Виконаче провадження: плюси і мінуси нової редакції Закону
9 березня 2011 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України відносно вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осі
9 березня 2011 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України відносно вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)». Цим законом були внесені зміни до ряду нормативних актів України, таких як Цивільний процесуальний, Господарський процесуальний кодекс, Кодекс адміністративного судочинства, Кримінальний, Кримінально-процесуальний кодекси України і закони України «Про державну виконавчу службу», «Про банки і банківську діяльність» і т. п. Варто зазначити, що таким чином було кардинально змінено процедуру стягнення та процедуру примусового виконання, яка раніше здійснювалась виключно через виконачву службу.
По-перше, примусове виконання рішень судів та інших органів віднині покладається не лише на державну виконавчу службу. Статтею 3 нової редакції Закону «Про виконавче провадження» закріплено, що у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів відносно стягнення коштів виконуються податковими органами, банками та іншими фінансовими установами. Крім того, рішення перерахованих органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, посадовими особами та громадянами. Стара редакція закону надавала можливість іншим органам, установам, організаціям та посадовцям здійснювати виконавчі дії лише у випадках, передбачених законом, і лише на вимогу або за дорученням державного виконавця.
По-друге, значно скорочується строк пред'явлення виконавчого документу до виконання – він становить період “до одного року” на відміну від попередньої редакції закону, яка встановлювала термін у три роки.
По-третє, значно посилилися заходи відносно самих боржників – новою редакцією закону розширено перелік підстав для тимчасового обмеження прав громадян України на виїзд за кордон. Так само законом передбачений новий механізм реалізації та оцінки арештованого державним виконавцем майна. Зокрема, виключно на публічних торгах (аукціонах) буде реалізовуватися тільки нерухоме майно, транспортні засоби, повітряні, морські та річкові судна. В інших випадках реалізація майна допускається на комісійних принципах. Раніше, усе майно боржника повинне було реалізовуватися на публічних торгах (аукціонах). Також передбачено підвищення розміру штрафів за невиконання рішення суду.
По-четверте, прискорюються процедури примусового виконання рішень. Зокрема, державному виконавцеві надається право безпосереднього доступу до електронних баз даних та реєстрів, які містять інформацію про майно та інші активи боржників, що дозволить оперативно звертати стягнення на це майно.
По-п'яте, Законом посилені заходи захисту стосовно державного виконавця як до представника влади. Зокрема, встановлюється відповідальність за перешкоджання державному виконавцеві, загрозу його життю, здоров'ю, майну під час виконання ним своїх службових обов'язків, а також підвищення його соціальної захищеності.
По-шосте, для прискорення виконавчого провадження стягувачу законом надано право авансування витрат на організацію і проведення виконавчих дій. При цьому після завершення виконавчого провадження авансовий внесок має бути повернений стягувачу. При цьому законом не уточнені строки і порядок повернення такого внеску.
Значним позитивом є доступ державного виконавця до електронних баз даних і реєстрів, які містять інформацію про майно та інші активи боржників. Адже усім відомо, наскільки затягується виконавче провадження через недостатнє фінансування державних органів, коли у них просто немає марок, щоб відправити запит та відповідь на нього. Тепер же державному виконавцеві не доведеться витрачати свій час на штампування запитів, а стягувачу не доведеться місяцями чекати, коли ж прийдуть відповіді з податкової, БТІ, ДАІ, банків та інших органів з інформацію про рухоме і нерухоме майно боржника, рахунків та коштів на них.
Закон намагається зменшити тиск на державного виконавця та забезпечити мінімум втручання сторонніх осіб, які не є учасниками виконавчого провадження у виконавче провадження. Зокрема, забороняється втручання інших державних або недержавних органів та їх посадових осіб у виконавче провадження, крім випадків, передбачених Законом України «Про виконавче провадження». Виємка документа виконавчого провадження здійснюється виключно за рішенням суду. При проведенні виїмки оригіналу виконавчого документа чи виконавчого провадження суд у своєму рішенні зазначає про зупинення виконавчого провадження.
Втім, незважаючи на велику кількість позитивних аспектів нової редакції, Закон варто окреслити і перелік недоліків. Як і більшість законодавчих актів закон закріплює право на реалізацію, не розробляючи при цьому самої процедури реалізації. Приміром, я говорила вище про процедуру авансового фінансування – для прискорення виконавчого провадження стягувачу законом надано право авансування витрат на організацію і проведення виконавчих дій. При цьому після завершення виконавчого провадження авансовий внесок має бути повернений стягувачу. В той же час законом не уточнені терміни і порядок повернення такого внеску, а так само за рахунок кого повертається цей внесок – за рахунок боржника або держави.
Закон також передбачає запровадження тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи - за межі України у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням. Питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд повинен негайно розглянути подання державного виконавця без виклику чи повідомлення сторін та інших зацікавлених осіб за участю державного виконавця.
При цьому закон не передбачає підстав для подачі такого подання державного виконавця до суду, залишаючи вирішення даного питання на розсуд державного виконавця. Це може призвести до зловживання державним виконавцем своїм становищем. Це ж саме стосується судового процесу – оскільки суд сам уповноважений вирішувати чи слід застосувати таких крайніх заходів, чи ні.
Закон надав державному виконавцю доступ до електронних баз даних та реєстрів, які містять інформацію про майно та кошти боржника та посилив відповідальність за ухилення від виконання судового рішення та невиконання вимог державного виконавця. При цьому закон не передбачив відповідальність державного виконавця за зловживання даним доступом та незаконне і несанкціоноване розголошення інформації з даних електронних баз та реєстрів. Таким чином, на сьогоднішній момент державний виконавець володіє значним обсягом інформації, яка не захищена належним чином.
Підсумовуючи вищезазначене, варто сказати, що прийняті зміни у Закон України “Про виконавче провадження” носять актуальний та прогресивний характер, направлений на реалізацію жорсткішої процедури стягнення та примусового виконання рішень суду. А саме, що стосується того, як змінилася процедура, то на сьогоднішній день боржник втрачає ті позиції, які він мав з попереднім законом. У нього набагато менше виникає можливостей уникати виконання рішення суду, незалежно від того чи це рішення суду спрямоване на стягнення боргу, виселення з квартири або інші види виконання. Втім недоліки, які залишились поза увагою законодавця, можуть створити передумови для подальшого ухиляння боржників від виконання своїх зобов’язань і тому потребують подальшого вивчення та допрацювання.
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков вчора о 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1635
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 486
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 446
- Реформа "турботи" 152
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 99
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
29497
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 19259
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
16191
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 12958
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 11030