Новому міністру слід мислити стратегічно, а не звинувачувати в усьому бізнес
Виявляється, в тому, що значна частина української економіки перебуває в тіні, винні... самі підприємці.
Це вони не хочуть працювати «по білому» й платити податки. Принаймні, такий висновок можна зробити з нещодавніх заяв Олексія Любченка - колишнього очільника ДПС, а нині першого віце-прем’єр-міністра - міністра економіки.
Свої нарікання на адресу українських працедавців пан Любченко висловив 20 липня, виступаючи на національному форумі «Україна 30. Трудові ресурси». Йшлося про проблему зайнятості населення. Керівник міністерства зауважив, що державний сектор забезпечує 40% робочих місць на ринку праці в Україні, з них 20% - у бюджетній сфері та 20% - у державних корпораціях. «Це занадто високий показник, але це не заслуга, а недолік, тому що не розвивається приватний сектор економіки», - прокоментував урядовець. Що ж, погоджуюся з такою оцінкою.
Старі гасла не працюють
Але звернімо увагу на те, як колишній податківець пояснює ситуацію: «Питання значно ширше – це також і про тіньову економіку, для прикладу: торік майже 11 млн осіб не отримували зовсім ніякого доходу, а «тіньовий фонд» оплати праці оцінюється у суму майже 500 млрд гривень… Ми чітко це зрозуміємо, ми ж не будемо себе обманювати, що у нас 10 млн громадян не отримують доходів? Вони ж отримують доходи. І тут питання про тіньову економіку, про той фіскальний чек, про який ми всі говоримо, 40% фіскального споживання - рівно стільки ми ще не бачимо. І все це відтворюється дзеркально в зайнятості».
За словами чиновника, «через тіньову зайнятість Україна щороку втрачає колосальний ресурс, який могла б використати для підвищення соціальних стандартів». Нині, говорить він, в Україні близько 10-11 млн робочих місць і є понад 75 тис вакансій, які треба заповнити. «Ми повинні бути чесними, визначити проблеми та будувати нову економіку на основі соціального діалогу громадянин-бізнес-держава. Також змінюємо підходи роботи служб зайнятості. Будемо створювати сучасну сервісну службу з підбору і підготовки персоналу для роботодавців та професійного навчання для безробітних відповідно до вимог ринку», - зазначає Олексій Любченко.
Буду відвертим: мене така оцінка ринку праці з боку першого віце-прем’єр-міністра не лише дивує, а й обурює. Поясню.
По-перше, тими ж аргументами урядовець оперував, коли очолював ДПС. Тоді його відомство теж проголошувало боротьбу тіньовій економіці, зарплатам у конвертах тощо. Проблему, однак, не подолали. Очоливши Мінекономіки, екс-податківець узяв на озброєння старі гасла.
По-друге, в кріслі віце-прем’єр-міністра пан Любченко мав би, гадаю, оцінювати проблему зайнятості і розвитку приватного сектору геть інакше, ніж голова податкової служби. Погодьтеся, посада в Кабміні зобов’язує мислити масштабно і стратегічно, з урахуванням інтересів бізнесу. Але ні – по факту ми отримали другого голову ДПС.
Треба зважити на очевидну річ: приватний сектор (особливо сектор малого і мікро-підприємництва) демонструє низьку зайнятість не стільки через виплату зарплат у конвертах, стільки через те, що він перебуває на межі вимирання. Пригадаймо, по кому найболючіше вдарили карантинні обмеження і якими були насправді так звані послаблення від ДПС? Попри численні заклики експертного середовища звільнити малий бізнес від сплати ЄСВ на період карантину урядовці на цей крок не пішли. А тепер чомусь дивуються вкрай малому відсотку зайнятості в ледь живому приватному секторі.
Як збільшити зайнятість?
На мою думку, Міністерству економіки варто зосередитись на створенні сприятливих умов для працедавців і таким чином стимулювати їх створювати нові робочі місця. До речі, у своєму виступі урядовець заявив про намір Кабміну збільшити офіційну зайнятість на 10%. Можу дати підказку, як це зробити. Скажімо, варто було б запровадити пільговий період зі сплати ПДФО та ЄСВ для новостворених робочих місць, субсидіювати зарплатний фонд стратегічно важливих галузей економіки тощо.
Але чи почує мене високопосадовець? Звернімо увагу на його слова про те, що сьогодні чимало українців прагнуть повернутися в Україну і працювати вдома. «Наприклад, така галузь, як суднобудування. Ще залишились в Україні потужності, на яких можна відновлювати флот. І ті працівники, які працюють на судноремонтних заводах у Польщі, у Німеччині, готові приїхати і за 1 тис. доларів працювати в Україні. Вони втомились, і 1 тис. доларів чи 1 тис. євро в Україні - це не 2 тис. євро у Німеччині чи в Польщі. Це зовсім інший масштаб цін і зовсім інші підходи до цінностей, самооцінки і всього іншого», - заявив посадовець.
Цікаво, які саме вітчизняні потужності він має на увазі? Чи не збанкрутілий Миколаївський суднобудівний завод, на базі якого уряд пропонує створити «індустріальний парк», а майже готовий крейсер «Україна» перетворити на «туристично привабливий об'єкт»? Якщо так, то спочатку урядовці мали б забезпечити роботою всіх, хто зараз працює на заводі, а вже потім запрошувати туди українських заробітчан із Польщі і Німеччини. До того ж Програма діяльності уряду до 2024 року, яку я аналізував раніше, передбачає передачу в концесію (приватне управління) 6 морських портів. До речі, це може стати порятунком для збанкрутілих заводів.
Країні потрібні системні перетворення, які будуть стимулювати бізнес до розвитку та створення нових робочих місць, залучати інвесторів - вітчизняних і закордонних. Поки що ми бачимо лише збільшення податків та чуємо звинувачення на адресу підприємців у тому, що вони ці податки платити не хочуть.
- Припинення дії свідоцтва на ТМ у звязку з її невикористанням Ганна Палагицька 13:11
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков вчора о 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі вчора о 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров вчора о 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов вчора о 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін вчора о 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол вчора о 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак вчора о 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський 02.04.2025 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін 02.04.2025 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель 02.04.2025 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко 02.04.2025 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17529
-
"Найкрутіший код": До 50-річчя Microsoft Білл Гейтс відкрив доступ до його першої ОС
Бізнес 16944
-
Шмигаль: Дефіцит фінансування відбудови України у 2025 році – майже $10 млрд
Фінанси 12616
-
Сигнали дефіциту: як тіло "підказує", що йому бракує вітамінів і мікроелементів
Життя 12063
-
Чи є в Трампа інструменти, щоб примусити Путіна до справжнього миру – Foreign Policy
9144