“Бабка сідає у таксі і просить відвезти її у магазин “Принцип”. Таксист каже, що не знає такого. На що та йому відповідає, що у них є парторг, який постійно проголошує: “Що в принципі у нас все є”.
Це я щодо заяв деяких наших політиків та громадських активістів, що в Україні є чесні судді. Насправді, проблема значно складніша.
Жоден суддя не ухвалює лише неправосудні та несправедливі рішення. Суддям доводиться ухвалювати безліч рішень іменем держави. І вони можуть це робити професійно та у відповідності із законодавством та нормами права. Бо там ніхто не приносить хабарі та не просить ухвалити несправедливе рішення. Інколи вони, імовірно, навіть самі пишаються, наскільки вони чесні, справедливі та людяні.
Але при цьому, мабуть, немає жодного судді в Україні, який би не ухвалював несправедливих та корумпованих рішень в інтересах можновладців, бізнесменів, знайомих тощо.
Причому, справді професійний суддя завжди зможе якісно обґрунтувати своє рішення. Бо тлумачення тих чи інших норм законодавства у потрібному замовнику вигляді – це завжди широке поле можливостей для юристів.
І якщо суддю не спіймали безпосередньо з хабарем, то довести його провину майже неможливо. Хоча навіть це не гарантує, що потім і цей начебто беззаперечний доказ буде прийнятий до уваги.
При цьому варто розуміти, що немає жодної гарантії, що судді, навіть призначені без жодних сумнівів в їхній добропорядності, такими залишатиметься у подальшому.
Тому настільки важливе значення має Вища рада правосуддя (ВРП), як інституція постійного контролю за діяльністю суддів, як під час здійснення ними правосуддя, так і в частині доброчесності їх поведінки за межами суду, у тому числі у контексті відповідності наявного майна і витрат та підтверджених законних джерел доходів.
Виходячи з цього, настільки важливе значення у реформі судової системи має, яким чином формується склад ВРП. Враховуючи деградованість норм моралі в українському суспільстві, я не повірю у щирість намірів жодного судді, правника, політика, громадського активіста, коли вони наполягатимуть на формуванні складу ВРП з українських громадян. Які би вони аргументи не висловлювали щодо можливості забезпечити формування справді високопорядного та високопрофесійного складу ВРП з українських громадян у межах України.
Також ми не зможемо знайти за межами України 10 тисяч кандидатів для заповнення вакансій суддів. Це лише станом на сьогодні. А є ще ті, хто з тих чи інших причин покидає посаду судді. Тому постійно буде існувати потреба шукати нових кандидатів. Забезпечити це зі складу європейських та американських юристів нереалістично.
Але сформувати склад ВРП з числа іноземних правників, які будуть рекомендовані урядами США, Канади, Великобританії та ЄС, цілком реалістично. Більш того, впевнений, що уряди цих країн на прохання української сторони будуть навіть готові за власний кошт платити їм зарплату, виходячи з рівня зарплат подібних осіб в їхніх країнах.
Зрозуміло, що це формування складу ВРП з іноземних правників не може бути довічним. Це має бути зроблено на певний, хоча і значний проміжок часу. На мою думку, якщо протягом 20 років діяльність нашої судової системи контролюватиметься іноземними правниками, ми поступово зможемо сформувати нову якість українських суддів.
Тому саме проведення референдуму з питанням внесення у Прикінцеві положення Конституції України норми про формування протягом 20 років складу ВРП з іноземних правників має стати головною вимогою громадянського суспільства до Президента Зе та парламенту.
От тільки я не вірю у щирість заяв значної частини нашого політикуму та громадських активістів про бажання формувати справді професійну та добропорядну судову систему України. Вже не кажучи про неприховану ненависть та намагання у будь-який спосіб заблокувати саме такий референдум з боку наших суддів, правоохоронців та значної частини адвокатського корпусу.
P.S. Якщо підтримуєте, прохання поширювати у себе на сторінці.
