Розкол ДФС. Погано чи добре?
На цьому тижні Кабмін схвалив з доопрацюванням постанову про реорганізацію ДФС і запропонував поділ на Державну податкову та Державну митну служби. Що це буде?
Скільки разів змінювали назви підрозділів, які відповідають за митні та податкові питання в Україні – це питання риторичне. Але зміст та обов’язки, а також результати, які ми бачимо від назви цих структур, не залежать.
За нашу відносно не довгу історію незалежності ми вже чимало експериментували з назвами цих підрозділів, наприклад: ДПС України, Міністерство доходів і зборів, ДФС України, зараз окремо – Митна служба та Податкова.
Але суть незмінна та обов’язки лишаються аналогічними. Тільки питання у тому, що нові реконструкції, перебудування та створення нових структур займуть час, кошти та сили держави. І важливо, що все це буде відбуватись у рік виборів, і незрозуміло, чи встигнуть перебудувати та закінчити реформу, яка поки що не розпочалась.
Що підказує досвід?
Історія у інших країнах не завжди зрозуміла і чітка. Та сама Польща, яка зовсім нещодавно провела реформу податкової та митної служби, вагалась (на думку митників, вони не мають відношення до податків, адже їхня задача – безпека та захист). Але незважаючи на супротив митної служби Польщі, наразі вони мають чудовий результат сьогодні.
Але ми маємо трохи іншу картину. У нас ці дві служби і справді мають дотичні зобов’язання. Є приклади країн, які об’єднують ці дві служби, що навпаки спрощує їм життя, бо так дійсно простіше розподілити обов’язки та розібратись зі сферами відповідальності. Тож правильної відповіді на запитання: «Як краще – окремо чи разом?» – немає. Тому і алгоритм для України ми повинні відпрацювати самостійно і він має бути індивідуальним для нас.
Що ж планують у нас?
На цьому тижні Кабмін схвалив з доопрацюванням постанову про реорганізацію ДФС і запропонував поділ на Державну податкову та Державну митну служби. Хоча раніше про це питання взагалі ніхто і не згадував.
На думку уряду, такий поділ і така нова реформа ДФС створить основу для демілітаризації податкових органів, поліпшить якість послуг, які надаються платникам податків, підвищить прозорість та підзвітність роботи податкових і митних органів. Але урядовці розуміють, що це досить великий об’єм роботи, який необхідно провести для того, аби все запрацювало якісно і швидко без загроз і шкоди (зокрема матеріальної) як для бізнесу, так і для інших платників податків.
А на сьогодні це дуже важливе питання, бо в умовах, коли бізнес бореться за привернення інвестицій, намагається справити враження стабільності та надати інвесторам гарантії того, що все в порядку, такий поворот – це не лише дуже негарно, це й просто незрозуміло. І скоріш за все це може відвернути не тільки потенційних інвесторів, а і тих, хто вже має бізнес в Україні, бо в умовах невизначеності працювати хочуть далеко не всі.
Поки що умовно «дорожньої карти», як покроково відбуватиметься перебудова, немає, але точно відомо, що обидві служби будуть створені як окремі центральні органи виконавчої влади, координовані Кабміном через міністра фінансів. Податкова міліція увійде до складу Державної податкової служби.
Конкурс на керівників обох служб Кабмін має намір провести протягом трьох місяців після затвердження урядової постанови, тобто навесні 2019 року.
Але як швидко це відбудеться, які це матиме наслідки та чи варто було робити таку перебудову саме зараз, нікому не зрозуміло. Поки що, на щастя, все працює стабільно і у звичайному режимі.
Сподіваюсь, що таке делегування обов’язків, навпаки, позитивно вплине на ведення бізнесу, обслуговування платників, сервіс для інвесторів, і незабаром я напишу вам про перспективи розвитку двох служб, які гідно і з честю будуть виконувати покладені на них обов’язки на користі та задля розвитку держави!
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський вчора о 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус вчора о 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський вчора о 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик вчора о 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський вчора о 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін вчора о 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський вчора о 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 13888
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13538
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5196
-
Аграрії з Кіровоградщини купують недобудовану лікарню в центрі Києва. Для чого
Бізнес 5001
-
"Червоні двері, жовті двері": небезпечна гра серед підлітків чи черговий тренд із TikTok
Життя 4797