Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
14.05.2020 23:02
Казка про наші політичні реалії
Якщо не хочете читати цілком, то прочитайте тільки кінець. Більше користі буде.
Уявіть ситуацію. Невеличке містечко. Будні. Люди живуть собі звичайним життям. Час від часу зустрічаються на занедбаній зупинці (де зазвичай хоча б частково поламана лавочка), чекаючи автобус, у якому вже десятки років не змінювали сидіння. Тому доводиться іноді прикривати обличчя, аби не дихати тією грязюкою. З однієї сторони автобуса чути, як якась бабуся запитує чи можна проїхати по пільговому квитку, й не дивлячись на напівпустий автобус, водій грубо й зневажливо каже, що вже зайнято й зачиняє двері. З іншої сторони, чути іншу, не менш цікаву полеміку.
Розмовляють дві жінки. Схоже, що вони працюють у сфері освіти. Проте полеміка у них ведеться виключно "чисто" російською. Наче це додає їм шаржу чи якоїсь статусності. (І проблема не в тому, що я проти російської мови. Просто смішно спостерігати, коли дві людини спілкуються російською, а по говору видно, що їм обом набагато легше спілкуватися українською.) І час від часу наші героїні посилаються на якісь законодавчі акти, які не в змозі виговорити російською, тому виходить на диво смішний суржик. Ну я не про це. Цікаво інше. Їдемо далі.
Через деякий час в розмову втручаються інші люди з автобуса, які вже розбилися на підгрупи. Одні розповідають про те, що всі вони ідіоти, бо не проголосували за Тимошенко. Інші стверджують, що країну розвалюють, бо всі тупі й проголосували за Зеленського. Треті в злобі відгукуються, що ще плакатимуть за Порошенком. А інші кричать, що за Януковича жилося краще.
І дискусія йде дуже палка. Багато хто починає підключатися й говорить, що основна проблема не в політиках, а в цих двох жінках. Бо вони «сєпарші» й розмовляють російською. А тим часом водій зупинився й міняє колесо, бо через поламані дороги пробив його.
А поки міняли те колесо, то якась пенсіонерка зробила зауваження молодим, що влаштували полеміку й на емоціях почали говорити нецензурною лексикою. На що молоді почали у всіх своїх бідах винити ту стару, адже вона ж винна в тому, що завжди бере гречку на виборах, а потім їм всім доводиться їздити по розбитих дорогах.
Тут водій вже не витримав й почав залякувати молодих. І не тому, що йому стало шкода стару, а тому, що захотів показати свою зверхність над самовпевненими молодиками. На що декілька пасажирів втрутилися у розмову й почали кричати, що справа водія полягає в тому, щоб мовчки вести автобус, а не «розумнічати». «А якщо щось не подобається, то звільняйся й повертайся у свою країну». Бо понаїхали, й позабирали в українців всі робочі місця. Та почали тикати в нього камерами свого мобільного телефону, розповідаючи «друзям» у соціальних мережах про злобного водія…
___________________________
Дехто зараз подумає, що гіршої казки в житті не чув. Інші пригадають свої щоденні будні. Проте хотілося б сказати, що у таких казках головні герої (незалежно від віросподівань, політичних поглядів, своїх фобій, з точки зору національностей, тощо), все одно щодня разом продовжують їздити по тих же розбитих дорогах й винити своїх сусідів у всіх бідах. А переважну більшість політиків вони бачать тільки по телевізору. Адже ніхто ж із них ніколи не приїде в ті села, аби не пробити випадково колеса на своїх дорогих автомобілях.
Головна українська проблема в тому, що нас завжди намагаються розділити й озлобити один проти одного. Саме тому люди ніколи не можуть об’єднатися між собою. Бо якщо хтось на виборах проголосував не за ту партію, то який би ти не був спеціаліст – ти завжди будеш сидіти без роботи. І ніхто не думає про те, що можна створити декілька підприємств та надати роботу більшій кількості людей. Ні. Набагато простіше боротися зі своїми сусідами за декілька робочих місць на одному єдиному підприємстві. Ось така наша казка...
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Процедура видачі Держпрацею дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки Євген Морозов 10:32
- Сила чи емпатія Наталія Тонкаль вчора о 20:57
- Видалення з реєстру старої щорічної декларації депутата та подання виправленої Євген Морозов вчора о 16:07
- Справедливість по-українськи: забрати в бідних, збагатити чиновників Андрій Павловський 15.11.2024 22:06
- Перевибори у Німеччині. Нові проблеми чи можливості для України? Галина Янченко 15.11.2024 17:33
- Особистий бренд – ваш новий бізнес-актив Наталія Тонкаль 15.11.2024 14:39
- Нові правила управління державним майном та реалізації арештованих активів Дмитро Зенкін 15.11.2024 14:09
- Обміняйте Шевченка Євген Магда 15.11.2024 13:56
- Університети і ринок праці: взаємозалежність Юрій Баланюк 15.11.2024 13:37
- Виїзд дитини за кордон під час війни: порада від сімейного адвоката Світлана Приймак 15.11.2024 12:59
- Право постійного землекористувача надавати земельну ділянку в оренду третій особі Євген Морозов 15.11.2024 11:16
- ІТ в США та в Україні: порівняння зарплат, витрати та перспективи Сергій Хромченко 15.11.2024 10:39
- Воднева галузь США після обрання Трампа: чи зупинить Америка рух зеленого водню? Олексій Гнатенко 15.11.2024 09:15
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко 14.11.2024 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов 14.11.2024 09:56
Топ за тиждень
Популярне
-
Темні емпати: який це тип особистості та що про них кажуть психологи
Життя 9536
-
Комедія з Монікою Белуччі та продовження легендарного "Гладіатора": чотири кіноновинки тижня
Життя 5843
-
Секрет дорогих яєць. Як виробники задерли ціни та збільшили експорт
Бізнес 5031
-
"Справжній бедрум панк": музичні новинки тижня
Життя 3988
-
Майк Тайсон програв Джейку Полу
Життя 3842
Контакти
E-mail: [email protected]