Ключове з законопроекту BEPS. Як проходитиме реалізація?
Про проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування».
Неодноразово писав про план BEPS з протидії розмиванню бази і виведенню прибутку з-під оподаткування, який повинні були імплементувати в Україні ще декілька років тому. І ось цього тижня нарешті було оприлюднено Мінфіном і НБУ проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування».
Раніше ми могли тільки припускати, як саме наш уряд буде реалізовувати план. Але тепер, коли є чіткі прописані кроки – ми можемо детальніше розібратись і зрозуміти, як саме планує діяти влада та як ці плани можуть повпливати на бізнес.
Крок перший – розкриття фізичними особами-резидентами України своєї участі в іноземних компаніях, які вони контролюють, і правила оподаткування таких компаній.
Далі планується обмеження витрат на фінансові операції з пов’язаними особами. Потім очікується введення плану дій щодо запобігання зловживаннь у зв’язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування.
Наступний крок спрямований на запобігання штучного уникнення визнання статусу постійного представництва.
І ще наступний крок – вдосконалення контролю за трансфертним ціноутворенням. І нарешті – визначення правил звітності в розрізі країн для міжнародних груп та компаній.
Також у законопроекті нарешті надано роз’яснення щодо ключових понять, наприклад, розтлумачується дохід з джерелом походження з України. Згідно з законопроектом, такими будуть вважатися доходи від відчуження акцій, корпоративних прав, частки в іноземних юр. особах, які будуть відповідати таким умовам:
- вартість акцій, корпоративних прав, часток іноземної юридичної особи на 50 % і більше утворюється за рахунок акцій, корпоративних прав в українській компанії, що належать зазначеній іноземній юр. особі прямо або опосередковано;
- та вартість акцій, корпоративних прав в українській компанії на 50 % і більше утворюється за рахунок нерухомості, яка розташована в Україні і належить такій компанії або використовується нею на підставі договору довгострокової оренди, фінансового лізингу тощо.
Також було надано вичерпне роз’яснення щодо ситуації, коли іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією, якщо фізична особа – резидент України.
По-перше, це стається у випадку, коли резидент володіє часткою в іноземній компанії в розмірі 50 % і більше або якщо резидент володіє часткою в іноземній компанії в розмірі 25 % і більше, за умови, якщо кілька осіб – резидентів України володіють частками в іноземній компанії, розмір яких разом становить 50 % і більше.
Компанія також вважається контрольованою у випадку, коли резидент самостійно або разом з іншими резидентами здійснює фактичний контроль над іноземною компанією.
Це ключові моменти, які потрібні для виконання плану BEPS Україною, і нарешті у нас з’явився документ, який допоможе планово, поступово, а головне – не всупереч правовим нормам імплементувати нові вимоги, які сьогодні стоять перед українським бізнесом.
Але поки що це лише законопроект, і нам потрібно ще дочекатися його прийняття та ухвалення. Але після прийняття законопроекту ми нарешті зможемо уникнути визнання нас як країни, яка не співпрацює щодо оподаткування. А це дозволить розширити можливості для ведення українським бізнесом повноцінної діяльності на зовнішніх ринках, уникаючи упередженого ставлення з боку іноземних контрагентів, банків та інвесторів.
- Військовий закупівельник у ЗСУ: нова посада для ефективного забезпечення армії Євгеній Сільверстов 11:40
- Влада під час війни: кому вигідна загроза демократії? Дмитро Зенкін 09:51
- Як блокчейн змінює ринок електроенергії: можливості, виклики та перспективи Ростислав Никітенко 09:12
- Как уволиться из армии при наличии родственников с инвалидностью: советы Віра Тарасенко вчора о 20:04
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук 31.01.2025 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 31.01.2025 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 31.01.2025 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко 30.01.2025 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей 30.01.2025 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак 30.01.2025 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Точний прогноз, що змінює все 104
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки 85
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? 80
- Модна усмішка: Як сучасна ортодонтія змінює стандарти краси 75
- Встановлення опіки над майном зниклої безвісти особи: що змінилося? 74
-
Тюрма за допомогу? Хто і чому блокує підтримку України в ЄС – перелік країн
2495
-
В Україні не вистачає сховищ для 1 млн тонн картоплі, це дестабілізує ринок
Бізнес 2328
-
Молдовагаз замінила Газпром у Придністров'ї: першу партію газу вже доставили
Бізнес 1317
-
Поки ми втрачаємо найкращих наших людей на фронті, в тилу не маємо втратити совість
Думка 1295
-
Як виглядає графік американського мирного плану згідно з витоками інформації
Думка 1231