До яких нових викликів варто готуватись бізнесу у 2024 році
Що очікувати українському бізнесу у 2024 році? Які законодавчі нововведення запроваджуються з 01.01.2024 р.?
Під час воєнного стану український бізнес почувається у доволі складному становищі. З одного боку, бойові дії та нестабільна економічна ситуація впливають на рентабельність та безпеку ведення підприємницької діяльності, з другого боку, постійні зміни у законодавстві завважать системному розвитку бізнесу.
У даному блозі розглянемо чергові законодавчі зміни для українських компаній, які запроваджуються у 2024 році.
Зростання мінімальної зарплати
На початку наступного року набуває чинності ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024 рік», яким, окрім іншого, передбачається збільшення мінімальної заробітної плати.
Так, з 1 січня 2024 р. розмір мінімальної заробітної плати працівників українських компаній буде складати 7 100 грн. Наступне підвищення мінімальної з/п відбудеться 1 квітня 2024 р., - до 8 000 грн.
Збільшення податків
Збільшення мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму (2 920 грн з 01.01.2024 р.) безпосередньо вплине на збільшення розміру Єдиного податку та ЄСВ у 2024 році.
Також з 01.01. 2024 р. планується підвищення ставок акцизного податку та мінімального податкового зобов'язання на тютюнові вироби.
Скасування мораторію на податкові перевірки
09.11.2023р. було прийнято ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок».
Вказаним законодавчим актом повертаються документальні планові перевірки у 2024 році для таких категорій бізнесу:
1) платники податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;
2) платники податків, які здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);
3) платники податків, які надають фінансові, платіжні послуги;
4) компанії нерезиденти, які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, та/або відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва нерезидента, які відповідають хоча б одному з таких критеріїв:
- рівень зростання податку на прибуток на 50% і більше менший, ніж рівень зростання доходів платника податків;
- декларування нарахованої заробітної плати за відсутності декларування об’єкта оподаткування податком на прибуток або декларування доходу, звільненого від оподаткування відповідно до міжнародного договору України;
5) інші платники податків, які відповідають хоча б одному з таких критеріїв:
- рівень сплати податку на прибуток на 50% і більше менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі (не поширюється на платників єдиного податку);
- рівень сплати податку на додану вартість на 50% і більше менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі (не поширюється на платників податків, у яких операції з вивезення товарів за межі митної території України становлять 25% і більше загального обсягу постачання та одночасно рівень сплати податку на прибуток становить не менше 50% рівня сплати податку на прибуток у відповідній галузі);
- дебіторська заборгованість перевищує кредиторську заборгованість більше ніж у два рази;
- загальна сума витрат, відображених у податковій декларації про майновий стан і доходи, становить 75% або більше суми загального річного доходу, задекларованого у такій декларації, за умови що сума загального річного доходу, отриманого від провадження підприємницької діяльності, становить 10 млн грн. і більше;
- нарахування та/або виплата податковим агентом – юридичною особою доходів у вигляді заробітної плати в розмірі менше середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні (за основним місцем обліку).
Позапланові перевірки Держпраці
Відповідно до ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. (зі змінами від 22.11.2023 р.), - у 2024 році Держпраці може проводити позапланові перевірки підприємств:
- з питань виявлення неоформлених трудових відносин;
- з питань законності припинення трудових договорів.
Такі перевірки проводяться на підставі:
- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави;
- наявності фактів невиконання підприємством приписів про усунення порушень вимог законодавства, виданих після 01.05.2022 р.;
- доручення Прем’єр-міністра (про перевірку суб’єктів господарювання у зв’язку із системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави);
- настання аварії, пожежі, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю підприємства;
- наявності відповідного рішення суду.
Угоди купівлі-продажу землі
З 1 січня 2024 року стартує другий етап земельної реформи. Зокрема, українські підприємства зможуть купувати поряд з фізичними особами земельні ділянки сільськогосподарського призначення.
При цьому, підприємства будуть мати певні обмеження: одна юридична особа не зможе придбати за договорами купівлі-продажу земельних ділянок більше, ніж 10 тис. га.
Бронювання працівників
Дане питання є вкрай актуальним та болючим для бізнесу під час дії воєнного стану, - адже для повноцінної безперервної роботи підприємства у першу чергу потрібен кваліфікований заброньований персонал, який буде забезпечувати таку роботу.
На даний час, відомо, що на 2024 рік Міністерство оборони України готує оновлені процедури бронювання працівників від мобілізації.
Наразі для можливості бронювання працівників підприємство повинно бути визнаним критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення. Вказаний статус можна отримати за такими можливими критеріями:
1) підприємство сплатило податки та єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у звітному податковому році на загальну суму не менше в еквіваленті 1,5 млн. євро;
2) підприємство отримало суму надходжень в іноземній валюті (крім кредитів і позик) за звітний податковий рік не менше в еквіваленті 32 млн. євро;
3) підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави відповідно до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою КМУ від 04.03.2015 р. № 83;
4) підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади;
5) у підприємства відсутня заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
6) розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб-працівників на підприємстві за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні;
7) підприємство є резидентом Дія Сіті.
Криміналізація контрабанди
09.12.2023 р. Верховна Рада ухвалила законопроект № 5420 щодо криміналізації контрабанди.
Прийнятим законом вносяться зміни до двох статей Кримінального кодексу України, а саме статті 201 «Контрабанда культурних цінностей та зброї» та статті 201-1 «Контрабанда лісоматеріалів та цінних порід дерев», а також Кримінальний Кодекс доповнюється двома новими статтями, - а саме статтею 201-2 «Контрабанда товарів» та статтею 201-3 «Контрабанда підакцизних товарів».
Норми вказаного законопроекту повинні набрати чинності з 1 січня 2024 року, але на теперішній час закон ще не підписаний Президентом.
У даному разі варто зазначити, що вказані нововведення можуть призвести до зловживань правоохоронних органів та, як наслідок, ускладнити життя законослухняним підприємствам – суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності.
- 2025. Рік економічного відновлення, репатріації та інтеграції військових. Чи буде так? Сергій Лабазюк 11:43
- Розпорядження майном "цивільного подружжя" при поділі спільного сумісного майна Євген Морозов вчора о 20:34
- JIT – концепція, час якої настав Наталія Качан вчора о 19:43
- Оновлення законодавства про захист персональних даних: GDPR в законопроєкті 8153 Анастасія Полтавцева 21.12.2024 18:47
- Податкова біполярність або коли виграв справу, але неправильно Євген Власов 21.12.2024 16:35
- Встановлення факту спільного проживання «цивільного подружжя» при поділі майна Євген Морозов 21.12.2024 10:52
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду Лариса Гольник 21.12.2024 09:26
- Топ-3 проєктів протидії фінансовому шахрайству у 2024 році Артем Ковбель 20.12.2024 23:10
- Как снять арест с карты: советы для должников ЖКХ Віра Тарасенко 20.12.2024 21:40
- Кейс нотаріальної фальсифікації в Україні: кримінал, зловживання довірою й порушення етики Світлана Приймак 20.12.2024 16:40
- Валюта боргу та валюта платежу в договірних відносинах Євген Морозов 20.12.2024 09:50
- БЕБ, OnlyFans та податкова істерика: хто насправді винен? Дмитро Зенкін 19.12.2024 16:55
- Посилено відповідальність за домашнє та гендерно зумовлене насильство Світлана Приймак 19.12.2024 16:44
- Вчимося та вчимо дітей: мотивація та управління часом Інна Бєлянська 19.12.2024 16:11
- Гендерний розрив на ринку праці України: дослідження Міжнародної організації з міграції Юлія Маліч 19.12.2024 13:36
- Україна сировинний придаток, тепер офіційно? 1335
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду 628
- Правова стратегія для захисту інтересів дитини у суді 563
- Вчимося та вчимо дітей: мотивація та управління часом 249
- БЕБ, OnlyFans та податкова істерика: хто насправді винен? 135
-
Для мешканців багатоквартирних будинків встановили фіксовані ціни за електроенергію
Бізнес 13422
-
В Україні рекордно подорожчав часник
Бізнес 7422
-
Вісім треків тижня: новий фіт Соловій і Дантеса та зимова лірика Jerry Heil
Життя 4830
-
Глиняний посуд на Святвечір: традиції, символіка та як обрати для святкового столу
Життя 4479
-
Орбан: Угорщина веде переговори щодо транзиту російського газу через Україну
Бізнес 3346