UkrFinForum18: між Штатами та Китаєм, де Україна?
Я починаю серію блогів, які торкнуться багатьох аспектів економіки країни, сьогодні хотів би розпочати з питання облігацій.
Чи є місце Україні між Штатами і Китаєм? Дивне питання, чи не так? Здавалось би, 2 країни, які сьогодні борються за статус наддержави, і Україна, якій, м’яко кажучи, ще рости і рости.
Але насправді питання досить актуальне, бо саме зараз, коли між двома країнами, які, між іншим, є партнерами України, ведуться суперницькі змагання за першість, у нас є шанс та можливість проявити себе, відбудувати економіку і зайняти не останній шабель у рейтингах серед інших країн.
Кожного року на UkrFinForum (Українському фінансовому форумі) спікери, які є представниками бізнесу, органів державної влади, світових організацій, банківської сфери та інших напрямків, які стосуються розвитку бізнесу, економіки та інвестиційної спроможності України, збираються для того, аби обговорити реальні проблеми, досягнення, питання та для того, аби поставити нові цілі та визначити виклики, бо ще є куди рости і рухатись, незважаючи на перемоги. Я хотів би обговорити з вами багато питань, які піднімались на форумі, саме тому починаю серію блогів, які торкнуться багатьох аспектів економіки України, енергетики, підприємств, галузей інвестування, запровадження та розвитку системи блокчейну та побудови стартапів. Сьогодні хотів би розпочати з питання облігацій – галузі, що за останній рік найбільше привернула увагу інвесторів.
Що ми маємо?
Цього року на UkrFinForum2018 питання щодо місця України у глобальній боротьбі за фінансовий ресурс стало одним із найважливіших та найактуальніших . Бо реформи діють, а бізнес відчуває зміни завдяки макроекономічній стабілізації всередині країни. Це можна побачити завдяки цифровим показникам інвестування нерезидентів у облігації.
Сьогодні розвивається не тільки ринок корпоративних облігацій, а й інтерес до державних облігацій зростає досить активними темпами. Лише за останній рік портфель приватних інвесторів зріс у шість разів і продовжує зростати в рази, якщо не в десятки разів.
І це не так вже і дивно, адже цей ріст стимулюється підвищенням ставок, які вже перевищують 18%. Інфляція при цьому знижується. Натомість інвестори отримують значно вищий дохід порівняно з депозитами, і це особливо відчутно тим інвесторам, які вклали у валютні ОВДП.
Тому правильно, що держава робить на цьому неабиякий акцент, наприклад, спрощуючи послугу придбання ОВДП, зовсім скоро ОВДП можна буде придбати онлайн з вашого смартфону. До кінця року ПриватБанк планує запустити новий онлайн-сервіс з продажу ОВДП фізичним особам у Приват24. Для інвесторів – це простота, яка не ускладнює для них життя, не забирає їх часу та не створює перепон та труднощів для інвестування. Це те, до чого ми повинні прагнути у будь-якій галузі і сфері. Тому найближчим часом очікується, що за допомогою сервісу онлайн-купівлі облігації держпозики ми можемо отримати $1,5-2 млрд інвестицій.
Що треба?
Звісно, що є і проблеми: наприклад, облігації торгуються тільки на кількох біржах, а часто просто в позабіржовому сеґменті. Але для прозорості та довіри до ринку облігацій нам варто було б зібрати все разом та будувати криву дохідності. У цьому можуть допомогти технологічні рішення Bloomberg. Але це поки що тільки мета.
Що з облігаціями корпорацій?
Ситуація з корпоративними облігаціями така сама, бо у інвесторів виникають ті самі питання щодо ліквідності, підтримки вторинного ринку, прозорості і довіри. Також є питання «вузкопрофільності» тих, хто готовий інвестувати. В основному зараз мова йде про банки, однак могли би долучитися і страхові компанії, і пенсійні фонди.
Тому надважливо відновити інтерес з боку самих емітентів, бо може і є бажаючі інвестувати, але кількість випусків облігацій обмежена. Для збільшення прозорості і довіри треба, звісно, удосконалити законодавство, яке безпосередньо стосується механізму випуску цінних паперів.
Як бачимо, інтерес є, але щоб зацікавити інвесторів та розвивати те, чого вдалося досягнути за минулий рік, потрібно забезпечити ліквідність, достатній обсяг випуску і активний ринок та підтримувати те, що маємо.
Далі буде!
- Фінансові вигоди від цифровізації: як скоротити витрати та покращити фінансову прозорість? Олександр Вернігора 11:31
- Будівництво на прибережній смузі: деталі розгляду скарги Павло Васильєв 15.03.2025 00:00
- Закон 12093: что следует знать о скидках на штрафы ТЦК Віра Тарасенко вчора о 23:07
- Облігації у 2025: золота можливість чи пастка? Петро Цибуля вчора о 13:23
- Drill, БЕБ, drill Євген Магда вчора о 11:43
- Парламент підтримав "знижку мінус 50%" за порушення правил військового обліку Анна Даніель 13.03.2025 18:24
- Трагедія в Одесі в контексті Рішення ЄС: Де межа відповідальності держави? Дмитро Зенкін 13.03.2025 14:21
- Російське бачення "припиненння війни" Георгій Тука 13.03.2025 09:24
- Які поважні причини неприбуття до ТЦК та СП по повістці? Що треба знати? Віталій Соловей 13.03.2025 01:26
- Ринок автобусів в Україні у 2024 році та прогнози на 2025 рік Микита Гайдамаха 12.03.2025 22:33
- Ограниченно пригодные: кто должен пройти ВВК до 5 июня? Віра Тарасенко 12.03.2025 22:20
- Санкції з металом в голосі Євген Магда 12.03.2025 17:18
- Україна має підтримати прагнення Туреччини вступити в ЄС Любов Шпак 12.03.2025 15:48
- Зелене майбутнє України очима молоді у 2025 році Оксана Захарченко 12.03.2025 14:47
- Стосунки з собою Людмила Євсєєнко 12.03.2025 10:00
-
Боровся зі зросійщенням, конфліктував із Трухановим: що відомо про Дем'яна Ганула
9541
-
Трамп, Disney, Леді Гага: передбачення "Сімпсонів" — випадкові жарти чи сценарій нашого майбутнього
Життя 7442
-
Euractiv: У ЄС придумали, як обійти вето Угорщини та надати до 40 млрд євро Україні
Фінанси 5206
-
14 березня відбудеться березнева повня: о котрій її спостерігати
Життя 3953
-
Citigroup попередив, що нафта нижче від $60 за барель підірве видобуток у США
Бізнес 2809