Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН
Тютюнові вироби для нагрівання (ТВЕН) мають менший акциз на 25% на відміну від традиційних сигарет, тому активно просуваються на ринку.
Це питання жваво обговорювалось під час напрацювання законопроєкту № 11090 (Закон №4115-ІХ) про встановлення акцизів на тютюнові вироби.
Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав, а парламент проголосував урядову версію документа, яка передбачає 25% “знижку” на акциз для ТВЕН (стіки для IQOS, glo, Ploom тощо) та повільне підвищення акцизів на сигарети у 2026-2028 роках (лише на 5% щороку).
У результаті класичні сигарети обкладатимуться акцизом у 90 євро за 1000 штук, а для ТВЕН ставка буде лише 72 євро. Через таку “пільгу” бюджет України недоотримає близько 427,9 млн євро або 18,6 млрд грн за 2025-2028 роки та 7 млрд грн за кожен наступний рік у порівнянні з тим, якби акцизна ставка на ТВЕН збереглась на рівні сигарет та сигарил. Таким чином, до 2030 року Україна може втратити понад 25,4 млрд грн. За ці кошти могли б повністю покрити річне фінансування первинної медичної допомоги (включаючи зарплати сімейних лікарів, медсестер) або купити понад 200 тисяч дронів Mavic 3E.
Громадські організації ще до ухвалення змін до Податкового кодексу закликали Мінфін зрівняти акцизи на всі види тютюнових виробів, включно з ТВЕН. Такий підхід відповідає рекомендаціям ВООЗ та положенням Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну.
Утім там намагаються всіляко зупиняти спроби зрівняння акцизів на ТВЕН зі звичайними сигаретами. У своїх листах, відповідаючи на звернення ГО “Життя”, Мінфін посилається на складну економічну ситуацію в Україні, низький рівень ВВП на душу населення та ризики нелегального обігу тютюнових виробів, який може посилитися через зростання акцизів. Фактично ці меседжі ідентичні повідомленням тютюнової індустрії.
На засіданні робочої групи восени минулого року під час розгляду законопроєкту № 11090 представниця Міністерства фінансів України Світлана Воробей, заявляла: Ставку 90 євро досягти через продовження графіку поступово на 2026, 2027 та 2028 роки на 5% кожен рік, щоб це було поступово, більш менш прогнозовано і не дуже навантажено для бізнесу. Зважаючи на те, що ми ще додали євро, а євро пов'язано з коливанням курсу. Отаке було компромісне рішення було знайдено, ми дійшли згоди і мінфін і галузь (автор - тютюнова галузь), і тому ми це подали і на цьому наполягаємо…”. Фактично ці слова можуть засвідчити, що законопроєкт №11090 з пільгою у 25% для ТВЕН розроблений представниками Міністерства фінансів за участі тютюнової індустрії, без участі громадськості, що суперечить політикам охорони здоров’я.
Варто згадати, що Президент не підписував цей Закон майже 3 з половиною місяці, що спричинило втрати для держбюджету щонайменше 2 млрд гривень. Детальніше про передумови та наслідки такої затримки можна ознайомитись в моєму нещодавньому матеріалі.
Однак Мінфін вже не вперше грає на руку тютюновій індустрії. Промовистою є реакція міністерства на законопроєкт №12091 щодо заборони видимого розміщення тютюнових виробів у магазинах. Мінфін заявляє про його непідтримку. Мовляв, таке нововведення призведе до зростання витрат державного бюджету через розширення повноважень Держпродспоживслужби та необхідність створення електронної системи контролю, яка вже передбачена чинним законодавством.
За підсумками листування, позиція Міністерства фінансів України полягає у підтримці податкової преференції для ТВЕН, яка впродовж 2025-2028 років коштуватиме бюджету України 18,6 млрд гривень у вигляді недоотриманих надходжень від акцизного податку у разі акцизної преференції для ТВЕН (25%) у порівнянні з тим, якщо акцизна ставка на ТВЕН збережеться на рівні сигарет та сигарил.
- Що чекає українську переробну промисловість та перспективи Кіровоградщини Юлія Мороз вчора о 16:10
- Водневі ініціативи в Україні: роль адвокації та GR у розбудові майбутньої енергетики Олексій Гнатенко вчора о 12:35
- Ваші гроші, ваше майбутнє: чому важливо перемогти фінансові злочини в державному секторі Акім Кібновський 13.08.2025 21:38
- 60 днів до межі: чому ротація рятує життя і фронт Віктор Плахута 13.08.2025 12:46
- Чого чекати від 15 серпня? Олександр Скнар 13.08.2025 09:03
- Дистанційне управління бізнесом: приховані загрози та мільйонні втрати Артем Ковбель 12.08.2025 23:15
- Небезпечний Uncapped SAFE Note: що це таке і як інвестору не потрапити в пастку Роман Бєлік 12.08.2025 18:30
- Тіньова імперія Telegram: як право і держава приборкують анонімну свободу Дмитро Зенкін 12.08.2025 14:58
- Гра за правилами: чому відповідальність – це основа гемблінг-індустрії Михайло Зборовський 12.08.2025 12:30
- Перемовини США та рф приречені Ігор Шевченко 12.08.2025 12:27
- Зберегти код нації: особистий досвід гуцулки про українську ідентичність за кордоном Наталія Павлючок 12.08.2025 11:22
- Ваш генератор може заробляти Ростислав Никітенко 12.08.2025 10:14
- Базовая военная подготовка в вузах: права студентов и последствия отказа Віра Тарасенко 11.08.2025 22:18
- Порівняння податкових навантажень: Велика Британія vs Кіпр для IT-компаній і фрілансерів Дарина Халатьян 11.08.2025 17:41
- Енергія хорошої пам'яті Євген Магда 11.08.2025 17:20
-
Вкладник намагався відсудити у ПриватБанку 3 млрд євро за депозит 1995 року
Фінанси 25390
-
У "маркетплейсі дронів" DOT-Chain Defence виконали перші замовлення
оновлено Бізнес 7887
-
Гетманцев: Рада не планує ухвалювати закон щодо крипторезерву, НБУ проти
Фінанси 6256
-
Галина Ободець: "Українське походження товару – ще не гарантія успіху на полиці"
Новини компаній 4579
-
Шмигаль терміново зв'язався з главою Rheinmetall після його скарг на бюрократію в Україні
Бізнес 4150