В експертному середовищі вже стало звичною критика ініціатив Голови комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики комітету Данила Гетьманцева. Приводів для цього він, справді, дає багато.
Але бувають випадки, коли доцільно підтримати його. Так, 3 березня, на засіданні парламентського комітету, не знаю вже з яких міркувань, він згадав про законопроект №2502 щодо удосконалення механізму справляння акцизного податку при реалізації тютюнових виробів.
Цей депутатський законопроект був зареєстрований ще у листопаді 2019 року. Потім він був відкликаний. Згодом його автор надав на заміну доопрацьовану версію законопроекту. Але як нерідко буває у нашому парламенті, і не тільки цього скликання, у комітеті його засунули у дальню шухляду, де він і лежав без розгляду.
Ідея законопроекту полягає у реформуванні сплати 5% роздрібного акцизу з продажу тютюнових виробів. Річ у тім, що за різними підрахунками його недонадходження до місцевих бюджетів складає майже 50%, а це близько 3 млрд грн щорічно! Щоби було зрозуміло, ця сума десь дорівнює річному бюджету такого обласного центру, як Полтава, у 2020 році.
Тобто, сума податку, який не змогли зібрати минулого року, для місцевих бюджетів значна. Хоча показово, що ніхто з представників органів місцевого самоврядування з цього приводу не піднімає галасу. Дехто з них просто не розуміє, скільки громади втрачають коштів внаслідок цього. А частина, цілком можливо, робить вигляд, що не помічає цих недоотриманих коштів, бо поповнює власну кишеню.
У пояснювальній записці автор законопроекту - народний депутат Олексій Ковальов - звертає увагу на відсутність дієвого контролю за сплатою місцевого акцизу. Слід нагадати, що в Україні близько 60 тисяч роздрібних точок торгівлі тютюновими виробами, а значить і десятки тисяч платників цього місцевого податку. При цьому фактично половина операцій не проводяться через реєстратори розрахункових операцій, тобто знаходиться поза поточним контролем податкових органів. Враховуючи таку значну кількість реалізаторів тютюнових виробів, забезпечити ефективну систему податкового контролю за сплатою цього місцевого податку майже неможливо.
При цьому слід розуміти, що основна сума податків з тютюнових виробів здійснюється тютюновими компаніями та імпортерами ще до виробництва. Але 5% акцизу сплачуються в роздрібних мережах, де його контролювати важко.
Ідея законопроекту №2502 полягає у тому, щоб перекласти сплату 5% податку на виробників тютюнових виробів, тобто зробити їх податковими агентами зі сплати роздрібного акцизу.
При цьому кількість платників податку зменшиться до кількості виробників та імпортерів тютюнових виробів, що кардинально спрощує адміністрування податку (або, скажемо так, просто зробить його можливим). Також законопроект передбачає, що база оподаткування так і залишиться на рівні максимальних роздрібних цін.
Зрозуміло, що це додатковий головний біль. Але ціна питання – гарантовані щонайменше 3 млрд гривень до місцевих бюджетів.
