Розвіюємо міфи про IT-індустрію в Україні
Кожен другий українець чув чи читав про те, що в Україні добре розвинена IT-індустрія. Але це не так, а точніше, майже не так. Чому?
Кожен другий українець чув чи читав про те, що в Україні добре розвинена IT-індустрія. Але це не так, а точніше, майже не так. Чому? Бо є одне важливе уточнення: в Україні розвинений лише один її сегмент – аутсорсинг. Але є ще і два інших – створення готового програмного забезпечення та «заліза», які в Україні розвинені погано.
«Ну і що?» – спитаєте ви. Ми все-таки на передовій, хоч і в одному напрямку, і це вже добре! Але це не зовсім так, бо навіть добре розвинений український аутсорсинг мало помітний в світовому масштабі. Обсяг вітчизняного ринку аутсорсингу становить 1,1 млрд доларів. Індійський – 3 млрд. Британський – 7,1 млрд. Тож Україна – не найбільший гравець у глобальному IT-ринку.
Як це змінити?
Тут питання вже до держави, бо сьогодні успіх України у будь-якому з напрямків залежить від державного регулювання, підтримки з боку влади та якісного сервісу для бізнесу, підприємців та інвесторів.
А інвестори і інвестиції в IT грають важливу роль в українській економіці. Індустрій, де потрібні айтішники та їх продукти, в світі багато. При цьому усі компанії, які на сьогоднішній день є лідерами – високотехнологічні.
Чому українці? У нас після розпаду союзу залишилося багато технарів, які нормально реалізували та показали себе, і сьогодні ця тенденція зберігається. Українських ІТ фахівців раді бачити у кожній країні. Але самій Україні теж пощастило, бо IT-індустрія створює 4% ВВП країни.
Проте вимальовується не дуже позитивна картина, адже виходить так, що українські фахівці скоріше раді виїхати за кордон, ніж підіймати відсоток ІТ у ВВП країни.
Ці люди не прив'язані до якоїсь країни – вони можуть запросто зібрати речі і поїхати в іншу країну, якщо Україна не створить умов для роботи і розвитку. І Україна залишиться без розумних людей, технологій і економічного зростання.
Держава ж ніяк не підтримує галузь, тому умов для її зростання просто немає. Чи чули ви про державні підтримки, школи, курси від уряду чи спонсорування цієї галузі? Особисто я – ні! Тому через відсутність умов для зростання українська IT-індустрія скорочується.
Україна має потенціал для зростання економіки. Однак для того, аби досягти швидкого і динамічного росту, ми повинні акцентувати увагу не на тому. Прорив відбудеться насамперед не завдяки виплавці металу або агробізнесу, а завдяки інформаційним технологіям.
Звісно, агропромисловість та металургія – важливі галузі, але ІТ є окремою швидкозростаючою індустрією. Вона проникає в інші індустрії і стає драйвером їх зростання. І просування та реалізація ідей з ІТ індустрії стануть гарними каталізаторами для вдосконалення як важкої промисловості, так і сільського господарства.
Та у нас чомусь на це звертають не так вже й багато уваги. Є багато причин цієї невдачі. Перше – держава вважає, що є більш глобальні проблеми. Ми ж і не сперечаємось, але питання розвитку ІТ індустрії повинно стати однією з цих масштабних проблеми, інакше нічого не вийде. Друге – зайва бюрократія та корумпованість. Україна набагато більш корумпована, ніж країни, які домінують у створенні програмного забезпечення і в комп'ютерній індустрії. Міжнародній компанії складно розвиватися і досягати успіху в корумпованій країні. Якщо компанія має проблеми, труднощі, то вона змінює країну і розвивається деінде, адже фактично єдина умова – наявність інтернету.
Є хороший шанс все виправити: по-перше, створити такі умови, щоб українські програмісти і вчені не виїжджали з країни, а працювали в Україні, щоб сюди приїжджали працювати іноземці. І це я цілком серйозно. Вони будуть створювати інновації тут, в Києві, Дніпрі або Львові будуть штаб-квартири міжнародних компаній: Apple, Alphabet, Google, Microsoft тощо.
Але українці повинні усвідомити, наскільки наша країна відстає від світу, а чиновники повинні створити законодавчі умови для того, аби максимально спростити життя представникам ІТ індустрії та дати можливість працювати, креативити та розвиватись.
Як гадаєте, вдасться їм це?
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук вчора о 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук вчора о 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін вчора о 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич вчора о 11:39
- 8 звичок бідних людей, які заважають розбагатіти Олександр Висоцький вчора о 11:23
- Кому дадут отсрочку: новые правила для многодетных отцов и не только Віра Тарасенко 20.05.2025 23:41
- Gaming в Онтаріо, або як Операторам успішно отримати ліцензію Ольга Ярмолюк 20.05.2025 17:48
- Аудити безпеки в громадах: інноваційна методика для громад Галина Скіпальська 20.05.2025 14:22
- Що приховала влада у державному бюджеті 2024 року? Любов Шпак 20.05.2025 13:05
-
Андрій Портнов: історія, що починалась в кримінальному Луганську, а закінчилась у Мадриді
46777
-
Росія ударила по Шостці. Пояснюємо подвійну загрозу новини про "70 загиблих на полігоні"
23825
-
Трамп провалив переговори, настав час рішуче посилити тиск на Кремль
Думка 10098
-
Канада готова допомогти Україні створити пенсійну систему за канадським зразком
Фінанси 5426
-
Криза Міжнародного кримінального суду як ознака розпаду глобальної системи
Думка 3902