ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет
Як цифрові технології змінюють роботу підприємців
Цифрова фіскалізація — інструмент, який працює
Останні роки демонструють: цифрові інструменти можуть бути ефективними навіть у таких чутливих сферах, як готівкові розрахунки та податкова дисципліна. Одним із таких рішень стало впровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО), яке вже дало перші позитивні результати.
До 2020 року контроль за розрахунками в українській торгівлі здійснювався переважно за допомогою класичних касових апаратів — апаратних РРО. Серед основних недоліків яких є те, що вони дорого коштують, є складними в обслуговуванні й морально застарілими на тлі стрімкого зростання електронної комерції, мобільних платежів та онлайн-продажів. Це, своєю чергою, підштовхнуло до впровадження більш гнучкого й технологічного інструменту — ПРРО.
Водночас високий рівень тінізації економіки вимагав більш ефективного нагляду за готівковими операціями. ПРРО стали відповіддю на цей виклик, дозволяючи автоматизувати процес фіскалізації та підвищити прозорість обігу товарів і послуг.
Цифри, які говорять самі за себе
До 30% роздрібного товарообороту в Україні ще до війни перебувало в тіні. У 2023 році це — близько 0,9 трлн грн, або майже третина ринку. Через нелегальну торгівлю сигаретами, алкоголем, пальним і продуктами держава щороку втрачає 100–150 млрд грн. Після повернення повного оподаткування у 2024 році ризики тінізації лише зросли. за оцінками експертів вона становить до 45%. Один із дієвих інструментів протидії — масове використання ПРРО, які дають змогу фіксувати обіг у режимі реального часу.
З 2021 по квітень 2025 року кількість ПРРО зросла більш ніж у майже в 14 разів — з 59,1 тис. до 802,9 тис. У той самий час кількість класичних РРО поступово зменшувалася — з 298 тис. до 277,9 тис. Це свідчить про масштабний перехід бізнесу на нову цифрову модель.
У березні 2024 року обсяг розрахункових операцій, зареєстрованих через ПРРО, перевищив 115 млрд грн. Це не просто статистика — це мільярди гривень, які стали прозорими для держави, а отже, оподаткованими.
Попри те, що функціонування ПРРО на сьогодні не позбавлене недоліків, зокрема технічних збоїв у роботі API Державної податкової служби, труднощів із фіскалізацією в умовах відсутності інтернет-з’єднання, відсутності чіткого тлумачення обов’язковості використання ПРРО для окремих категорій суб’єктів господарювання (наприклад, адвокатів), а також ризиків, що виникають у зв’язку з короткими строками оновлення програмного забезпечення відповідно до нових нормативних вимог, загальний вектор розвитку залишається сталим.
ПРРО підтвердили свою результативність як дієвий інструмент у протидії тіньовій економіці.
Час на реформу
Сьогодні, коли ПРРО уже впевнено вбудовані в бізнес-екосистему, назріла необхідність переходити до наступного етапу — реформи ринку електронної фіскалізації.
Основна мета — не лише удосконалити технології, а змінити саму філософію адміністрування розрахункових операцій. Бізнес повинен отримати просту, прозору, зручну систему, а держава — гарантоване виконання фіскальних правил без надмірного втручання.
На думку Асоціації провайдерів ПРРО концепція реформи має визначати низку ключових кроків:
Регулювання постачальників ПРРО через створення відкритого реєстру;
Формування саморегулівної організації, що відповідатиме за якість послуг та етичні стандарти;
Заснування Ради ПРРО — експертного органу для напрацювання змін у регулюванні;
Зняття обмежень на використання ПРРО у торгівлі паливом, що значно розширить сферу фіскалізації;
Уточнення реквізитів фіскальних чеків — щоб зменшити кількість формальних порушень;
Розширення обов’язкового застосування ПРРО/РРО на нові сектори, де досі існує тінь.
Замість контролю — довіра і прозорість
Суть реформи — не в посиленні санкцій чи ускладненні адміністрування. Навпаки, мова йде про перехід до довіри та саморегулювання, де бізнес отримує більше свободи, але й більшу відповідальність.
Прозора фіскалізація — це вже не лише податковий інструмент. Це — частина нової культури ведення бізнесу, яка формує довіру між підприємцем, державою та споживачем. І чим швидше ми реалізуємо наступний етап реформи, тим сильнішою стане ця довіра.
- Підтримка молоді під час війни: чому ми не маємо права втратити "золоту ДНК" нації Світлана Логвін 09:44
- Колгоспні питання щодо іноземців, які українці Юрій Стеценко вчора о 14:34
- Тіло як поле бою: злочин, про який світ воліє не говорити Галина Скіпальська вчора о 12:44
- Конфлікт у публічному просторі: звинувачення, відповідь та судовий захист Юрій Бабенко вчора о 12:05
- Енергетичний ринок України: як європейські трейдери закрили епоху "домашніх правил" Ростислав Никітенко вчора о 08:40
- Освітньо-трудові мости як відповідь на демографічний обвал Ольга Духневич 06.01.2026 19:38
- Системно-синергетична стратегія сталого розвитку України Вільям Задорський 06.01.2026 18:39
- Строки для стягнення заробітної плати працівником в 2026 році Альона Прасол 06.01.2026 10:47
- БЗВП "Було/Стало": Чому нові цифри не гарантують якості підготовки рекрутів Костянтин Ульянов (Valde) 05.01.2026 19:03
- Культура в часи зламу: як Київ 1918 року перегукується з Україною 2025-го Наталія Сидоренко 05.01.2026 18:00
- Оцінка ефективності правового регулювання як елемент нормотворчості Андрій Вігірінський 05.01.2026 16:37
- Людина і цифрові технології в сучасних ланцюгах постачання Наталія Качан 05.01.2026 15:20
- Подарунок декларанту: де закінчується ввічливість і починається правовий ризик Андрій Мазалов 05.01.2026 14:53
- Виховати власника: найскладніший етап житлової реформ Сергій Комнатний 05.01.2026 11:25
- Новорічні канікули минули – правові наслідки залишились? Дмитро Ламза 03.01.2026 18:17
- Новорічні канікули минули – правові наслідки залишились? 346
- Виховати власника: найскладніший етап житлової реформ 161
- Тіло як поле бою: злочин, про який світ воліє не говорити 101
- Людина і цифрові технології в сучасних ланцюгах постачання 95
- Оцінка ефективності правового регулювання як елемент нормотворчості 71
-
Удар по казні Путіна. Експортні ціни на нафту Urals впали найнижче з часів вторгнення РФ в Україну
Бізнес 36334
-
Оболонський проспект у Києві запропонували продовжити до Подолу
Бізнес 25712
-
Bloomberg: Найбільший покупець відмовляється від венесуельської нафти, бо блокада США піднімає ціну
Бізнес 7095
-
Кабмін ухвалив проєкт Трудового кодексу: сім основних змін
Фінанси 3376
-
Мазепа змінив плани на завод "Кузня на Рибальському"
Бізнес 2430
