламентом та оприлюднені не пізніше 30 червня поточного року. Тобто, будь-які плани уряду почати збирати додаткові кошти з бізнесу вже цього року суперечать податковому та бюджетному законодавству. І не факт, що представники бізнесу, у тому числі з іноземним капіталом, не почнуть оскаржувати це рішення парламенту спочатку - у Конституційному Суді України, а потім - і в міжнародних судових інстанціях.

По-друге, слід нагадати, що в інтересах аграрного лобі цього року була знижена з 20 до 14 відсотків ставка ПДВ на агросировину. (Закон №1115-IX вступив в силу з 1 березня 2021р).

Це при тому, що згідно з розрахунками інституту Аграрної економіки через зниження ПДВ за цим законом дефіцит держбюджету збільшиться на 5,5 млрд. грн., і джерел компенсації не передбачено.

Варто також зазначити, що в країнах ЄС знижена ставка ПДВ діє для деяких готових продуктів харчування та послуг, але в жодному разі не на аграрну та іншу сировинну продукцію.

Надані преференції аграрним олігархам особливо кумедно виглядають на тлі заяв Президента Зе та його команди про боротьбу з олігархами. До речі, прибуток агробізнесу у 2020 році склав 58,4 млрд грн, і виріс на 48% у порівнянні з 2019 роком. ().

Поки зниження ПДВ на агросировину не позначилося на скороченні податкових надходжень до держбюджету, але з невеликим лагом, приблизно за 3 місяці після вступу закону №1115-IX в силу, почне відчуватися.

По-третє, цікава картина вимальовується. Надаючи преференції аграрним олігархам, влада ініціює внесення змін до Податкового кодексу, якими хочуть підвищити податковий тиск на бізнес, зокрема на промисловість. Хоча, щоб не було проблем з виконання держбюджету, владі потрібно просто припинити діяти в інтересах аграрних олігархів і зламати безліч корупційних і “сірих” схем, які за останні два роки розрослися карколомними темпами. 

По-четверте, якщо ідеї урядовців та пана Гетманцева про підвищення податків для промисловості будуть реалізовані, особливо з урахуванням проблем для бізнесу, які виникли внаслідок пандемії коронавірусу, то не буде ні зростання економіки, ні підвищення доходів громадян, а доходи держбюджету згодом впадуть, тому що зростання податкового навантаження неминуче призводитиме до “тінізації” та зниження ділової активності.

На підтвердження своїх побоювань можу навести, насправді, жахливі дані Держстату. У 2020 році у порівнянні з 2012 обсяг виготовленої промислової продукції в Україні скоротився на 50 млрд доларів. Наголошую, на 50 млрд доларів. Так, ці втрати значною мірою пов'язані з окупацією частини території Донбасу. Але причина не тільки в цьому.

Державна політика всіх років української незалежності, зі створенням несприятливих умов для діяльності промислових підприємств, веде до деіндустріалізації економіки, а це позбавляє Україну майбутнього. В умовах постійного нищення індустріального ядра неможливо забезпечити і розвиток сфери послуг, унеможливлюється також стале зростання доходів населення, наука занепадає, бо немає попиту на наукові розробки з боку промисловості.

Вже багато разів зазначав, що не так внаслідок корупції, а у зв'язку з професійною некомпетентністю та нерозумінням з боку урядовців та багатьох народних депутатів економічних закономірностей, Україну все далі штовхають у бік сировинної аграрної держави, з примітивною структурою економіки та все більшою технологічною відсталістю.

Припускаю, що вкрай некомпетентні дії цих панів для багатьох українських громадян не так очевидні, але у стратегічному вимірі вони нищать передумови для формування модерної, ефективної української держави, яку неможливо побудувати без потужної, наукоорієнтованої промисловості.