Розвіюємо міфи про IT-індустрію в Україні
Кожен другий українець чув чи читав про те, що в Україні добре розвинена IT-індустрія. Але це не так, а точніше, майже не так. Чому?
Кожен другий українець чув чи читав про те, що в Україні добре розвинена IT-індустрія. Але це не так, а точніше, майже не так. Чому? Бо є одне важливе уточнення: в Україні розвинений лише один її сегмент – аутсорсинг. Але є ще і два інших – створення готового програмного забезпечення та «заліза», які в Україні розвинені погано.
«Ну і що?» – спитаєте ви. Ми все-таки на передовій, хоч і в одному напрямку, і це вже добре! Але це не зовсім так, бо навіть добре розвинений український аутсорсинг мало помітний в світовому масштабі. Обсяг вітчизняного ринку аутсорсингу становить 1,1 млрд доларів. Індійський – 3 млрд. Британський – 7,1 млрд. Тож Україна – не найбільший гравець у глобальному IT-ринку.
Як це змінити?
Тут питання вже до держави, бо сьогодні успіх України у будь-якому з напрямків залежить від державного регулювання, підтримки з боку влади та якісного сервісу для бізнесу, підприємців та інвесторів.
А інвестори і інвестиції в IT грають важливу роль в українській економіці. Індустрій, де потрібні айтішники та їх продукти, в світі багато. При цьому усі компанії, які на сьогоднішній день є лідерами – високотехнологічні.
Чому українці? У нас після розпаду союзу залишилося багато технарів, які нормально реалізували та показали себе, і сьогодні ця тенденція зберігається. Українських ІТ фахівців раді бачити у кожній країні. Але самій Україні теж пощастило, бо IT-індустрія створює 4% ВВП країни.
Проте вимальовується не дуже позитивна картина, адже виходить так, що українські фахівці скоріше раді виїхати за кордон, ніж підіймати відсоток ІТ у ВВП країни.
Ці люди не прив'язані до якоїсь країни – вони можуть запросто зібрати речі і поїхати в іншу країну, якщо Україна не створить умов для роботи і розвитку. І Україна залишиться без розумних людей, технологій і економічного зростання.
Держава ж ніяк не підтримує галузь, тому умов для її зростання просто немає. Чи чули ви про державні підтримки, школи, курси від уряду чи спонсорування цієї галузі? Особисто я – ні! Тому через відсутність умов для зростання українська IT-індустрія скорочується.
Україна має потенціал для зростання економіки. Однак для того, аби досягти швидкого і динамічного росту, ми повинні акцентувати увагу не на тому. Прорив відбудеться насамперед не завдяки виплавці металу або агробізнесу, а завдяки інформаційним технологіям.
Звісно, агропромисловість та металургія – важливі галузі, але ІТ є окремою швидкозростаючою індустрією. Вона проникає в інші індустрії і стає драйвером їх зростання. І просування та реалізація ідей з ІТ індустрії стануть гарними каталізаторами для вдосконалення як важкої промисловості, так і сільського господарства.
Та у нас чомусь на це звертають не так вже й багато уваги. Є багато причин цієї невдачі. Перше – держава вважає, що є більш глобальні проблеми. Ми ж і не сперечаємось, але питання розвитку ІТ індустрії повинно стати однією з цих масштабних проблеми, інакше нічого не вийде. Друге – зайва бюрократія та корумпованість. Україна набагато більш корумпована, ніж країни, які домінують у створенні програмного забезпечення і в комп'ютерній індустрії. Міжнародній компанії складно розвиватися і досягати успіху в корумпованій країні. Якщо компанія має проблеми, труднощі, то вона змінює країну і розвивається деінде, адже фактично єдина умова – наявність інтернету.
Є хороший шанс все виправити: по-перше, створити такі умови, щоб українські програмісти і вчені не виїжджали з країни, а працювали в Україні, щоб сюди приїжджали працювати іноземці. І це я цілком серйозно. Вони будуть створювати інновації тут, в Києві, Дніпрі або Львові будуть штаб-квартири міжнародних компаній: Apple, Alphabet, Google, Microsoft тощо.
Але українці повинні усвідомити, наскільки наша країна відстає від світу, а чиновники повинні створити законодавчі умови для того, аби максимально спростити життя представникам ІТ індустрії та дати можливість працювати, креативити та розвиватись.
Як гадаєте, вдасться їм це?
- Будівництво на прибережній смузі: деталі розгляду скарги Павло Васильєв 15.03.2025 00:00
- Закон 12093: что следует знать о скидках на штрафы ТЦК Віра Тарасенко вчора о 23:07
- Облігації у 2025: золота можливість чи пастка? Петро Цибуля вчора о 13:23
- Drill, БЕБ, drill Євген Магда вчора о 11:43
- Парламент підтримав "знижку мінус 50%" за порушення правил військового обліку Анна Даніель 13.03.2025 18:24
- Трагедія в Одесі в контексті Рішення ЄС: Де межа відповідальності держави? Дмитро Зенкін 13.03.2025 14:21
- Російське бачення "припиненння війни" Георгій Тука 13.03.2025 09:24
- Які поважні причини неприбуття до ТЦК та СП по повістці? Що треба знати? Віталій Соловей 13.03.2025 01:26
- Ринок автобусів в Україні у 2024 році та прогнози на 2025 рік Микита Гайдамаха 12.03.2025 22:33
- Ограниченно пригодные: кто должен пройти ВВК до 5 июня? Віра Тарасенко 12.03.2025 22:20
- Санкції з металом в голосі Євген Магда 12.03.2025 17:18
- Україна має підтримати прагнення Туреччини вступити в ЄС Любов Шпак 12.03.2025 15:48
- Зелене майбутнє України очима молоді у 2025 році Оксана Захарченко 12.03.2025 14:47
- Стосунки з собою Людмила Євсєєнко 12.03.2025 10:00
- Від США до фронту: контракти, що змінять правила гри Віктор Плахута 11.03.2025 19:56
-
Боровся зі зросійщенням, конфліктував із Трухановим: що відомо про Дем'яна Ганула
8026
-
Трамп, Disney, Леді Гага: передбачення "Сімпсонів" — випадкові жарти чи сценарій нашого майбутнього
Життя 5123
-
14 березня відбудеться березнева повня: о котрій її спостерігати
Життя 3524
-
Euractiv: У ЄС придумали, як обійти вето Угорщини та надати до 40 млрд євро Україні
Фінанси 3120
-
Чому Путін одягнув військову форму, щойно мова зайшла про мир
Думка 2611