Римський Статут: Що Україна ховає за 7-річним застереженням?

Що насправді стоїть за цим юридичним маневром?

Україна зробила важливий крок, Президент 16 серпня 2024 року закликав Парламент ратифікувавши Римський статут Міжнародного кримінального суду (МКС) та вніс відповідний Законопроект №0285, але із заявою по статті 124, яка передбачає обмеження юрисдикції МКС щодо воєнних злочинів, вчинених українськими громадянами, на 7 років. Це рішення викликало ряд запитань, особливо щодо того, чому було обрано саме 7-річний термін. 

Розгляньмо це детальніше.

1. Що таке застереження за статтею 124?

Стаття 124 Римського статуту дозволяє державам-учасницям зробити застереження щодо юрисдикції МКС стосовно воєнних злочинів (стаття 8). Це означає, що протягом визначеного періоду, який може тривати до 7 років, МКС не матиме права розслідувати воєнні злочини, вчинені громадянами цієї держави або на її території.

Чому обрано саме 7 років?

Вказані підстави, які я наведу нижче, є моїм власним спостереженням, та не відображають позицію офіційних державних органів України. 

По - перше, це захист інтересів держави під час війни. Україна знаходиться у стані збройної агресії зі сторони російської федерації, що створює численні ризики. Держава вирішила обмежити юрисдикцію МКС на 7 років, щоб захистити своїх громадян, зокрема військових, від потенційних правових наслідків, поки ситуація не стабілізується.

По - друге, також, цей період дозволяє Україні провести необхідні реформи в національному законодавстві та зміцнити національні судові органи. Це дасть можливість розглядати справи щодо воєнних злочинів без необхідності втручання МКС. Цей також надає Україні можливість вести дипломатичні переговори та адаптуватися до нових умов співпраці з міжнародними організаціями.

По третє, слід розібратися як діяти з висновком Конституційного Суду України від 11.07.2001 року у справі про Римський Статут, згідно з яким Римський статут був визнаний таким, що не відповідає Конституції України в окремих положеннях. Зокрема, КСУ зазначив, що положення Статуту про доповнення національних органів кримінальної юстиції суперечать Конституції України, оскільки передбачають делегування функцій судів, що не допускається основним законом країни (в частині,  що  стосується  положень  абзацу  десятого  преамбули та статті  1  Статуту,  за  якими  "Міжнародний  кримінальний суд ...доповнює національні органи кримінальної юстиції")

По - четверте, ратифікація Римського статуту з обмеженням юрисдикції щодо воєнних злочинів є частиною стратегії інтеграції України в міжнародні структури і рішення дозволяє державі гармонізувати своє національне законодавство з міжнародним правом, водночас зменшуючи ризики для своїх громадян.

Україна не єдина держава, яка скористалася можливістю зробити застереження за статтею 124 Римського Статуту, наприклад Франція та Колумбія раніше робили подібні застереження.

Наприкінці березня 2022 правнича спільнота України запустила інформаційну кампанію із закликом до ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду. На важливості ратифікації цього документу для України наголосили в організації Human Rights Watch, але тоді Міністр юстиції заявив що, негайна ратифікація Україною Римського статуту «практично нічого для нас не змінить з точки зору юрисдикції», тому відтермінування ратифікації цього документу не є критичним, в свою чергу Офіс Президента підтримував позицію що саме через ймовірну загрозу для українських військових ратифікація Римського статуту Україною наразі не на часі.

У вересні 2022 року до заклику приєднався і Європейський Союз.

Отже, на моє переконання, обрання 7-річного періоду застереження за статтею 124 Римського статуту Україною відображає прагнення захистити національні інтереси, забезпечити безпеку своїх громадян і поступово інтегруватися в міжнародні правові структури. Водночас це рішення залишає відкритими питання щодо конституційної сумісності та подальших кроків, необхідних для усунення виявлених суперечностей, скоріш за все ця проблема має бути вирішена шляхом ухвалення Законопроект №111484, щодо приведення положень ККУ у відповідність до норм Римського статуту МКК  про це йдеться у картках, опублікованих на сайті Верховної Ради.

Оригінальний текст Римського Статуту українською мовою можна тут