Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
24.09.2022 20:44

Від залиття квартири до отримання позитивного судового рішення + висновки Верховного Суду

Невірно встановлені причини залиття, особу правопорушника, недоліки Акту залиття приміщення – це популярні підстави для отримання негативного рішення потерпілій стороні.

Квартира для проживання або офіс для роботи – це місце для отримання позитивних емоцій, в якому ви проводите велику кількість часу, водночас ніхто не може уберегти вас від залиття помешкання. 

Відклеювання шпалер від основи, здуття підлоги, залиття електричної проводки, техніки супроводжується негативними емоціями, які додають клопоту з вирішенням нагальних питань – яка причина залиття? хто винен? що необхідно робити? як порахувати завдану шкоду? як і коли відновлювати помешкання? …… 

Невідкладні + активні + організовані дії спрямовані на вирішення проблемного питання є передумовою для отримання позитивного судового рішення.    

Також слід приділити увагу активному контакту з винуватцем в процесі з’ясування причин та умов залиття, складання Акту та проведення переговорів щодо досудового врегулювання спору. 

Від залиття квартири або приміщення до отримання позитивного судового рішення необхідно пройти наступні етапи:   

1. Невідкладно встановити причини залиття приміщення та порушника 

Першочерговими діями при залитті квартири є виявлення та усунення джерела (причини) залиття приміщення з обов’язковою фото та відеофіксацією, що в свою чергу зменшить розмір завданої шкоди та встановить причини залиття.   

Найпоширенішою підставою для відмови в задоволенні позовних вимог є відсутність (не встановлено) причин залиття квартири потерпілого. Також слід зазначити, що обов’язок по встановленню причин залиття приміщення покладається на потерпілого (власника квартири) оскільки в більшості випадків балансоутримувач будинку або мереж не зацікавлений у вирішенні ваших проблем. 

Наступним кроком після встановлення причин залиття приміщення (прорив труби в під’їзді, неналежне використання сантехнічних приладів тощо) є встановлення особи винної в залитті вашого приміщення/ квартири. 

Підсумовуючи викладене слід зазначити, що найважливішим етапом є невідкладне встановлення причин залиття приміщення та винуватця, натомість невиконання вищевказаних дій унеможливить отримання позитивного рішення що підтверджується висновками Верховного Суду, які є обов’язковими для застосування судами попередніх інстанцій. 

Постановою Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 465/2120/14-ц встановлено наступні обставини: виходячи з викладеного суди не звернули увагу на невідповідність акта обстеження від 06 лютого 2014 року зазначеним Правилам, оскільки він не містить відомостей щодо характеру залиття та його причини, не зазначено осіб, які допустили таке залиття, а також інші необхідні відомості, які слід зазначити при складанні такого виду документа. При цьому, він був складений більше, ніж через п'ять місяців з моменту можливого залиття приміщення, належного ПП «Ланда».    

В постанові Верховного Суду від 24.06.2021 у справі № 242/4773/17 міститься наступний висновок: цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, тому, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Позивач не зобов`язаний доводити вину відповідача у заподіянні шкоди. Особа, якій спричинено шкоду, подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір спричиненої шкоди, а також докази того, що саме відповідач її спричинив або є особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.  

2. Фіксування факту залиття приміщення, зокрема складання Акту залиття 

2.1. Акт залиття приміщення – це обов’язковий документ, який невідкладно складається комісією з метою фіксування події та з’ясування причин залиття приміщення.     

Пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил). 

Акт про наслідки залиття житлового приміщення повинен обов’язково містити /шаблон Акту/: 

1) Комісію у складі: 1.1. Представника організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; 1.2. Представника організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання; 1.3. Представника власника будинку, будинкового комітету; 1.4. Начальника організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (для затвердження); 1.5. Зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної (обов'язково).  

2) Наступні відомості: 2.1. Дата складання акта (число, місяць, рік); 2.2. Прізвища, ініціали та посади членів комісії; 2.3. Прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; 2.4. Адреса квартири, поверх, форма власності; 2.5. Характер залиття та його причини; 2.6. Завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); 2.7. Висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття. 

Складання акту про наслідки залиття житлового приміщення з порушенням вищевказаних вимог (діючого законодавства) є однією з підстав для відмови в задоволенні позовної заяви оскільки акт, в розумінні закону, є єдиним документом, яким підтверджується факт залиття квартири. 

Вищевказане твердження підтверджується висновком Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 2-1974/11 в якому зазначено наступне: виходячи з викладеного, правильним є висновок суду першої інстанції, з яким обґрунтовано погодився апеляційний суд, що вищевказаний акт від 12 грудня 2007 року не відповідає вимогам, викладеним у Правилах, в ньому не зазначені конкретні причини залиття квартири та особи, які допустили таке залиття, інші необхідні для такого документа реквізити. Тому цей акт не може бути належним і допустимим доказом заподіяння відповідачем майнової шкоди. 

2.2. Також для фіксації факту та причин залиття приміщення слід використати наступні засоби доказування: фото та відео фіксації події, показання свідків, висновок експерта тощо.  

Тобто, фіксація факту залиття приміщення/ квартири відбувається за допомогою наступних засобів: акту залиття приміщення, фото та відео фіксації, показання свідків, висновку експерта тощо, натомість відсутність відповідних доказів є наслідком відмови в задоволенні заявлених вимог.  

3. Підтвердження розміру завданої шкоди   

Залиття меблів, шпалер, електричних приладів, здуття підлоги повинно бути належним чином оцінено та мати грошове вираження. 

Грошове вираження завданої шкоди необхідне для проведення перемовин з винуватцем, оскільки в більшості випадків домовляються про гроші ніж про виконання ремонтних робіт, а у випадку відсутності порозуміння – звернення до суду.   

Найбільш розповсюдженими доказами підтвердження розміру завданої шкоди є: 

3.1. Висновок експерта або експертного дослідження. Експертне дослідження проводиться з метою з’ясування обставин, що мають значення для справи, шляхом залучення відповідного спеціаліста, в т.ч. шляхом встановлення розміру завданої шкоди. 

3.2. Звіту про оцінку вартості матеріального збитку – є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. 

3.3. Документи, які підтверджують понесення витрат на відновлення майна, зокрема укладені договори, квитанції про сплату, платіжні доручення, фіскальні чеки, накладні тощо. 

Для складання висновку експерта необхідно вірно визначити питання, які потребують відповіді, та надати необхідні докази. Зберегти укладену угоду та докази передачі коштів для подальшого стягнення витрат з порушника.  

4. Мирне вирішення питання про відшкодування шкоди 

З моменту залиття квартири необхідно знаходитися в постійному контакті з порушником – завітати до нього в гості для перевірки наявності води на підлозі або стінах, запросити його до себе в гості для демонстрації наслідків залиття, в складі комісії скласти Акт залиття приміщення, відправити звіт або висновок з розміром завданої шкоди для доведення розміру відшкодування.   

Перевагами мирного (досудового) відшкодування шкоди для постраждалого є оперативне отримання коштів для відновлення майна, а для винної особи це зменшення розміру відшкодування, зокрема на судовий збір, витрати на професійну правничу допомогу постраждалого та сплату гонорару адвокату для захисту інтересів. 

Процедура досудового врегулювання спору також безпосередньо пов’язана з суб’єктом - будь-то сусід поверхом вище, комунальне чи приватне підприємство (балансоутримувач мереж), з яким доволі важко знайти спільну мову під час досудового врегулювання спору.  

Незважаючи на наявність згоди порушника на початкових етапах в обов’язковому випадку необхідно зібрати необхідний пакет документів для звернення до суду оскільки в будь-який момент порушник може відмовитися від відшкодування, з огляду на велику вартість робіт або матеріалів, що в свою чергу унеможливить отримання позитивного судового рішення внаслідок недоліків документів. 

Постановою Верховного Суду від 12.11.2018 у справі № 753/20314/15-ц встановлено наступні обставини: доводи касаційної скарги ОСОБА_6 про те, що його квартира не оглядалася, він акт не підписував, спростовується змістом такого акту, із якого вбачається, що підлога квартири відповідача залита водою, тобто комісія оглядала квартиру останнього, а непідписання акта відповідачем не впливає на його правильність, оскільки зворотного останній не довів.   

 5. Судовий етап вирішення спору 

Відмова правопорушника добровільно відшкодувати шкоду зумовить звернення до суду для захисту порушеного права з метою примусового стягнення грошових коштів на підставі судового рішення. 

В процесі судового розгляду потерпілій стороні необхідно довести суду наявність шкоди, протиправної поведінки порушника та причинно-наслідковий зв’язок між завданою шкодою та протиправною поведінкою. 

Вирішення судового спору не відбувається швидко, враховуючи велику завантаженість судів, відсутність коштів на відправку кореспонденції тощо, натомість понесені судові витрати, за умови отримання позитивного судового рішення, стягуються з опонента. 

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи