Значно ефективніше було би за допомогою дешевого довгострокового кредитування реалізовувати програму капремонту та енергозбереження житлового сектору. Щорічне цільове рефінансування на кредитування 50-70 млрд грн на заходи капремонту та енергозбереження житлового сектору давати незрівнянно більший економічний ефект. Це не збільшуватиме державні борги, має механізм повернення виданих кредитів ОСББ та домогосподарствам, підвищує енергоефективність житлового сектору.
До того ж, це створює платоспроможний попит на товари та послуги для тисяч малих та середніх підприємств. Що є однією з ключових передумов для відновлення банками кредитування. На сьогодні у банків надзвичайно мало позичальників, які мають зростаючий попит на їх продукцію та послуги. І саме це не дозволяє кардинально збільшувати обсяги кредитування.
Також є питання щодо розмов про компенсатори при введенні податку на виведений капітал. По-перше, потрібно зменшувати, а не нарощувати фіскальний відсоток ВВП.
Скорочуйте державні видатки, панове урядовці!
Замахнуся на святе. У тому числі потрібно скорочувати витрати в частині програми “велике будівництво”.
Крім того щодо скорочення видатків. Я не дочекався за часів урядів Яценюка, Гройсмана та Гончарука впровадження єдиного державного реєстру отримувачів соціальних трансфертів. Вкрай непрозора система надання різноманітних форм соціальної допомоги формує фантастичні зловживання в цій сфері. Впровадження цього реєстру може виявити десятки, якщо не сотні тисяч випадків надання соціальної допомоги “мертвим душам” та тим, хто на неї не повинен мати право.
Крім того, необхідно повернутися до системи оплати комунальних послуг (у першу чергу в частині плати за тепло) на основі щомісячної абонплати. Це прибере піки комунальних платежів в опалювальний сезон. Лише цей крок може дозволити держбюджету економити щонайменше 15-20 млрд грн щороку на компенсації комунальних витрат.
По-друге, зменшення прямих податків та збільшення частки непрямих податків є класикою економічної політики. Тому потрібно вводити податок на виведений капітал, який переважно необхідний великому та частині середнього бізнесу, і знижувати ставку ЄСВ для малого та частини середнього бізнесу до 10 відсотків, і лише з мінімальної зарплати. Перестаньте плакатися про нещасну долю найманих працівників, які внаслідок цього отримуватимуть мінімальну пенсію за віком. Непотрібно бути оракулом, щоби передбачати, що вони, з урахуванням демографічних процесів, крім соціального мінімуму і так нічого не отримуватимуть від української держави.
При цьому на перехідний період (4-5 років) цілком допустиме підвищення ставки ПДВ на 3-4 проценти. Зрозуміло, припинивши відверте шахрайство та розкрадання, пов'язане з відшкодуванням ПДВ, у податковій та митній службі. Це повністю залежить від політичної волі уряду.
По-третє, про що теж безліч разів писав, необхідно прибрати мито при імпорті в Україну сировини і більшої частини напівфабрикатів. Також потрібно надати відстрочку (від 90 до 730 днів) зі сплати ПДВ при купівлі (по імпорту чи на внутрішньому ринку) сировини і більшої частини напівфабрикатів. Це здешевлюватиме та стимулюватиме переробку готової продукції. І крім того кардинально зменшуватиме зловживання і корупції на митниці. Бо зникне потреба у занижені митної вартості цієї сировини та напівфабрикатів.
Про все це вже безліч разів писав. Пишу у вигляді реакції на інтерв’ю Петрашка, усвідомлюючи, що і цей уряд, ймовірніше за все, може не пропрацювати і року.
