За законодавством, інтернет-магазин і покупець мають змогу укласти договір трьома способами: підписати договір у звичайному письмовому та паперовому вигляді; підписати в електронному вигляді цифровим підписом; укласти договір усно через публічну оферту.
Всі знають, якщо 2 великі компанії домовляються про купівлю-продаж товару, то перш ніж приступити до самої поставки товару, такі компанії з дуже великою ймовірність матимуть намір підписати між собою договір. Хтось задавався питанням, крім юристів звичайно, для чого вони це роблять? Відповідь логічна і проста: для того, щоб сторони письмово погодили умови купівлі-продажу (поставки) товару, погодили строки поставки, вартість товару, гарантійні умови на товар, з’ясували, хто що має зробити для загального блага, або від яких дій утриматись. Також договір потрібен, щоб сторони визначили межі відповідальності за порушення двосторонніх домовленостей. Відповідальність може бути у вигляді неустойки, пені, штрафів, розмір, яких сторони погоджують між собою, якщо законом не сказано конкретний розмір. Іншими словами сторони письмово прописують умови, які страхуватимуть їх при можливих ризиках.
Тепер моделюємо аналогічну сферу у менших масштабах, та сама ж купівля-продаж тільки в інтернет-магазині. Є інтернет-магазин на сайті якого наявні ціни, знижки, хороший асортимент товару, також є потенційний покупець. Як у такому випадку юридично правильно інтернет-магазину продати товар, а покупцю його купити? Сторонам потрібно укладати договір купівлі-продажу? Взагалі, а для чого потрібен Договір, якщо товар купується в інтернет-магазині і товар пересилається логістичною компанією? Такі питання ставлять більшість і власників інтернет-магазинів і навіть самі покупці. Здавалось би, що з позиції інтернет-магазину, що з позиції покупця, над чим тут думати? Є «стулья» є «деньги», «стулья» не коштують сотні тисяч, а трохи менше, і покупець трохи подумавши вирішить купити товар зі свого дивану, а не бігати по місту «м’язи розминати». Але не так все просто, тим більше в Україні. Орім цього, є три дуже важливих моменти:
Перший – проблема, яка завжди може потенційно виникнути і страховий поліс на яку не купиш;
Другий – юридичні зобов’язання сторін. Але це юридичною мовою, давайте для простоти назвемо це «правилами» по яких будуть вирішуватись проблеми, якщо вони виникнуть;
Третій – гарантії, що мають надаватись обома сторонами, інтернет-магазин наприклад гарантує що товар новий і якісний та зобов’язується надавати гарантійне обслуговування у випадку поломки, а покупець у свою чергу має дати гарантії, що він прийме і оплатить замовлений ним товар.
Звідси логічне питання - де прописані ті правила і взаємні гарантії, по яких ця угода буде відбуватись? Якщо поверхнево дивитись на ситуацію, то можна сказати, що це частково написано у різних кодексах і законах, і там в потрібний момент все знайдеться юристами. Не вичитувати ж власнику інтернет-магазину, у якого немає юриста, або його менеджерам норми права при кожній продажі, або кожен раз витрачати і без того невелику маржу на юридичні консультації. Всі ж інтернет-магазини не мають мети перекваліфікуватись у юридичне бюро, і щоб потім їх менеджерів-юристів хантили топові консалтингові компанії. Їх мета – продаж товару. Але, якщо вдаватись детальніше у «правила» купівлі-продажу, тобто укладення угоди між інтернет-магазином і покупцем, то інтерес кожної зі сторін, щоб ці правила були в принципі і щоб вони були зрозумілі та справедливі, а також, що найголовніше – захищали інтереси обох сторін. Як цього досягти? А досягти це можна шляхом підписання договору купівлі-продажу між інтернет-магазином та покупцем.
За законодавством, інтернет-магазин і покупець мають змогу укласти договір трьома способами:
Перший – підписати договір у звичайному письмовому та паперовому вигляді, так як це роблять великі компанії. З підписанням договору в паперовому вигляді зрозуміло, що це зовсім не практично, і так інтернет-магазин багато не напродає, а покупцю не дуже таки і хочеться тягатись у ці юридичні ігри, йому потрібен товар сьогодні, максимум завтра;
Другий – підписати в електронному вигляді цифровим підписом. Підписати договір в електронному вигляді реально, але зовсім не практично, для цього потрібно щоб і інтернет-магазин і кожен його потенційний покупець мали ЕЦП (електронний-цифровий підпис), такий варіант в Україні поки що далека перспектива;
Третій – укласти договір усно. Це законодавством не заборонено. Власне по даному варіанту, свідомо або не свідомо працює більшість інтернет-магазинів України зі своїми покупцями, тільки в даному випадку все обмежується нормами права, в тому випадку, якщо вони в силі вирішити всі розбіжності між сторонами. Адже наше цивільне законодавство досить часто посилається на той же таки договір, який укладається між сторонами, або говорить, що інші умови можуть бути погоджені сторонами у договорі. У випадку з усним договором сторонам при вирішенні проблем самі собою виникають інші проблеми. Спочатку потрібно довести факт укладення такого договору, а потім і кожній стороні довести свою позицію відповідно букві закону, якщо та буква ще передбачила рішення тої проблеми, яка виникла. В даному випадку, недобросовісних маніпуляцій як з боку інтернет-магазину так і з боку покупця може бути безліч. Ще цікавіше, якщо інтернет-магазин має свою специфіку роботи, пов’язану з бізнес-процесами, у цьому випадку за відсутності договору доведеться пожертвувати своїми інтересами, так як вони ніде не враховані і не були прийняті покупцем.
Отож, усний договір купівлі-продажу реальний юридичний інструмент укладення угоди, але занадто ризикований і важко передбачуваний у можливих наслідках. Але не все так категорично, усний договір хороший юридичний інструмент юридичного оформлення угоди, якщо така угода укладається через публічну оферту.
Укласти усний договір через публічну оферту дозволено нам статтею 641 Цивільного кодексу України. Саме слово «оферта» означає «пропонувати». Публічна оферта це свого роду публічна пропозиція, тобто, пропозиція укласти договір на заздалегідь визначених умовах. В цьому випаду, сторони не ведуть процес переговорів та досягнення домовленостей, інтернет-магазин видає свої правила угоди. У другої сторони (Покупця) залишається право прийняти умови публічної оферти або відмовитись від укладення договору з цим інтернет-магазином. Наразі це найкращий можливий варіант юридичного оформлення угоди з купівлі-продажу товару в інтернет-магазині. Окрім цього це є найкращим юридичним способом у практичному відношенні укласти угоду купівлі-продажу, адже весь процес укладення угоди відбувається сам собою. Так, покупець замовивши товар на сайті автоматично приймає умови оферти інтернет-магазину, а «підписання» угоди купівлі продажу у такому разі відбувається в один клік, або телефонний дзвінок. Як укласти договір купівлі-продажу через публічну оферту? Все порівняно просто, все що потрібно інтернет-магазину, це зазначити текст публічної оферти на своєму сайті. Так, як публічна оферта є одним зі способів укласти договір, то слід мати на увазі, що текст публічної оферти повинен писатись юристом саме під конкретний інтернет-магазин, адже умови публічної оферти повинні враховувати норми законодавства. За умови зазначення публічної оферти на сайті інтернет-магазину, всі угоди купівлі-продажу з покупцями будуть мати ті юридичні наслідки, які випливають з умов публічної оферти та законодавства.
Отже, на сьогоднішній день в Україні найбільш практичним і реально діючим юридичним способом укласти угоду купівлі-продажу товару в інтернет-магазині можна через публічну оферту.
ПОРАДА ВЛАСНИКАМ ІНТЕРНЕТ-МАГАЗИНІВ: Забудьте про паперові договори, «вішайте» публічні оферти написані під вас на своїх сайтах і ви матимете юридичний захист у проблемних ситуаціях.
ПОРАДА ПОКУПЦЯМ ІНТЕРНЕТ-МАГАЗИНІВ: Дивіться не тільки на знижки і товар, а також завжди читайте умови публічної оферти перед покупками в інтернет-магазинах і ви убезпечите свої гроші. Я наприклад, не роблю покупки в інтернет-магазині, якщо на ньому немає умов публічної оферти взагалі, або такі умови для мене є неприйнятними.
P . S .Детальніше про публічну оферту читайте у інших моїх статтях.
