Трансфертне ціноутворення в Україні у 2024 році
Аналіз системи встановлення цін на товари і послуги між пов'язаними сторонами для забезпечення відповідності податковим нормам та уникнення податкових ризиків.
Трансфертне ціноутворення – це система встановлення цін на товари, послуги, або інші об’єкти в рамках господарських операцій між пов’язаними сторонами (наприклад, компаніями, які належать до однієї групи). Цей процес є критично важливим для забезпечення відповідності податковим нормам та уникнення податкових ризиків.
Основна мета трансфертного ціноутворення полягає в тому, щоб забезпечити справедливі ціни, які встановлюються між пов'язаними особами, та відповідають принципу «витягнутої руки» (arm's length principle). Це означає, що ціни мають бути такими ж, якби угода відбувалася між незалежними контрагентами в умовах вільного ринку. Це дозволяє уникнути маніпуляцій з цінами, які можуть бути використані для ухилення від податків або переміщення прибутку в юрисдикції з низькими податковими ставками.
Для України це важливо, оскільки дотримання вимог трансфертного ціноутворення може суттєво впливати на податкові надходження до державного бюджету. Наприклад, якщо материнська компанія в Україні продає товари своїй дочірній компанії за заниженою ціною, це може призвести до зменшення податкових зобов'язань в Україні, і як наслідок – до втрат для бюджету.
Податкова служба для моніторингу трансфертного ціноутворення використовує різноманітні інструменти, включаючи аналіз фінансових звітів, вивчення документації угод, проведення перевірок відповідності цін принципу «витягнутої руки», а також впровадження ризик-орієнтованого підходу до аудиту. Наприклад, якщо компанія має низькі показники рентабельності в порівнянні з конкурентами, це може стати приводом для детального аналізу.
Аби упевнитись, що операції відповідають умовам вільного ринку, контролюючі органи використовують ряд методів:
Метод порівняння з ринковими цінами: Цей підхід вважається основним для визначення цін на товари, особливо на сировину.
Метод ціни перепродажу: Застосовується для аналізу відповідності ціни закупівлі товару ринковим цінам, зокрема при імпорті та наступному перепродажу без змін.
Метод “витрати плюс”: Ґрунтується на порівнянні ціни продажу товару з ринковими цінами, враховуючи рентабельність витрат сторони, що експортує товар.
Метод чистого прибутку: Розглядається рентабельність у контексті контрольованих операцій у порівнянні з діяльністю конкурентів у схожому сегменті ринку.
Метод поділу прибутку: Аналізується розподіл прибутку між сторонами операції.
Законодавство України визначає необхідність моніторингу трансфертного ціноутворення, особливо щодо доходів, отриманих українськими компаніями за кордоном. Компанії, що займаються імпортом чи експортом, особливо при взаємодії з пов’язаними особами або офшорними зонами мають відповідально ставитися до складання документації із трансфертного ціноутворення.
Комплекс матеріалів для трансфертного ціноутворення має містити деталізовану інформацію про діяльність компанії щодо контрольованих операцій, умови цих операцій, а також обставини, при яких були досягнуті комерційні угоди.
Згідно з нормами українського законодавства, ця документація має бути представлена контролюючим органам у разі їх вимоги протягом зазначеного часу від дати отримання запиту.
Звіт про контрольовані операції - це документ, який аналізує та визначає ціни, за якими компанії з однієї юрисдикції здійснюють торгівлю товарами, послугами або правами з компаніями з інших юрисдикцій. Він містить інформацію про визначення ринкових цін, методику обчислення та фактори, які впливають на ціни між пов'язаними особами та подається до 1 жовтня 2024 року.
За недотримання правил трансфертного ціноутворення компанії можуть зазнати суттєвих фінансових наслідків, включаючи штрафи, які можуть досягати 25% від суми недоплачених податків, а також донарахування податків за попередні періоди. Крім того, можливі репутаційні втрати, що можуть вплинути на довіру партнерів та інвесторів.
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак вчора о 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова вчора о 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова вчора о 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска вчора о 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар вчора о 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш вчора о 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко вчора о 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора вчора о 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? Катерина Присяжнюк 07.07.2025 11:09
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ Христина Кухарук 06.07.2025 05:10
- Готують підвищення тарифів для населення 702
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 408
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 179
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 127
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 102
-
10 липня зійде Оленяча повня: о котрій її спостерігати
Життя 14736
-
Не картайте себе за стрес. Поради від експерток, як впоратися з високим рівнем кортизолу
Життя 11713
-
Психологія мільярдерів: чому вони купують наддорогі речі і навіщо їм це
Життя 6553
-
Від поранення до власної справи: історія ветерана Федора Самбурського
Життя
4819 -
Батьки першокласників отримають по 5000 грн від держави: деталі
Фінанси 4209