Автори альтернативного законопроекту про вищу освіту Арсеній Яценюк та Леся Оробець на законодавчому рівні пропонують «закріпачити» студентів. Такий висновок можно зробити ознайомившись з текстом альтернативного законопроекту про вищу освіту (р.н. 9655-1 від 30.12.2011).
Відповідно до запропонованої редакції законопроекту, пропонується зобов'язати осіб, що вступають на навчання за державним замовленням укладати з вищим навчальним закладом договір у якому передбачити зобов'язання особи щодо працевлаштування після закінчення навчання. Вказана норма законопроекту прямо суперечить частині третій статті 43 Конституції України, яка забороняє примусову працю.
Більше того, в проекті закону скасовані наявні у чинному Законі України «Про вищу освіту» мінімально допустимі обсяги фінансування підготовки фахівців за рахунок коштів Державного бюджету України (згідно статті 64 Закону України «Про вищу освіту» фінансування за рахунок видатків Державного бюджету України підготовки фахівців з вищою освітою за напрямами і спеціальностями відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів у вищих навчальних закладах державної форми власності здійснюється в обсягах, необхідних для забезпечення на кожні десять тисяч населення навчання не менше як ста студентів у вищих навчальних закладах першого і другого рівнів акредитації та ста вісімдесяти студентів у вищих навчальних закладах третього і четвертого рівнів акредитації). Таким чином, зазначена норма законопроекту значно звужує право на освіту і є грубим порушенням частини третьої статті 22 Конституції України, відповідно до якої при прийняття нових законів не допускається звуження існуючих прав та свобод.
Відповідно до законопроекту особи, які вступають на навчання до вищих навчальних закладів, повинні володіти державною мовою в обсязі, необхідному для вільної участі у навчальному процесі. Тобто, законопроект вимагає знання державної мови не від студентів, а від вступників – тобто дає можливість вищому навчальному закладу відмовляти в участі у вступному конкурсі особам, які не володіють українською мовою (але планують оволодіти нею у процесі навчання). Зазначене є грубим порушенням Конституції України.
Крім того, повністю відсутні підстави для відрахування студентів, норми, що визначають порядок та процедуру відрахування. Це значне порушення прав студентів, оскільки буде дозволяти відрахувати будь-якого студента за бажанням будь-якого представника адміністрації ВНЗ. Повністю відсутні підстави щодо переведення студентів, норми, що визначають порядок та процедуру переведення. Повністю відсутні підстави щодо академічної відпустки студентів, норми, що визначають порядок та процедуру надання академічної відпустки.
У запронованому законопроекту значно звужені права студентів у порівнянні з чинним Законом України «Про вищу освіту» (у чинному Законі права студентів містять 19 позицій, у законопроекті – 5).
Значно звужені права студентського самоврядування. Так, для того щоб набути прав передбачених законопроектом організація студентського самоврядування повинна включати не менше п’яти відсотків від загального числа студентів усіх форм. У чинному Законі України «Про вищу освіту» кількісних обмежень для організацій студентського самоврядування не передбачено, скасовані наявні у чинному законі квоти щодо обов’язкового представництва членів студентського самоврядування в органах вищого навчального закладу (вченій раді ВНЗ, вчених радах факультетів тощо) та не розкрито поняття «звичайної академічної стипендії» та порядок її призначення.
Відповідно до статті 27 законопроекту система вищої освіти містить 6 видів установ та організацій, які складають систему вищої освіти. Проте у законопроекті врегульована діяльність лише одного їх виду (вищих начальних закладів). Щодо інших – лише даються назви (агенції зовнішнього забезпечення якості вищої освіти, кваліфікаційні центри). Їх статус, повноваження права і обов’язки так і залишаються незрозумілими.
Частина шоста статті 34 законопроекту відповідно до якої порядок здійснення права власності державним та комунальним вищим навчальним закладом встановлюється Кабінетом Міністрів України суперечить пункту 7 частини першої статті 92 Конституції України (правовий режим власності встановлюється виключно законами України). Крім того, передача питань власності ВНЗ до сфери підзаконних актів може призвести до зловживань як з боку органів виконавчої влади у сфері освіти, так і з боку керівництва ВНЗ.
У законопроекті повністю відсутні вимоги до структурних підрозділів вищого навчального закладу та їх керівництва, які є у чинному Законі України «Про вищу освіту». Реалізація норм законопроекту дає можливість утворювати, наприклад, факультети на яких навчаються 2-3 студентами та кафедри у складі однієї людини. Норми законопроекту також дозволяють призначати керівниками факультетів і кафедр осіб навіть без вищої освіти. Тому реалізація законопроекту у запропонованій редакції призведе до негайного зруйнування системи вищої освіти в Україні.
У пункті 3 частини першої статті 8 законопроекту передбачається, що захист дисертації для здобуття науково-освітнього ступеня доктора наук встановлюється Законом України «Про вищу освіту». Разом з тим у законопроекті такий порядок не визначений. Таким чином, утворюється прогалина, яку неможливо виправити іншими законами чи підзаконними актами.
Повноваження керівника вищого навчального закладу («відносяться всі питання поточного керівництва») мають занадто невизначений характер, що може призвести до зловживань владою з його боку та встановлення у ВНЗ його авторитарної влади.
Відсутні норми щодо виборного характеру посад декана та завідуючого кафедрою. Крім того у законі немає однозначної вказівки на те, що ці посади науково-педагогічні, а не адміністративні. Таким чином, можливим є призначення, а не обрання керівників факультетів та кафедр. Фактично це руйнує систему громадського самоврядування у вищому навчальному закладі.
У законопроекті безпідставно ліквідовано вечірню форму навчання.
У законопроекті повністю відсутні норми щодо здійснення наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності у вищих навчальних закладах.
Законопроектом не врегульовано особливості проходження студентами практики.
Законопроект переобтяжений норами, які мають бути врегульовані у підзаконних нормативно-правових актах - наприклад: порядок надання державних грантів; правовий статус інформації, яка отримується під час зовнішнього незалежного тестування тощо.
Зазначений законопроект однозначно спрямований проти студентів і його прийняття може спричини студентські протести та розбалансування системи вищої освіти в Україні.
