Українська земля може належати тільки народу України
Цього тижня парламентарі так і не дійшли згоди щодо законопроекту № 2178-10 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення".
Я вважаю, що після всіх обговорень та доопрацювань законопроект повинен забезпечити наступне:
Проведення референдуму.
В країні, де рівень корупції зашкалює, а довіра до влади низька, проводити земельну реформу без згоди українського народу не можна. Адже за основним законом – Конституцією – земля належить саме народові. А що думають з цього приводу українці можна зрозуміти, спілкуючись з аграріями, селянами та вивчаючи результати соціологічних опитувань. Так, опитування КМІС показує, що лише 22% українців підтримують запровадження ринку землі сільськогосподарського (c/г) призначення, натомість 59% - проти.
Заборону придбання української землі іноземцями і міжнародними компаніями.
Так, у новій редакції законопроекту зазначено, що юридичні особи, створені за законодавством України, учасниками або кінцевими бенефіціарними власниками яких є іноземці, зможуть набувати право власності на с/г землі лише за умови схвалення цього на референдумі. Також визначається перелік суб’єктів, які в жодному випадку не зможуть набувати право власності на землі, наприклад, громадяни держави-агресора та інші.
Але де-факто іноземці та іноземні юридичні особи зможуть придбати такі землі через посередників - громадян України. Також законопроект не враховує норм інституту спільної сумісної власності подружжя. Якщо між членами подружжя не укладено шлюбного договору, то вважається, що все придбане у шлюбі майно належить в рівній мірі обом членам подружжя. Таким чином, якщо дружина – громадянка України, набула у власність с/г землі, а її чоловік – іноземець - то він матиме право на половину таких земель.
Ліміт на власність землі на одну особу – не більше ніж 300 га в одні руки.
Але законопроект передбачає, що загальна площа земельних ділянок с/г у власності громадянина може сягати 10 тис га. Цей же ліміт застосовується й до юридичних осіб.
Заборону зміни цільового призначення с/г земель.
Натомість законопроект не встановлює обмежень на такі зміни. Відповідно до частини 1 статті 23 ЗК України, «землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання». Однак у проекті закону не встановлено жодних вимог до збереження цільового використання земель с/г у разі скасування мораторію і набуття їх у власність фізичними чи юридичними особами. Отже, можливі ситуації, коли особа набула у власність землі с/г і відразу змінила їх цільове призначення, розпочавши, наприклад, будівництво багатоповерхового будинку.
Як можна заспокоїти українців та повернути їх довіру до земельної реформи?
Застосувавши простий та справедливий механізм розподілу землі. Розділити загальний обсяг державної землі на загальну кількість громадян і отримати конкретне значення обсягу землі на кожного українця. Запропонувати українцям викупити цей певний обсяг за мінімальні кошти з прив’язкою, наприклад, до прожиткового мінімуму або до іншого коефіцієнту, або роздати й стягувати кошти тільки за оформлення. Отриману землю дозволити продавати виключно резидентам (фізичним і юридичним особам), але за ціною, не нижчою ніж коштує земля в Європі, з врахуванням цінності українського чорнозему. Умови для юридичних осіб - контрольний і блокувальний пакет належить резидентам (виключно громадянам України).
Конституцію не можна порушувати - українська земля може належати тільки народу України.
- Час затягувати паски Андрій Павловський 17:27
- Строк нарахування 3% річних від суми позики Євген Морозов 13:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 26145
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21335
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 14658
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 9686
-
В Україні збанкротував ще один страховик
Бізнес 9055