Розкол ДФС. Погано чи добре?
На цьому тижні Кабмін схвалив з доопрацюванням постанову про реорганізацію ДФС і запропонував поділ на Державну податкову та Державну митну служби. Що це буде?
Скільки разів змінювали назви підрозділів, які відповідають за митні та податкові питання в Україні – це питання риторичне. Але зміст та обов’язки, а також результати, які ми бачимо від назви цих структур, не залежать.
За нашу відносно не довгу історію незалежності ми вже чимало експериментували з назвами цих підрозділів, наприклад: ДПС України, Міністерство доходів і зборів, ДФС України, зараз окремо – Митна служба та Податкова.
Але суть незмінна та обов’язки лишаються аналогічними. Тільки питання у тому, що нові реконструкції, перебудування та створення нових структур займуть час, кошти та сили держави. І важливо, що все це буде відбуватись у рік виборів, і незрозуміло, чи встигнуть перебудувати та закінчити реформу, яка поки що не розпочалась.
Що підказує досвід?
Історія у інших країнах не завжди зрозуміла і чітка. Та сама Польща, яка зовсім нещодавно провела реформу податкової та митної служби, вагалась (на думку митників, вони не мають відношення до податків, адже їхня задача – безпека та захист). Але незважаючи на супротив митної служби Польщі, наразі вони мають чудовий результат сьогодні.
Але ми маємо трохи іншу картину. У нас ці дві служби і справді мають дотичні зобов’язання. Є приклади країн, які об’єднують ці дві служби, що навпаки спрощує їм життя, бо так дійсно простіше розподілити обов’язки та розібратись зі сферами відповідальності. Тож правильної відповіді на запитання: «Як краще – окремо чи разом?» – немає. Тому і алгоритм для України ми повинні відпрацювати самостійно і він має бути індивідуальним для нас.
Що ж планують у нас?
На цьому тижні Кабмін схвалив з доопрацюванням постанову про реорганізацію ДФС і запропонував поділ на Державну податкову та Державну митну служби. Хоча раніше про це питання взагалі ніхто і не згадував.
На думку уряду, такий поділ і така нова реформа ДФС створить основу для демілітаризації податкових органів, поліпшить якість послуг, які надаються платникам податків, підвищить прозорість та підзвітність роботи податкових і митних органів. Але урядовці розуміють, що це досить великий об’єм роботи, який необхідно провести для того, аби все запрацювало якісно і швидко без загроз і шкоди (зокрема матеріальної) як для бізнесу, так і для інших платників податків.
А на сьогодні це дуже важливе питання, бо в умовах, коли бізнес бореться за привернення інвестицій, намагається справити враження стабільності та надати інвесторам гарантії того, що все в порядку, такий поворот – це не лише дуже негарно, це й просто незрозуміло. І скоріш за все це може відвернути не тільки потенційних інвесторів, а і тих, хто вже має бізнес в Україні, бо в умовах невизначеності працювати хочуть далеко не всі.
Поки що умовно «дорожньої карти», як покроково відбуватиметься перебудова, немає, але точно відомо, що обидві служби будуть створені як окремі центральні органи виконавчої влади, координовані Кабміном через міністра фінансів. Податкова міліція увійде до складу Державної податкової служби.
Конкурс на керівників обох служб Кабмін має намір провести протягом трьох місяців після затвердження урядової постанови, тобто навесні 2019 року.
Але як швидко це відбудеться, які це матиме наслідки та чи варто було робити таку перебудову саме зараз, нікому не зрозуміло. Поки що, на щастя, все працює стабільно і у звичайному режимі.
Сподіваюсь, що таке делегування обов’язків, навпаки, позитивно вплине на ведення бізнесу, обслуговування платників, сервіс для інвесторів, і незабаром я напишу вам про перспективи розвитку двох служб, які гідно і з честю будуть виконувати покладені на них обов’язки на користі та задля розвитку держави!
- Увольнение с военной службы, родители - инвалиды Віра Тарасенко вчора о 20:04
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук 31.01.2025 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 31.01.2025 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 31.01.2025 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко 30.01.2025 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей 30.01.2025 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак 30.01.2025 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- Точний прогноз, що змінює все 101
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки 82
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? 80
- Модна усмішка: Як сучасна ортодонтія змінює стандарти краси 75
- Встановлення опіки над майном зниклої безвісти особи: що змінилося? 74
-
Тюрма за допомогу? Хто і чому блокує підтримку України в ЄС – перелік країн
2431
-
В Україні не вистачає сховищ для 1 млн тонн картоплі, це дестабілізує ринок
Бізнес 2264
-
Тисяча і одна проблема. Як амбітний проєкт міста Неом опинився на межі закриття
Технології 1763
-
Молдовагаз замінила Газпром у Придністров'ї: першу партію газу вже доставили
Бізнес 1294
-
Поки ми втрачаємо найкращих наших людей на фронті, в тилу не маємо втратити совість
Думка 1047