Коли інтеграція між різними системами ЕДО в Україні буде комфортною
Чого не вистачає українському ринку систем електронного документообігу, щоб компанії більш охоче переходили на безпаперову взаємодію.
Електронний документообіг в Україні стає все більш популярним. На ринку існує вдосталь продуктів під різні цільові аудиторії – для ФОПів, малого і середнього бізнесу, великих компаній і корпорацій. Будь-яке підприємство може знайти систему ЕДО для реалізації власних потреб.
Однак все ще існує проблема – обмін між різними системами електронного документообігу неможливий, бо виробники використовують різні стандарти ЕДО.
Деякі компанії намагаються вирішити цю проблему своїми силами і створюють своєрідні хаби, в яких інформація з однієї системи ЕДО передається в іншу. Зазвичай, це роблять для того, щоб поєднати в одну систему внутрішній і зовнішній документообіг. Але це вимагає багато зусиль і фінансових вкладень, тож цей варіант підходить для одиниць.
Інші ж підприємці за потреби реєструються в різних системах ЕДО, щоб обмінюватися в них документами з різними контрагентами. Однак це незручно, а інколи вимагає й додаткових витрат. Тому в деяких компаніях не хочуть переходити на електронну взаємодію, коли дізнаються, що різні контрагенти користуються різними СЕД. Адже тоді керівництву доведеться підключати одразу декілька продуктів і вчити співробітників у них працювати.
Вирішення проблеми може бути тільки одне – впровадити на державному рівні стандарт електронного документообігу, що дозволить передавати документи між системами.
Як це повинно працювати
Для комфортної взаємодії користувач навіть не повинен знати, якою системою документообігу користується його контрагент. Він просто надсилає документи на підпис і отримує їх назад у свою систему ЕДО.
Тож йому достатньо обрати найзручніший для себе продукт, розібратися в ньому і користуватися тільки ним.
Допоможе в цьому універсальний стандарт. У планах зробити його обов’язковим для всіх систем ЕДО, які обмінюються даними з державою. Виробникам, що працюють лише з комерційним сегментом, впровадити стандарт рекомендуватимуть, але не змушуватимуть. Це в будь-якому випадку не передбачатиме значних витрат, бо інтегрувати його у свою систему можна силами власної команди за кілька днів.
Які є варіанти впровадження стандарту
Рекомендується використовувати єдиний універсальний міжнародний стандарт ASiC (Associated Signature Containers), яким користуються в ЄС.
У ньому прописані всі вимоги та нормативи до технічної сторони ЕДО: як має проходити обмін даними, як об’єкти з цифровими підписами повинні скріплюватися з мітками часу й так далі. Саме на основі стандарту ASiC доцільно розробити єдину систему.
В Україні завдяки СЕВ ОВВ (Системі електронної взаємодії органів виконавчої влади) існує єдиний інформаційний простір для реєстрації, приймання, аналізу та зберігання документів. На основі або ж на прикладі цієї системи можна впровадити стандарт та інтегрувати продукти для ЕДО.
На якому етапі впровадження стандарту зараз
Деякі комерційні компанії зараз у тестовому режимі використовують стандарт обміну даними через СЕВ ОВВ. Це дозволить у майбутньому використовувати цю систему для документообігу між різними системами. Але поки важко сказати, коли це буде масово.
Проте вже в державних органах для надсилання та отримання електронних документів використовуються контейнери, пов’язані з підписом (ASiC).
Вимоги до форматів даних електронного документообігу в органах державної влади затверджені наказом Державного агентства з питань електронного урядування України від 07.09.2018 № 60, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.11.2018 за № 1309/32761.
Універсальний контейнер (уніфікований інформаційний об’єкт), призначений як для надсилання вихідних та отримання вхідних електронних документів, так і приймання-передавання електронних документів НАФ до архівних установ від юридичних осіб – джерел їх комплектування Формат даних контейнера має відповідати вимогам національного стандарту ДСТУ ETSI EN 319 162- 1:2016 (ETSI EN 319 162-1:2016, IDT) «Електронні підписи й інфраструктури (ESI).
- Справа на мільярд Євген Магда 09:57
- Коли спадщина стає відумерлою: юридичні тонкощі та судова практика Дмитро Зенкін 09:00
- Військовослужбовець при виписці має право отримати комплект форми Дана Ярова 07:49
- Не так страшен Трамп... Володимир Стус вчора о 20:37
- "Великий", який хоче здаватися "малим", або як ресторанний бізнес мінімізує податки Юлія Мороз вчора о 15:10
- Інвестиції – це нормально: чому потрібно відмовитися від негативних установок про гроші? Ірина Селезньова вчора о 14:43
- Топ-5 ключових трендів українського бізнесу у 2024 році, які необхідно виправити Соломія Марчук вчора о 14:19
- До 33-ї річниці встановлення україно-азербайджанських дипломатичних відносин Юрій Гусєв вчора о 14:19
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? Тетяна Андріанова 05.02.2025 11:01
- Коли держава бере чуже: як працює примусове відчуження майна у воєнний час? Світлана Приймак 04.02.2025 22:07
- Корпоративний стиль уніформи в медицині та б’юті-індустрії: тренд чи необхідність? Павло Астахов 04.02.2025 09:46
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? Любов Шпак 03.02.2025 21:14
- Прототип уніфікованого бронежилету розробляється Дана Ярова 03.02.2025 18:32
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги Сергій Миткалик 03.02.2025 14:41
- Світ обирає силу або чому питання ОПК потрапили у фокус цьогорічного Давосу Галина Янченко 03.02.2025 14:16
- "Великий", який хоче здаватися "малим", або як ресторанний бізнес мінімізує податки 210
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? 89
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? 72
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги 70
- Корпоративний стиль уніформи в медицині та б’юті-індустрії: тренд чи необхідність? 70
-
Окуповані території стали чорною дірою для Росії. Жахлива ціна війни для Путіна
2742
-
Жити стане дорого. До чого Трамп веде світ та Україну
2363
-
Операція "Чисте місто": НАБУ оголосило підозри за земельну корупцію в Києві
оновлено Бізнес 1762
-
Азербайджан вигнав із країни головну пропагандистську організацію Кремля
Бізнес 1645
-
"Так наша економіка рухнула". Українці вивели за кордон $35 млрд у 2022 році – Зеленський
Фінанси 1549