Зміни до валютного законодавства: як це вплине на ринок?
З 7 лютого вступили в силу зміни до законодавства України, які значно змінюють підхід до валютного регулювання.
З 7 лютого вступили в силу зміни до законодавства України, які значно змінюють підхід до валютного регулювання. За задумом авторів нововведень, ці зміни спростять всі валютні процедури, оскільки тепер держава не контролюватиме валютні операції, а наглядатиме за ними, тобто скасує чи пом’якшить окремі процедури. Як зазначає Національний банк України (далі – НБУ), такі нововведення покликані покращити інвестиційну привабливість України.
Що конкретно змінилося – розглянемо детальніше.
1. Скасовуються деякі обмеження. Зокрема:
- валютний нагляд за експортно-імпортними операціями до 150 тис. грн. (близько 5 тис. євро);
- подвійний контроль за операціями з експорту продукції - тепер валютний нагляд здійснюватиме лише той банк, який отримав інформацію про відповідну митну декларацію;
2. Відкриваються деякі дозволи. А саме:
- он-лайн купівля іноземної валюти фізичними особами;
- вільне використання рахунків юридичних осіб за кордоном;
3. До 365 днів збільшується граничний термін для розрахунків за експортно-імпортними контрактами.
Зазначені нововведення вводяться в дію внаслідок набрання чинності Закону України «Про валюту та валютні операції» (далі – Закон) та низки постанов НБУ, які були прийняті з метою реалізації положень нового Закону.
Полегшення ведення бізнесу для нерезидентів.
Нерезиденти зможуть відкривати поточні рахунки в українських банках та використовувати їх для перерахування коштів з-за кордону для здійснення інвестицій. Через них можна буде проводити розрахунки з резидентами, іншими нерезидентами та іноземними інвесторами.
Іноземний інвестор зможе тепер протягом календарного місяця отримати до 5 млн. євро від продажу цінних паперів, корпоративних прав, або кошти, отримані внаслідок зменшення статутного капіталу. До внесення змін ця сума складала 5 млн. доларів США.
Аналогічна ситуація і з виплатою дивідендів. Розмір дивідендів, які можуть бути виплачені нерезиденту протягом місяця, номіновано в євро: було 7 млн. доларів США, стало 7 млн. євро.
Як і раніше, перерахування дивідендів в іноземну валюту здійснюється за курсом на день їх виплати іноземному інвестору. Однак, якщо раніше розяснення щодо цього питання були відображені в листі НБУ, то зараз – порядок перерахування дивідендів закріплено на рівні постанови НБУ.
Дотримання зазначених лімітів для розрахунків з нерезидентами контролюватиметься в автоматичному режимі – через спеціальну автоматизовану інформаційну систему «Е-ліміти».
Скасування процедури реєстрації зовнішніх запозичень.
Чи не найбільш революційні зміни стосуються порядку обслуговування банками операцій за договорами позики (кредиту) з нерезидентами-кредиторами.
Так, НБУ скасував обов'язок реєстрації договорів позики (кредиту) з нерезидентами. Після набрання чинності Постановами НБУ, «система реєстрації» кредитних договорів замінено на «систему повідомлень».
Це означає, що відтепер, договори позики не потрібно реєструвати в НБУ. За новими правилами всі документи, що стосуються валютних операцій, перевіряє обслуговуючий банк. Він же несе відповідальність перед НБУ за повноту та достовірність таких даних.
Водночас, нові правила встановлюють порядок проведення аналізу та перевірки документів, що стосуються кредитного договору. А саме: вводиться поняття «сумнівних операцій». Сумнівною є операція, характер або наслідки проведення якої дають підстави вважати, що вона може бути пов’язана з уникненням та/або невиконанням вимог та обмежень, встановлених законодавством.
Також, НБУ передбачив конкретні індикатори, які дозволять визначити «сумнівність» операції. Такими індикаторами, зокрема, є:
1. Обсяг валютних операцій не збігається з обсягами звичайної ділової активності суб’єкта валютної операції.
2. Вид продукції/роботи/послуги/активу не є характерним для звичайної діяльності суб’єкта валютної операції.
3. Невідповідність суті валютних операцій змісту діяльності суб’єкта валютної операції/контрагента.
4. Невідповідність вартості зовнішнього залучення за окремим договором кредитування ринковим умовам.
5. Сплата штрафних санкцій (включаючи сплату за рішенням суду або мировою угодою, відшкодування збитків).
6. Учасники валютних операцій мають реєстрацію чи місцезнаходження в державах (на територіях), що включені до сформованого списку ризикових держав (наприклад, до списку офшорних зон).
Затверджений НБУ перелік індикаторів не є вичерпними та може включати й інші індикатори та заходи на розсуд банку.
В свою чергу, наявність хоча б одного з індикаторів є підставою для проведення обслуговуючим банком додаткового аналізу документів, що стосуються валютної операції. А отже для проведення додаткового аналізу банк має право витребувати від суб'єкта валютної операції додаткові документи. Зокрема, додатковий аналіз може включати такі заходи:
- встановлення суті та мети валютної операції;
- встановлення відповідності/невідповідності суті валютної операції змісту діяльності її учасників;
- встановлення наявності/відсутності економічної доцільності валютної операції;
- встановлення джерел походження коштів суб’єкта валютної операції.
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник вчора о 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко вчора о 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков вчора о 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель вчора о 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Як зруйнувати країну 355
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя 206
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 152
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека 124
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України 116
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
36082
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 11630
-
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 11156
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
10760
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 9765