Що чекає "обмежено придатних" після прийняття законопроекту № 10313 від 04.12.2023

Чи стануть всі "обмежено-придатні" придатними до військової служби, який порядок повторного медичного огляду.

Проходження законопроекту станом на 27.03.2024.
Скасовується статус «обмежено-придатний» для військовозобов’язаних та військовослужбовців законопроєктом № 10313 від 04.12.2023, прийнятого в другому читанні 21.03.2024.

Станом на дату публікації цей законопроект лише готується  на підпис Президента України, хоча Народні депутати Мазурашу Г.Г. та Тимошенко Ю.В. зареєстрували проекти Постанов Верховної Ради України про скасування рішення Верховної Ради України від 21.03.2024 про прийняття в другому читанні та в цілому законопроекту №10313 від 04.12.2023 в зв'язку із порушенням  ст. 116 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» при прийняті правок в другому читанні, які не були предметом законопроекту, прийнятого в першому читанні за основу.

Так, Мазурашу Г.Г. у своїй пояснювальній записці до проекту постанови зазначає: " У статті 116 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України», зокрема, передбачено: «1. Пропозиції і поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (розділів, глав, статей, їх частин, пунктів, підпунктів, абзаців, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу. Головний комітет, як виняток, може прийняти рішення про врахування внесених пропозицій і поправок щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та/або суперечностей у тексті законопроекту, інших структурних частин законопроекту та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні, якщо про необхідність їх внесення було зазначено у висновках цього головного комітету та/або експертного підрозділу Апарату Верховної Ради і оголошено головуючим на пленарному засіданні під час розгляду такого законопроекту у першому читанні. Такі пропозиції і поправки повинні відповідати предмету правового регулювання законопроекту».
У проголосованому законопроекті №10313 є ряд врахованих поправок, які були внесені з порушенням цієї норми Регламенту. Зокрема, виборці звернули увагу на враховану поправку №217 такого змісту: Доповнити Розділ І законопроекту новим пунктом такого змісту: "9. У статті 14 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»: абзац дев’ятий частини дев’ятої виключити; в абзаці п’ятому частини десятої слова «в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, підлягає взяттю на облік військовозобов'язаних» виключити".
2 Ухвалений у першому читанні законопроект №10313 не передбачав внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», і це взагалі не було предметом розгляду ухваленого за основу законопроекту. Врахована поправка №228 також містить норми, які не були предметом розгляду законопроекту №10313 в першому читанні. Там внесено таку норму: «2. Установити, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев’яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби." 

Наслідки подання народним депутатом проекту постанови про скасування рішення Верховної ради. 
Відповідно до ст. 48 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" "... Голова Верховної Ради України або Перший заступник чи заступник Голови Верховної Ради України направляє проект постанови Верховної Ради, передбачений частиною шостою цієї статті, в день його внесення комітету, до предмета відання якого належать питання регламенту, для попереднього розгляду і внесення пропозицій. Комітет, до предмета відання якого належать питання регламенту, в терміновому порядку, але не пізніш як за три дні від дня одержання проекту постанови Верховної Ради з урахуванням календарного плану роботи сесії Верховної Ради, готує висновок щодо доцільності його прийняття чи відхилення. Після розгляду відповідного проекту постанови Верховної Ради в комітеті, до предмета відання якого належать питання регламенту, Верховна Рада без голосування про включення до порядку денного розглядає його на пленарному засіданні. Обговорення питання щодо такого проекту постанови Верховної Ради проводиться за скороченою процедурою. Рішення про скасування результатів голосування за закон, постанову чи інший акт Верховної Ради в цілому приймається більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради, якщо інше не передбачено цим Регламентом".

Станом на 25.03.2024 Комітет Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України надав висновок, рекомендував Верховній Раді України визначитися шляхом голосування щодо прийняття чи відхилення  проекту Постанови, внесеного народним депутатом України Мазурашу Г.Г. (реєстр. № 10313-П1 від 25.03.2024) та народним депутатом України Тимошенко Ю.В. (реєстр. № 10313-П від 25.03.2024).
Але, як ми розуміємо, для прийняття постанови потрібна більшість голосів народних депутатів. А, враховуючи, що монобільшість забезпечила необхідну кількість голосів Законопроекту №10313 на всіх його стадіях, то розраховувати на прийняття проекту постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 21.03.2024 про прийняття в другому читанні та в цілому законопроекту №10313 від 04.12.2023 є маловірогідним, тому варто брати до уваги зміст законопроекту прийнятого в другому читанні, в якого дуже високі шанси вневдовзі набути чинності.

Так, з аналізу порівняльної таблиці до проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», можна припустити, що ті, кого було визнано обмежено придатними до набрання чинності даного Закону, в подальшому визнають або придатними до військової служби, або непридатними повністю. Це питання й надалі буде вирішувати військово-лікарська комісія в кожному випадку окремо на підставі Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 (далі – «Положення про ВЛК»). На дату даної публікації змін до цього наказу ще не було.

З чим пов’язана ліквідація статусу "обмежено придатний"?

Щодо ліквідації статусу обмежено придатних, то причиною може слугувати те, що в країні досить велика кількість поранених військовослужбовців, які отримали статус обмежено придатних та не можуть продовжувати військову службу в бойових підрозділах, але яких потрібно забезпечити місцем служби, які відповідатимуть їхнім військовим спеціальностям та стану здоров`я. Такими місцями можуть слугувати органи ТЦК та СП, тилові частини, частини технічного забезпечення та інші об’єкти, які не пов`язані з безпосереднім виконанням бойових завдань.  Штат таких військових частин чи органів військвого управління значно перевищує кількість обмежено-придатних військовослужбовців. Відповідно, якщо об’єктивно у держави нема можливості забезпечити всіх військовозобов’язаних належним місцем служби, то має бути додаткова можливість їх «списання» по стану здоров’я.

Про наслідки прийняття закону 

Існує ризик, що нова редакція саме Положення про ВЛК матиме суттєве розширення переліку статтей хвороб, за яким громадяни визнаватимуться придатними до військової служби але вже із зазначенням роду чи місця служби.

Звісно, всіх хвилює питання чи не будуть сьогоднішні «обмежено-придатні» громадяни визнанні придатними до проходження служби в бойових підрозділах, сподіваємось на здоровий глузд та науково-медичну обгрунтованність наступної редакції Положення про ВЛК.

Очікувано, що новою редакцією про ВЛК значна частина  громадян може бути визнана повністю непридатними до військової служби за станом здоров’я і підставою для звільнення від проходження військової служби. Для точного розуміння, як буде здійснюватись визначення «придатний/непридатний» потрібно чекати відповідних змін.

Рекомендація громадянам, що мають значні захворювання, пройти відповідні медичні обстеження ДО направлення на ВЛК, слідкувати, щоб відповідні діагнози та медичні рекомендації були внесенні до Інформаційної системи пацієнта «Helsi». За звичай, з даною інформаційною системою працюють всі лікарі комунальних та державних медичних закладів, в приватних же медичних закладах здебільшого працюють лікарі первинної медичної допомоги (терапевти). Лікарі ВЛК мають доступ до даної інформаційної системи, що надасть їм можливість перевірити достовірність вашої медичної документації та більш детально здійснити ваш медичний огляд.

Щодо строків проходження повторного медичного огляду на стан придатності до служби

Відповідно до Порівняльної таблиці до проєкту Закону зазначено, що Розділ ІІ перехідних положень доповнити пунктом 2, в якому вказано, що обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев’яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

Станом на 27 березня 2024 року порядок походження ВЛК не змінився, він і надалі регламентований Положенням про ВЛК, в якому п. 3.1 передбачено, що медичний огляд військовозобов’язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров’я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП.

Отже, допоки не буде рішення керівника ТЦК та СП про проходження ВЛК, яке оформлюється у вигляді повістки для проходження військово-лікарської комісії або направлення на проходження ВЛК, то на повторне проходження медичного огляду фактичних підстав йти немає.

Щодо відповідальності за порушення строку проходження повторного медичного огляду.

Чи наступатиме відповідальність за порушення дев’ятимісячного терміну повторного медичного огляду? Якщо Вам за цей період не було вручено повістку для проходження військово-лікарської комісії, то до відповідальності притягувати немає підстав.

У  разі ж, якщо повістка була вручена, а ви не плануєте йти на проходження ВЛК, то існує два можливі види відповідальності – адміністративна та кримінальна.

Статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що у свою чергу потягне накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Якщо таке правопорушення буде вчинено повторно або в особливий період, то передбачена санкція від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Максимальний розмір штрафу для громадян становить – 5100 грн.

Також, існує вірогідність, що за певних обставин, на підставі статті 336 Кримінального кодексу України може бути відкрите кримінальне провадження щодо ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Автори:  Анжела ВАСИЛЕВСЬКА, адвокат Катерина КУЖЕЛЬ, юрист