Буквально вчора пояснював, якщо ми говоримо про деолігархізацію України, то мова повинна йти не про якусь невизначену “боротьбу з олігархами”, а, у першу чергу, про усунення можливостей заробляння на владній ренті. Це коли вони, завдячуючи своєму впливу на політиків та держчиновників, мають можливість отримувати якісь природні ресурси чи товари та послуги державних підприємств за заниженою ціною.
Таким позитивним прикладом боротьби з використанням владної ренти може стати рішення Антимонопольного комітету України (АМКУ) у справі про зловживання компанії “Інтерпайп”, яка належить пану Пінчуку.
АМКУ оштрафував на 70 млн. грн. “Групу “Інтерпайп” і три афілійовані з ним компанії за змову на тендерах АТ “Укрзалізниця” із закупівлі цільнокатанних коліс (рішення АМКУ № 677-р) -
“Укрзалізниця” регулярно здійснювала на відкритих тендерах закупівлі цільнокатанних коліс.
От тільки участь в них майже постійно брали одні і ті самі компанії: “Інтерпайп”, “РЕТЕК” (м.Київ), “Транспортні Інвестиції” (м.Київ), “Фірма “Інтервторпром” (м.Харків).
І результати цих тендерів були вельми красномовні.
Так, ТОВ “Інтерпайп Україна” (м Дніпро) було учасником 392 тендерів, перемогло у 292 випадках.
ТОВ “РЕТЕК” — учасник 44 тендерів, 0 перемог. У всіх тендерах суперником був “Інтерпайп”.
ТОВ “Транспортні Інвестиції” - учасник 40 тендерів, 0 перемог. У 37 з 40 суперником був “Інтерпайп”.
ТОВ “Фірма “Інтервторпром” — учасник 13 тендерів, 0 перемог. У 12 з 13 суперником був «Інтерпайп».
Таким чином, “Укрзалізниця” було організатором тендерів із заздалегідь відомим переможцем — “Інтерпайп”. А компанії “РЕТЕК”, “Транспортні Інвестиції”, “Фірма “Інтервторпром” були так званими “Технічними учасниками” (тобто брали участь виключно для того, щоб на тендерах була формальна конкуренція, подавали такі заявки, щоб пропозиції “Інтерпайпу” виглядали привабливіше).
АМКУ викрив ці чотири компанії у 42-х заздалегідь спланованих тендерах “Укрзалізниці” на закупівлю цельнокатанних коліс на суму понад 700 млн. грн.
На чому базується доказова база АМКУ.
По-перше, всі чотири вищеназвані компанії пропонували продукцію ВАТ “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод” (“Інтерпайп НТЗ”).
По-друге, всі ці чотири компанії пов'язані між собою спільними працівниками. Понад 140 осіб з них у різний час або одночасно працювали та/або займали керівні посади друг у друга і у виробника коліс (“Інтерпайп НТЗ”).
По-третє, всі чотири компанії орендували офіси в Дніпрі, в одному приміщенні (у тому числі, ті компанії, які зареєстровані у Києві та Харкові).
По-четверте, всі вони використовували одну корпоративну електронну пошту. Директора всіх чотирьох компаній для отримання тендерних гарантій подавали в банк заяви з поштових скриньок, що мають однаковий домен — @ m.interpipe.biz.
По-п'ятих, всі чотири компанії орендували офіси в одній будівлі і використовували один IP-адреса для створення і завантаження своїх тендерних документів в систему «Прозорро».
- у всіх 42 тендерах “Інтерпайп”, “РЕТЕК”, “Транспортні Інвестиції”, “Фірма “Інтервторпром” подали банківські гарантії і листи від виробника з послідовними порядковими номерами (тобто, і в банку, і у виробника всі чотири компанії отримували ці документи одночасно, отже, спільно готувалися до торгів).
По-шостих, у всіх 42 тендерах чотири компанії пропонували ціну, рівну очікуваної вартості. Знижував ціну тільки “Інтерпайп”, в більшості випадків на 0,5%. Ознак конкуренції на цих тендерах не було.
АМКУ кваліфікував дії чотирьох компаній в 42 тендерах як порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6 і п. 1 ст. 50 Закону «Про захист економічної конкуренції» — антиконкурентні узгоджені дії, спрямовані на спотворення результатів торгів.
Насправді, коли знайомишся з доказовою базою АМКУ по цій історії, найбільше вражає якась неймовірна самовпевненість керівництва “Інтерпайп”, а також фактично мовчазна згода на цю змову з боку наглядової ради та попереднього складу правління “Укрзалізниці”. Вони не могли не бачити, що, по суті, йдеться про змову, де формальний тендер був лише прикриттям придбання цільнокатанних коліс саме у “Інтерпайп”, з вигодою для нього та збитками для державної компанії. Хоча чому дивуватися, якщо, наприклад, член наглядової ради “Укрзалізниці” пан Сергій Лещенко має давні небезкорисливі стосунки з паном Пінчуком.
На початку цієї статті я зауважив, що рішення АМКУ у справі про зловживання компанії “Інтерпайп” МОЖЕ стати позитивним прикладом боротьби з використанням владної ренти.
Бо поки що це під великим питанням.
17 березня розглядатиметься апеляція “Інтерпайп” на рішення АМКУ про штраф і відсторонення від тендерів “Укрзалізниці” на три роки. І ще не факт, що наші суди не пристануть на “валізи” важливих аргументів та дзвінки від дуже впливових осіб, які проситимуть закрити очі на факти змови, яка здійснювалась “Групою Інтерпайп” не без згоди з боку керівництва “Укрзалізниці”.
При цьому можна лише філософські зазначити, що у США, в разі встановлення подібних фактів змови при здійсненні закупівель, розмір штрафів був би незрівнянно вищим, і всім учасникам, не тільки менеджерам, а і власникам компаній-бенефіціарів , майже неминуче загрожувала би кримінальна відповідальність з реальними строками ув'язнення. В Україні таким особам кримінальна відповідальність взагалі не загрожує, та навіть на штрафи і відсторонення від тендерів можна лише “без надії таки сподіватись”.
