Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Першим "дзвоником" став феномен масового російськомовного патріотизму під час найгарячішої фази воєнних дій у 2014-му. Без консолідації значної частини активних громадян - незалежно від їхньої мови спілкування - навколо української ідеї Києву навряд чи вдалося б нейтралізувати сепаратизм у більшості південно-східних регіонів.
В умовах війни краще унаочнилися й переваги білінґвізму (двомовності) українців. Тут варто згадати хрестоматійний приклад війни 1812 року: не останнім чинником поразки Наполеона було те, щов його війську російську мову розуміли лічені одиниці, натомість більшістьофіцерів Олександра І володіла французькою. Характерно, що під час війни наДонбасі у схожому із наполеонівськими вояками становищі часом опинялисямосковські найманці, коли їм доводилося прослуховувати радіоперехопленнянезрозумілою для них українською мовою - само собою, що в наших бійців такихпроблем із розумінням мови противника не виникало...
Навіть із наведених очевидних фактів випливає, що знання російської в нинішній ситуації є нашою перевагою, а не лише "тяжким наслідком окупації та русифікації". Тому насправді подальше скорочення обсягів викладання російської в системі освіти абсолютно не в наших національних інтересах. Навпаки, в українських школах і вишах вона має бутисеред пріоритетних для вивчення іноземних мов, поряд із англійською. Причому це не вимагатиме збереження (чи, тим паче, збільшення) наявної кількості російськомовних закладів освіти - досить, повторюю, забезпечити необхідні навчальні курси в україномовних. Не доведеться приймати і якусь спеціальну "державну програму розвитку російської мови в Україні" - тим більше, всі ми знаємо, як у нас "працюють" такі державні програми. Але самими лише констатаціямифактичної двомовності "української політичної нації" та гаслами "Єдина Країна/ Единая Страна" тут теж не обійтися.
Надалі цілкомлогічним кроком були б унормування та стандартизація українського варіанту московськоїмови - "української російської" - за зразком "американської англійської" чи "австрійської німецької". Нова мова повинна стати вагомим культурним полюсом,а, відтак, нашим геостратегічним ресурсом на пострадянському російськомовномупросторі - в зоні безпосередніх національних інтересів України. Таким чиномбуде покінчено із монополією РФ і "русского міра" на репрезентацію російськоїідентичності у Північній Євразії - одному з головних геополітичних "призів" ХХІстоліття, активна участь Києва у сутичці за який є практично неминучою.
Отже, попри те, що дискусію щодо державного статусу російської мови в Україні слід вважати раз і назавжди закритою, "сусідську" в жодному разі не варто прирівнювати до звичайної іноземної. Цього вимагає сама логіка безпеки й суб'єктності нашої держави.
29.11.2016 21:12
"Українська російська": погляд у майбутнє
Тривалий час мовне питання в Україні - а, реально, питання ролі та статусу російської мови - було вкрай заполітизованим і спричиняло гострі внутрішні протистояння. Війна, що поставила нашу державу на межу виживання, дала змогу по-новому поглянути на багато
Тривалий час мовне питання в Україні - а, реально, питання ролі та статусу російської мови - було вкрай заполітизованим і спричиняло гострі внутрішні протистояння. Війна, що поставила нашу державу на межу виживання, дала змогу по-новому поглянути на багато давніх проблем, усвідомивши пов'язані з ними можливості. Відтак, мовна дійсність України також на наших очах перетворюється з причини розбрату та гальмування на чинник єднання й наступу.Першим "дзвоником" став феномен масового російськомовного патріотизму під час найгарячішої фази воєнних дій у 2014-му. Без консолідації значної частини активних громадян - незалежно від їхньої мови спілкування - навколо української ідеї Києву навряд чи вдалося б нейтралізувати сепаратизм у більшості південно-східних регіонів.
В умовах війни краще унаочнилися й переваги білінґвізму (двомовності) українців. Тут варто згадати хрестоматійний приклад війни 1812 року: не останнім чинником поразки Наполеона було те, щов його війську російську мову розуміли лічені одиниці, натомість більшістьофіцерів Олександра І володіла французькою. Характерно, що під час війни наДонбасі у схожому із наполеонівськими вояками становищі часом опинялисямосковські найманці, коли їм доводилося прослуховувати радіоперехопленнянезрозумілою для них українською мовою - само собою, що в наших бійців такихпроблем із розумінням мови противника не виникало...
Навіть із наведених очевидних фактів випливає, що знання російської в нинішній ситуації є нашою перевагою, а не лише "тяжким наслідком окупації та русифікації". Тому насправді подальше скорочення обсягів викладання російської в системі освіти абсолютно не в наших національних інтересах. Навпаки, в українських школах і вишах вона має бутисеред пріоритетних для вивчення іноземних мов, поряд із англійською. Причому це не вимагатиме збереження (чи, тим паче, збільшення) наявної кількості російськомовних закладів освіти - досить, повторюю, забезпечити необхідні навчальні курси в україномовних. Не доведеться приймати і якусь спеціальну "державну програму розвитку російської мови в Україні" - тим більше, всі ми знаємо, як у нас "працюють" такі державні програми. Але самими лише констатаціямифактичної двомовності "української політичної нації" та гаслами "Єдина Країна/ Единая Страна" тут теж не обійтися.
Надалі цілкомлогічним кроком були б унормування та стандартизація українського варіанту московськоїмови - "української російської" - за зразком "американської англійської" чи "австрійської німецької". Нова мова повинна стати вагомим культурним полюсом,а, відтак, нашим геостратегічним ресурсом на пострадянському російськомовномупросторі - в зоні безпосередніх національних інтересів України. Таким чиномбуде покінчено із монополією РФ і "русского міра" на репрезентацію російськоїідентичності у Північній Євразії - одному з головних геополітичних "призів" ХХІстоліття, активна участь Києва у сутичці за який є практично неминучою.
Отже, попри те, що дискусію щодо державного статусу російської мови в Україні слід вважати раз і назавжди закритою, "сусідську" в жодному разі не варто прирівнювати до звичайної іноземної. Цього вимагає сама логіка безпеки й суб'єктності нашої держави.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 31.03.2025 17:05
- Нова судова практика – відсутній обов’язок надсилання копії скарги виконавцю Андрій Хомич 31.03.2025 16:01
- НАБУ: невиправдані надії Георгій Тука 31.03.2025 15:48
- Податкове резидентство для енерготрейдерів з іноземними бенефіціарами Ростислав Никітенко 31.03.2025 12:41
- Фінансова модель університетів майбутнього Віталій Кухарський 31.03.2025 12:21
Топ за тиждень
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3754
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 362
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 247
- НАБУ: невиправдані надії 220
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 155
Популярне
-
У рейтингу мільярдерів Forbes з'явилось поповнення від України
Бізнес 53992
-
Колишній власник Галі Балуваної пояснив вихід з бізнесу: Було некомфортно
Бізнес 44360
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
19840
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17263
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
14509
Контакти
E-mail: [email protected]