Чи дійсно важливі зміни внесли до ПКУ
Що це за зміни, як вони вплинуть на бізнес, економіку та чи змінять вони щось у житті пересічного українця.
Нещодавно лишав для вас пост у Facebook з ключовими змінами, які Рада внесла до Податкового кодексу минулого тижня. Сьогодні хочу детальніше розібратися, що це за зміни, як вони вплинуть на бізнес, економіку та чи змінять вони щось у житті пересічного українця.
Розпочну з ключового. Що змінили:
Питання посилок. Згідно зі змінами у нормах Податкового кодексу передбачається зниження неоподатковуваної вартості посилок із закордону з 150 до 100 євро для одного одержувача від одного відправника. Також скасовується норма про «3 посилки», бо поштові оператори виявились не готовими до адміністрування такого обмеження. Але нові правила почнуть діяти лише з 1 липня 2019 року. До цього ж часу податком будуть обкладатися лише товари, сумарна фактурна вартість яких перевищуватиме еквівалент 150 євро.
Інша зміна – це збільшення ставок екологічного податку. Ставка податку за викиди двоокису вуглецю зросте з 0,41 грн/тонну до 10 грн/тонну. До речі, з у багатьох підприємців така цифра викликає обурення, бо таким чином податок збільшується не у якісь 2, а майже у 5 разів. Але ця зміна – важлива і необхідна, адже метою такого підвищення ставок є стимулювання підприємств зменшити забруднення навколишнього середовища, а також наблизитись до ставок за викиди парникових газів в країнах ЄС.
Бо на сьогоднішній день екологічне питання в Україні постає дуже гостро. Деякі компанії, які виступають за запровадження та розширення меж «зеленої» енергетики серед інших видів енергетики, звертають на це досить багато уваги. І ми не можемо нехтувати цими нормами, якщо плануємо розвивати цей сектор та залучати інвесторів. До речі, новела запрацює з 1 січня 2019 року.
Через ці ж причини з’явилась ще одна новела, яка передбачає удосконалення електронної системи контролю за обігом палива, що дозволить збільшити надходження акцизного податку на паливо. Але це нововведення запрацює з 1 липня 2019 року.
Також було збільшено ставки рентної плати за користування надрами для видобування нафти і конденсату на 2%: з 29%/14% до 31%/16% (в залежності від глибини залягання) та залізної руди на 0,8% з 8 до 8,8% і піднято ставку рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів аж на 50%. Це, певно, зроблено у продовження боротьби за збереження українського лісу.
Ще однією зміною у кодексі стала індексація ставок акцизного податку з тютюнових виробів на 9%. Ну тут, ясна річ, без коментарів. Нових ставок слід очікувати вже з 1 липня 2019 року.
Важлива і реально необхідна новела (хоча вірніше буде сказати – її продовження) чекає і на власників електрокарів – до кінця 2022 року буде продовжена норма, яка звільняє власників авто від сплати ПДВ під час ввезення в Україну авто, оснащених електродвигунами.
На думку парламентарів, втілення цього закону та нових норм дозволить не лише змінити та вдосконалити наше податкове законодавство відповідно до норм прийнятих у ЄС, а і збільшити надходження до зведеного бюджету (в рамках 2019 року) приблизно на 6,3 мільярдів гривень, із них до державного бюджету десь піде 5,9 мільярдів гривень.
Але чи це все? Гадаю, що у нас є достатньо питань і проблем, які, на жаль, лишись без розгляду. Чому? Питання риторичне, але працювати ще є над чим, і прийняті новели – це реально крапля в морі. Тож чекаємо від влади нових реальних кроків. Можливо, візьмуться за крипто-валюту чи розглянуть питання вдосконалення сервісних послуг від податкових?
На вашу думку, яке питання потребує реально швидкого розгляду та врегулювання?
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук вчора о 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук вчора о 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін вчора о 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич вчора о 11:39
- 8 звичок бідних людей, які заважають розбагатіти Олександр Висоцький вчора о 11:23
- Кому дадут отсрочку: новые правила для многодетных отцов и не только Віра Тарасенко 20.05.2025 23:41
- Gaming в Онтаріо, або як Операторам успішно отримати ліцензію Ольга Ярмолюк 20.05.2025 17:48
- Аудити безпеки в громадах: інноваційна методика для громад Галина Скіпальська 20.05.2025 14:22
- Що приховала влада у державному бюджеті 2024 року? Любов Шпак 20.05.2025 13:05
-
Андрій Портнов: історія, що починалась в кримінальному Луганську, а закінчилась у Мадриді
46755
-
Росія ударила по Шостці. Пояснюємо подвійну загрозу новини про "70 загиблих на полігоні"
23366
-
Трамп провалив переговори, настав час рішуче посилити тиск на Кремль
Думка 9994
-
Канада готова допомогти Україні створити пенсійну систему за канадським зразком
Фінанси 5414
-
Криза Міжнародного кримінального суду як ознака розпаду глобальної системи
Думка 3894