ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет
Як цифрові технології змінюють роботу підприємців
Цифрова фіскалізація — інструмент, який працює
Останні роки демонструють: цифрові інструменти можуть бути ефективними навіть у таких чутливих сферах, як готівкові розрахунки та податкова дисципліна. Одним із таких рішень стало впровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО), яке вже дало перші позитивні результати.
До 2020 року контроль за розрахунками в українській торгівлі здійснювався переважно за допомогою класичних касових апаратів — апаратних РРО. Серед основних недоліків яких є те, що вони дорого коштують, є складними в обслуговуванні й морально застарілими на тлі стрімкого зростання електронної комерції, мобільних платежів та онлайн-продажів. Це, своєю чергою, підштовхнуло до впровадження більш гнучкого й технологічного інструменту — ПРРО.
Водночас високий рівень тінізації економіки вимагав більш ефективного нагляду за готівковими операціями. ПРРО стали відповіддю на цей виклик, дозволяючи автоматизувати процес фіскалізації та підвищити прозорість обігу товарів і послуг.
Цифри, які говорять самі за себе
До 30% роздрібного товарообороту в Україні ще до війни перебувало в тіні. У 2023 році це — близько 0,9 трлн грн, або майже третина ринку. Через нелегальну торгівлю сигаретами, алкоголем, пальним і продуктами держава щороку втрачає 100–150 млрд грн. Після повернення повного оподаткування у 2024 році ризики тінізації лише зросли. за оцінками експертів вона становить до 45%. Один із дієвих інструментів протидії — масове використання ПРРО, які дають змогу фіксувати обіг у режимі реального часу.
З 2021 по квітень 2025 року кількість ПРРО зросла більш ніж у майже в 14 разів — з 59,1 тис. до 802,9 тис. У той самий час кількість класичних РРО поступово зменшувалася — з 298 тис. до 277,9 тис. Це свідчить про масштабний перехід бізнесу на нову цифрову модель.
У березні 2024 року обсяг розрахункових операцій, зареєстрованих через ПРРО, перевищив 115 млрд грн. Це не просто статистика — це мільярди гривень, які стали прозорими для держави, а отже, оподаткованими.
Попри те, що функціонування ПРРО на сьогодні не позбавлене недоліків, зокрема технічних збоїв у роботі API Державної податкової служби, труднощів із фіскалізацією в умовах відсутності інтернет-з’єднання, відсутності чіткого тлумачення обов’язковості використання ПРРО для окремих категорій суб’єктів господарювання (наприклад, адвокатів), а також ризиків, що виникають у зв’язку з короткими строками оновлення програмного забезпечення відповідно до нових нормативних вимог, загальний вектор розвитку залишається сталим.
ПРРО підтвердили свою результативність як дієвий інструмент у протидії тіньовій економіці.
Час на реформу
Сьогодні, коли ПРРО уже впевнено вбудовані в бізнес-екосистему, назріла необхідність переходити до наступного етапу — реформи ринку електронної фіскалізації.
Основна мета — не лише удосконалити технології, а змінити саму філософію адміністрування розрахункових операцій. Бізнес повинен отримати просту, прозору, зручну систему, а держава — гарантоване виконання фіскальних правил без надмірного втручання.
На думку Асоціації провайдерів ПРРО концепція реформи має визначати низку ключових кроків:
Регулювання постачальників ПРРО через створення відкритого реєстру;
Формування саморегулівної організації, що відповідатиме за якість послуг та етичні стандарти;
Заснування Ради ПРРО — експертного органу для напрацювання змін у регулюванні;
Зняття обмежень на використання ПРРО у торгівлі паливом, що значно розширить сферу фіскалізації;
Уточнення реквізитів фіскальних чеків — щоб зменшити кількість формальних порушень;
Розширення обов’язкового застосування ПРРО/РРО на нові сектори, де досі існує тінь.
Замість контролю — довіра і прозорість
Суть реформи — не в посиленні санкцій чи ускладненні адміністрування. Навпаки, мова йде про перехід до довіри та саморегулювання, де бізнес отримує більше свободи, але й більшу відповідальність.
Прозора фіскалізація — це вже не лише податковий інструмент. Це — частина нової культури ведення бізнесу, яка формує довіру між підприємцем, державою та споживачем. І чим швидше ми реалізуємо наступний етап реформи, тим сильнішою стане ця довіра.
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз вчора о 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра вчора о 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич вчора о 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер вчора о 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв вчора о 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін вчора о 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- 8 звичок бідних людей, які заважають розбагатіти Олександр Висоцький 21.05.2025 11:23
- Кому дадут отсрочку: новые правила для многодетных отцов и не только Віра Тарасенко 20.05.2025 23:41
-
У чому була головна помилка Портнова
Думка 24110
-
Ексочільник Пенсійного фонду у Хмельницькій області приховав $500 000 у банку Австрії – НАЗК
Фінанси 19525
-
Ціни на оренду зросли майже на 30%: де в Києві та передмісті найбільше дорожчає житло — інфографіка
Інфографіка 16117
-
Хмельницький пивзавод змінює власника: покупець отримав дозвіл АМКУ
Бізнес 7125
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 4628