Хто відповість за 500 000 тонн кругляків та коли контрабанда лісу припиниться
Питання «контробандної» деревини викликало неабиякий розголос. Причина – новий закон, який був прийнятий минулого тижня.
Питання «контробандної» деревини викликало неабиякий розголос. Причина – новий закон, який був прийнятий минулого тижня. Попередньо я вже розповідав про те, яку помилку зробили ЗМІ, коли вирішили розповісти громадськості про «новели» нового закону. А ось сьогодні давайте детально та раціонально поглянемо на питання українського лісу і деревини, та чи допоможе новий закон вирішити проблеми лісу, які ми маємо на сьогоднішній день.
Що ми маємо?
Ситуація з українською деревиною є насправді критичною. А контрабанда, тему якою підняли тільки сьогодні, відбувається в західній Україні вже роками. Зокрема, оцінити масштаби контрабанди лісу можна за даними Євростату. За їхніми показниками, минулого року, коли у нас вже діяв мораторій, з України було ввезено 500 тисяч тон лісу-кругляку. В той самий час за офіційними українськими даними, на експорт відправили всього 11 тисяч тон деревини. Різниця суттєва, чи не так?
Прогалинами у законодавстві та відсутністю контролю з боку держави користувались усі, хто мав доступ до деревини та мав реальну можливість перепродати кругляк за кордон. За мінімальними підрахунками, в минулому році за кордон нелегально продали деревини на 1 млрд. євро. Схем, які діяли в обхід прикордонної та митної служб, було дуже багато. Кожного разу «досвідчені» контрабандисти знаходили все нові шляхи для вивозу деревини за кордон, а за умов незначної відповідальності й мінімального контролю з боку держави – це було і не так вже складно.
Все змінилось після проголошення урядом програми, спрямованої на протидію контрабанді та викриття найпопулярніших схем, якими користувались шахраї. Торкнулось це питання й контрабанди лісу. Вона тимчасово сповільнилась – після того, як уряд дозволив Нацполіціі цілодобово бути присутніми на митних пунктах і допустив її до митних баз даних.
Тоді почалися ретельні перевірки всіх лісгоспів країни, правоохоронці шукали конкретні дані за накладними: хто їх підписував, хто відвантажував ліс, який митник і на якій митниці оформляв, через які пункти пропуску проходила ця контрабанда. Але покарати винних та постійно знаходитись на пунктах митного контролю – це не вихід з ситуації. Тож уряд пішов далі.
І ось вже на початку вересня прийняли той самий законопроект, який повинен підсилити відповідальність за незаконний вивіз деревини та ввести ряд нових квот на продаж лісу-кругляку. А це, як відомо, завжди супроводжується корупційними ризиками. Такий підхід, своєю чергою, ставить під сумнів реальний механізм протидії контрабанді, адже саме квоти дають можливість підміни звичайних дров (вивіз яких є дозволеним) на кругляк, який і є предметом контрабанди.
Як цьому запобігти?
Ретельніше перевіряти деревину на митниці, контролювати усіх постачальників, цікавитись інформацією, якою володіє Євростат, бо їм не має сенсу працювати на показник, а надіслати запит та отримати інформацію – не так вже і складно. Ну і, звісно, бути уважними до ТН ЗЕД. Зокрема експорт деревини під цими кодами заборонено:
- 4401100001 деревина паливна у вигляді колод, полін, гілок, в'язок хмизу чи в аналогічних видах, деревина паливна у вигляді колод довжиною до 1 м або розколотих колод і полін.
- 4401100009 деревина паливна у вигляді колод, полін, гілок, в'язок хмизу чи в аналогічних видах, й інша.
Якщо виконувати елементарні правила, бути уважними, а головне – мати бажання зупинити контрабанду, то все реально, і все в наших руках.
А далі нас чекає ще один етап – відновлення лісу, що лише планується нашим урядом. Що ж, далі буде, але то вже зовсім інша історія.
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак вчора о 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова вчора о 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова вчора о 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска вчора о 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар вчора о 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш вчора о 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко вчора о 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора вчора о 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? Катерина Присяжнюк 07.07.2025 11:09
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ Христина Кухарук 06.07.2025 05:10
- Готують підвищення тарифів для населення 703
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 411
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 179
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 129
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 103
-
10 липня зійде Оленяча повня: о котрій її спостерігати
Життя 15685
-
Не картайте себе за стрес. Поради від експерток, як впоратися з високим рівнем кортизолу
Життя 12670
-
Психологія мільярдерів: чому вони купують наддорогі речі і навіщо їм це
Життя 8188
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 5997
-
Від поранення до власної справи: історія ветерана Федора Самбурського
Життя
4819