Україна потребує не "боротьби з олігархами", а змістовної економічної політики
Економічна політика.
Розумію, що бажаючих слухати мій годинний спіч на радіо "Прямий FM" не так багато, тому висловлю в окремому коментарі думку лише щодо однієї теми, яку ми обговорювали, і яка стосувалася так званої “боротьби з олігархами”.
По-перше, у можновладців чи політиків завжди виникатиме спокуса когось оголосити олігархом і почати вести з ним несамовиту боротьбу. За таких обставин з'являтимуться олігархи не тільки обласного чи регіонального, а і районного чи навіть сільського масштабу.
По-друге, справжня боротьба з олігархами, тим більше всіма одночасно, гарантує неминучу поразку такому “борцуну”. Але, на жаль, це загрожує не тільки йому, а можливо і всім громадянам країни, бо під час цієї боротьби нищитимуться державні інституції, підприємства, долі сотень, тисяч, мільйонів громадян.
По-третє, ті, хто ініціюватимуть таку “боротьбу з олігархами” можуть мати зовсім інші мотиви, ніж справді “деолігархізація”, починаючи від перерозподілу активів та потоків грошей від одних осіб до інших, і завершуючи свідомою політикою, спрямованої на повну руйнацію української державності.
По-четверте, сама постановка питання про “боротьбу з олігархами” контрпродуктивна. Завдання полягає не у боротьбі з ними, а у тому, щоби впровадити рівні правила ведення бізнесу і максимально обмежити можливості для отримання так званої “владної ренти”, тобто збагачення за допомогою рішень владних органів, які ухвалюються в інтересах тих чи інших наближених до влади бізнесменів.
По-п'ятих, одночасно з позбавленням можливостей збагачення за допомогою “владної ренти”, необхідно формувати таким чином складові економічної політики держави (регуляторної, фіскальної, бюджетної, митної, монетарної), щоби сприяти бізнесовій діяльності, пов'язаної з виробничою та науково-технічною діяльністю, в якій формується рівень доданої вартості більшій, ніж при виробництві та експорті сировини та напівфабрикатів.
Об'єктивно, перша модель економіки може забезпечувати значно більшій і стабільній рівень прибутковості та капіталізації бізнесу, а також передбачатиме у рази більший рівень зарплат та доходів населення. При чому, бізнес буде зацікавлений, щоби добробут населення зростав, бо він є суттєвою складовою забезпечення попиту на їхню продукцію.
У той же час існуюча в Україні сировинна модель економіки, з превалюванням бізнесів, пов'язаних з виробництвом та експортом сировини та напівфабрикатів, формує зацікавленість у постійному інфляційному та курсовому здешевленні факторів виробництва (у першу чергу на робочу силу). Це дозволяє з меншими витратами виробляти і експортувати сировину та напівфабрикати, отримуючи виручку в іноземні валюті зі значно більшим гривневим еквівалентом.
І безглуздо звинувачувати більшість наших олігархів чи багатіїв, що вони збагачуються за такої сировинної моделі економіки.
Це завдання українського політикуму та загалом національної еліти змінити економічну політику держави. Проблема, на сьогодні, не так в олігархах, як в інтелектуальній та професійній убогості переважної частини нашого політикуму та “еліти”.
Більшість наших олігархів незрівнянно розумніше, цинічніше, жорсткіше і прагматичніше ніж пересічні громадяни країни. За виключення одного, мабуть вже зовсім “відмороженого” олігарха, який не хоче, і головне — не вміє, заробляти окрім, як за допомогою “владної ренти” та захоплення активів і висмоктуванням з них всіх ресурсів, інші — можуть і, за правильної економічної політики, готові займатися видами діяльності, які передбачають глибоку переробку сировини, виробництво технологічно складної продукції, фінансування науково-технічної діяльності. Про це кажу впевнено, бо знаю особисто чи слідкую за діяльністю багатьох менеджерів вищої та середньої ланки таких олігархів. Там багато дуже розумних фахівців, які мають по декілька вищих освіт, у тому числі у провідних університетах світу.
Приклад інших країн, найбільш наочний — Південної Кореї, свідчить, що можна з переважної сировинної перейти до високотехнологічної економіки. В Україні можливостей для цього значно більше, ніж там було на початку цього переходу.
Але для цього потрібні не палкі заяви та законопроекти по “боротьбі з олігархами”, а змістовна, послідовна економічна політика, яка сприятиме розвитку сучасної, високопродуктивної, наукоємної економіки.
- Незамінна роль юристів у формуванні справедливого та процвітаючого суспільства Микола Стеценко вчора о 22:22
- Стягнення коштів, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником Євген Морозов вчора о 10:30
- Справи про адміністративні правопорушення, які розглядають ТЦК і СП Євген Морозов 05.10.2024 12:18
- "Єдиний" спосіб оскарження результатів оцінки в рамках виконавчого провадження Євген Морозов 04.10.2024 12:19
- Wi-Fi у школах: на якому етапі ми зараз і як відбувається облаштування Петро Оленич 04.10.2024 12:07
- Perplexity AI: Коли пошуковик розуміє вас з півслова Олеся Стойко 04.10.2024 07:40
- Як збільшити прибуток через систематизацію бізнес-процесів Жанна Кудрицька 03.10.2024 22:44
- Визначаємо місця проживання дитини під час війни Світлана Приймак 03.10.2024 19:22
- Декілька роздумів щодо "тарифного подвигу" Укрпошти Олег Пендзин 03.10.2024 16:44
- Забезпечення прав людини в умовах війни Дмитро Зенкін 03.10.2024 14:16
- Відключення споживачів від комунальних послуг за борги по ЖКХ Євген Морозов 03.10.2024 12:24
- Я вдома! Як ефективно встановити і захистити особисті кордони Алла Заднепровська 03.10.2024 09:07
- Де знайти додаткові інвестиції: кредит, грант чи інвестор? Костянтин Соловйов 02.10.2024 20:37
- Мобілізація по новому. Особливості призову командирами ВЧ Ігор Калініченко 02.10.2024 17:34
- Зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну Євген Морозов 02.10.2024 12:16
- Мобілізація по новому. Особливості призову командирами ВЧ 253
- Відстрочка від мобілізації для студентів іноземних ВНЗ: Покарання невинних за чужі провини 234
- Де знайти додаткові інвестиції: кредит, грант чи інвестор? 123
- Бізнес під прицілом: як новітні розвідтехнології стають щитом в умовах війни 81
- Наш атом у кишені: коли світ перейде на ядерні батарейки 78
-
Італія звинувачує сім осіб і дві компанії у бракованих деталях для літаків Boeing
Бізнес 6772
-
В Україні сповільнилося зростання реальних зарплат, у НБУ назвали причини
Фінанси 6765
-
"На черзі – власні ракети дальністю ураження 700 км". Стаття Горбуліна та Бадрака
4167
-
На Хмельницькій АЕС збудують захисні споруди вартістю 1,7 млрд грн
Бізнес 3456
-
Що подивитись у кіно. Три новинки тижня
Життя 2490