Виконавче провадження – це просто

Порядок, строки, місце виконання рішення суду

Зміст:

1. Виконавчі документи: де і як їх отримати

   Читайте такожЧасник рекордно подорожчав. Як на ньому заробитиБізнес-тиждень: фінансова допомога партнерів, нові тарифи, приватизація та санкціїВелика забудова Києва. Навіщо власнику АТБ завод будматеріалів

2. Строки пред’явлення виконавчих документів до виконання

3. Кого обрати: державного або приватного виконавця

4. Місце виконання виконавчих документів

5. Приклад шаблонної заяви для відкриття виконавчого провадження

6. Повернення виконавчого документа без виконання як підстава для відмови у відкритті виконавчого провадження

7. Постанова про відкриття виконавчого провадження та її вручення сторонам

8. Самостійна перевірка виконавчого провадження, відстеження та контроль стану через державні електронні реєстри

9. Відстрочка або розстрочка виконання, встановлення чи зміна способу і порядку виконання рішення

10. Строк дії виконавчого провадження

11. Повернення виконавчого документа стягувачу

12. Закінчення виконавчого провадження

13. Допомога суда для закінчення виконавчого провадження

14. Позасудовий і судовий порядок оскарження бездіяльності/дій державного/приватного виконавця

А тепер перейдемо до відповідей на вище викладені теми, починаючи з розділу:

1. Виконавчі документи: де і як їх отримати

Поняття виконавчого документу та виконавчого провадження зокрема, міститься у Законі України «Про виконавче провадження» (далі – Закон).

Виконавче провадження починається з виконавчого документа, який відповідно до статті 3 Закону видає:

1. Суд: виконавчі листи, накази, судові накази; ухвали та постанови судів. Видаються на руки при поданні відповідної заяви стягувачем (його представником), іншою особою або надсилаються поштою. У найближчий час також планується виготовлення та видача виконавчих документів судами в електронній формі.

2. Державні, приватні нотаріуси, консульські установи України: виконавчі написи нотаріусів (частина 1 ст. 34, ст. 38, Глава 14 Закону України «Про нотаріат»). Видаються при поданні нотаріусу відповідного переліку документів, передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості здійснюється в безспірному порядку на основі виконавчих написів нотаріусів».

3. Комісії з трудових спорів: посвідчення таких комісій, видані на підставі їх відповідних рішень. Видаються на руки або надсилаються поштою.

4. Державні та приватні виконавці: постанови про стягнення витрат виконавчого провадження; про накладення штрафу; про стягнення основної винагороди. Видаються на руки або надсилаються поштою боржнику.

5. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення: постанови (наприклад: органи архітектурно-будівельного контролю, органи поліції, ТЦК або органи місцевого самоврядування тощо).

6. Інші державні органи: рішення та постанови Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами. Видаються на руки або надсилаються поштою.

7. Європейський суд з прав людини: його рішення, а також рішення інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України. Надсилаються поштою.

8. Суб'єкти державного фінансового моніторингу (їх уповноважені посадові особи): рішення (постанови), якщо їх виконання відповідно до закону покладається на органи і осіб, що здійснюють примусове виконання рішень. Видаються на руки або надсилаються поштою.

2. Строки пред’явлення виконавчих документів до виконання

Виконавчі документи мають «термін дії», тобто на юридичній мові – строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, після закінчення якого, неможливо примусово виконати такий документ.

Спеціальна норма у даному випадку - це стаття 12 Закону:

Виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:

1) пред’явлення виконавчого документа до виконання;

2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред’явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв’язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Стягувач, який пропустив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

ВІДЕО БОНУС: Скасування виконавчих дій, виконавчих проваджень під час війни

3. Кого обрати: державного або приватного виконавця

Різниця між державним та приватним виконавцем все таки є, оскільки відповідно до частин 1-2 статті 5 Закону, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців.

Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім:

1) рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною;

2) рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету;

3) рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону;

4) рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи (крім рішень Національного банку України), органи військового управління;

5) рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини;

6) рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності;

7) рішень про виселення та вселення фізичних осіб;

8) рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена;

9) рішень про конфіскацію майна;

10) рішень, виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання;

11) інших випадків, передбачених цим Законом та Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів";

12) рішень, за якими боржником є уповноважений суб’єкт управління або господарське товариство в оборонно-промисловому комплексі, визначені частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", та рішень, які передбачають вчинення дій щодо їх майна.

За заявою стягувача виконавчий документ може бути передано від одного приватного виконавця іншому або відповідному органу державної виконавчої служби, або від органу державної виконавчої служби - приватному виконавцю. Про передачу (прийняття до виконання) виконавчого документа виконавець виносить постанову.

З практики роботи, приватний виконавець не так завантажений, як державний, тому ефективність виконавчих дій, належний порядок виконавчого провадження та позитивний ефект у приватного виконавця є вищим. Свою роль у стягненні по виконавчому провадженню приватних виконавців, ще називають судовими приставами, також грає конкуренція між виконавцями та боротьба за клієнта.

За подання до виконання виконавчого документа в Державну виконавчу службу плата не стягується, а ось з приватним виконавцем це вже як домовишся, хоча в Законі нічого не написано про оплату стягувачем за виконавчі дії приватним виконавцем.

Інші витрати в рамках проведення виконавчих дій, як правило, у державного та приватного виконавця однакові.

4. Місце виконання виконавчих документів

Найпоширеніше питання перед поданням виконавчого документа для відкриття виконавчого провадження – «куди його подавати»?

Згідно з ст. 24 Закону, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Виконання рішення, яке зобов’язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.

Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що знаходяться на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

У разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.

Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України.

Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.

При цьому, стягувач так і його представник мають право подати відповідну заяву виконавцю про відкриття виконавчого провадження до якої залучити оригінал виконавчого документу.

5. Приклад шаблонної заяви для відкриття виконавчого провадження

Ось посилання на готовий безкоштовний шаблон для відкриття виконавчого провадження: шаблон заяви.

ВІДЕО БОНУС: ПРИОБЩЕНИЕ МУЖА В ИСПОЛНИТЕЛЬНОЕ ПРОИЗВОДСТВО ЖЕНЫ

6. Повернення виконавчого документа без виконання як підстава для відмови у відкритті виконавчого провадження

Таке повернення (до відкриття виконавчого провадження) доволі часто зустрічається коли у вказанному документі є недоліки у його змісті або є інші підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження і як наслідок повернення виконвчого документа без виконання.

7. Постанова про відкриття виконавчого провадження та її вручення сторонам

Після подання заяви про відкриття виконавчого провадження та його фактичного відкриття, державний/приватний виконавець приймає відповідну постанову, копія якої вручається або надсилається рекомендованим поштовим листом сторонам (стаття 28 Закону). Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною в виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження органам та особам, які мають електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), яка забезпечує обмін документами, надсилаються виключно в електронній формі.

У разі якщо у виконавчому документі зазначено адреси електронної пошти стягувача та/або боржника, документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та/або боржнику також електронною поштою.

Саме після відкриття виконавчого провадження розпочинається примусове виконання виконавчого документу, у т.ч. як арешт коштів, майна боржника і т.п.

8. Самостійна перевірка виконавчого провадження, відстеження та контроль стану через державні електронні реєстри

Функціонують два державних реєстри, дані яких доступні в мережі Інтернет. Будь-яка особа може ввести відповідні дані, наприклад, ПІБ боржника/стягувача, і знайти інформацію про виконавче провадження або отримати відомості про наявні провадження, як діючі, так і закінченні. Ось ці реєстри:

• Автоматизована система виконавчого провадження;

• Єдиний реєстр боржників.

Важливий момент по Автоматизованій системі виконавчого провадження: сторони виконавчого провадження, при отриманні постанови про відкриття виконавчого провадження, отримують змогу згідно до змісту вказаної постанови отримати: (1) Реєстраційний номер ВП в АСВП та (2) Ідентифікатор доступу. Згідно до вказаних даних, надалі ввести їх у відповідне поле “Доступ сторін до виконавчого провадження” і тим самим увійти до електронного кабінету виконавчого провадження, у якому містяться матеріали вказаного провадження.

Важливий момент по реєстру боржників:

• укладення угоди щодо майна боржника, що перебуває в реєстрі боржників, є підставою для визнання такої угоди недійсною;

• нотаріуси повинні відмовити у проведенні нотаріальних дій, якщо особа, яка звертається до нотаріуса, внесена в реєстр боржників (пункт 8-1 частини 1 статті 49 Закону України «Про нотаріат»);

• згідно частини 7 статті 9 Закону відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону або постанови, передбаченої частиною четвертою статті 40 Закону, чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

9. Відстрочка або розстрочка виконання, встановлення чи зміна способу і порядку виконання рішення

За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

За заявою стягувача виконавець може відстрочити або розстрочити виконання рішення (крім судового рішення), за наявності обставин, передбачених частиною першою цієї статті, про що виносить відповідну постанову.

При наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Можуть встановлюватися Законом особливості щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

10. Строк дії виконавчого провадження 

У Законі такий строк не встановлений, тому не рідкі випадки, коли виконавчі провадження можуть тривати роками, під час чого вчинятися примусові виконавчі дії. При цьому, занадто тривалий строк відкритого виконавчого провадження - не є підставою для його закінчення.

11. Повернення виконавчого документа стягувачу 

Частиною 37 Закону передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо:

1) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа;

2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення;

4) стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа;

5) у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з’ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, у зв’язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника);

6) у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі;

7) боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, у зв’язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку;

8) відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася;

9) законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення;

10) відсутня його згода на заміщення приватного виконавця у випадках, передбачених Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів";

11) запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред’явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов’язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб’єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

12. Закінчення виконавчого провадження

Виконавче провадження підлягає закінченню у разі:

1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення;

2) затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення;

3) припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов’язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника;

4) прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;

6) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі або оплатно вилучена;

7) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів;

9) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;

10) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;

11) надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону;

12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини;

13) непред’явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 41 цього Закону;

14) якщо стягнені з боржника в повному обсязі кошти не витребувані стягувачем протягом року та у зв’язку з цим перераховані до Державного бюджету України;

15) якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог Закону України "Про іпотеку" за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки;

16) врегулювання (погашення, списання) відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", її дочірньою компанією "Газ України", публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз", оператором газотранспортної системи та операторами газорозподільних систем, за спожитий природний газ, а також послуги з його транспортування та розподілу відповідно, перед теплогенеруючими організаціями за теплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, перед електропостачальниками або операторами системи розподілу (як правонаступниками в частині прав та обов’язків за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією) за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням, яке набрало законної сили;

17) списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 та підпункту 26.2 пункту 26 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України в повному обсязі сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені), що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа;

18) списання згідно з пунктом 9-15 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" сум недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (у тому числі штрафних санкцій та пені), що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа;

19) прийняття Фондом гарантування вкладів фізичних осіб рішення про початок процедури ліквідації банку-боржника;

19-1) якщо відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб’єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов’язання підлягають припиненню незалежно від дати укладення такої угоди;

19-2) врегулювання (погашення, списання) відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість учасників процедури врегулювання заборгованості, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням, яке набрало законної сили;

20) врегулювання (погашення, списання) оператором газорозподільної системи заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", якщо таке виконавче провадження розпочато за рішенням про зобов’язання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановити оператору газорозподільної системи економічно обґрунтований тариф на послуги з розподілу природного газу з включенням компенсацій за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2020 року включно;

21) виконання або відкликання вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", скасування рішення суду про тимчасове обмеження громадянина України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації, якщо виконавче провадження розпочато за таким рішенням.

Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14-18, 19-1 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 4 і 19 частини першої цієї статті, разом з виконавчим документом надсилається до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Така Постанова з підстав, передбачених пунктом 21 частини першої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з дня її винесення надсилається органам Національної поліції України для припинення застосування до особи тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.

13. Допомога суда для закінчення виконавчого провадження

Стаття 12 Закону України «Про виконавче провадження» вказує, що виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років, за винятком посвідчень комісій з трудових спорів та виконавчих документів, де стягувачем є держава або державний орган. Такі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Трирічний термін був встановлений редакцією Закону з 17.02.17, до цього термін становив один рік.

Слід зазначити, що виконавче провадження закривається при визнанні судом виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню (пункт 5 частини 1 статті 39 Закону). Автор цієї статті неодноразово домагався визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, що підтверджується судовою практикою, яка може бути корисною для читача:

• постанова Київського апеляційного суду від 01.07.20, справа 755/10294/14-ц;

• ухвала Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18.10.19, справа 202/6286/15-ц;

• ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02.10.19, справа 2-9747/2010;

• ухвала Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01.06.18, справа 203/7722/14-ц.

Як бачиш, приведений спосіб у деяких випадках дозволяє боржнику закінчити виконавче провадження за допомогою суду. При цьому, суд може і з інших підстав допомогти боржнику у боротьбі з виконавцем та виконавчими діями (провадженнями).

ВІДЕО В ТЕМУ: ДЕМОНТАЖ ДУБЛИКАТА ИСПОЛНИТЕЛЬНОГО ЛИСТА 60 ТЫС.$

14. Позасудовий і судовий порядок оскарження бездіяльності/дій державного/приватного виконавця

Згідно зі ст. 74 Закону, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов’язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

Скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити:

1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;

2) повне найменування (прізвище, ім’я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім’я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;

3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);

4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;

5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.