"Бачу ціль - не бачу перешкод" або як НАЗК е-декларації перевіряло
Боротьба з корупцією - це важливо. Але її методи не повинні порушувати прав людини, а наявність дискреційних повноважень не є виправданням для порушення конституційного принципу законності.
Діяльність Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) наразі залишається предметом постійних дискусій та спорів. Найчастіше вони стосуються результатів перевірок е-декларацій, поданих особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Практика з цього питання залишається досі не сформованою, незважаючи на те, що результати перших перевірок з’явилися ще наприкінці 2017 року. Однак великий обсяг декларантів, не узгоджена методологічна та нормативна складові призводять до помилок в робочому процесі та прийняттю НАЗК спірних рішень. Вказане говорить про те, що спеціальне законодавство потребує подальшого вдосконалення та відповідного правозастосування.
Аналіз скарг декларантів на дії уповноважених осіб НАЗК наводить на думку, що при повній перевірці е-декларацій останні не надто заглиблюються у законну процедуру її проведення, чим досить часто порушують вимоги законодавства, а найголовніше - порушують права декларантів. Виглядає це наступним чином.
Особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подає е-декларацю, яка підлягає перевірці, що згідно з Порядком проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Порядок) включає два етапи: контроль декларацій та повну перевірку.
Щодо контролю, то чинним законодавством передбачені 3-и його види. Окрім контролю за своєчасністю подання декларацій, правильністю та повнотою їх заповнення, Порядком передбачається логічний та арифметичний контроль, який проводиться автоматично за допомогою засобів програмного забезпечення Реєстру. Інакше кажучи, це вид контролю під час якого відбувається порівняння відомостей, що вміщені в декларації як між собою, так і з інформацією, яка міститься в інших деклараціях, реєстрах та базах даних. Отже, при подачі декларація зазначеної особи автоматично проходить контроль, а при публікації вважається такою, що його пройшла. І здавалося б питань щодо достовірності інформації, викладеної в декларації, не має бути.
Крім того, є певна особливість здійснення перевірки декларацій, поданих до 2017 року. Вона полягає в тому, що ці декларації автоматично вважаються такими, що пройшли контроль у частині порівняння відомостей декларації одна з одною. Оскільки Правила логічного та арифметичного контролю декларацій осіб були затверджені лише 24.10.2017. В частині ж порівняння інформації з іншими реєстрами та базами даних, то такий контроль щодо них не проводиться, оскільки має здійснюватися відповідно до Правил автоматизованої перевірки та забезпечення технічної можливості їх застосування, які були затверджені лише 10.02.2017. Тому відомості автоматично вважаються достовірними та точними.
Далі уповноважені особи НАЗК проводять повну перевірку декларацій, яка включає 4 складові:
1) з’ясування достовірності задекларованих відомостей;
2) з’ясування точності оцінки задекларованих активів;
3) перевірка на наявність конфлікту інтересів;
4) перевірка на наявність ознак незаконного збагачення.
Оскільки на момент проведення повної перевірки інформація, що міститься в деклараціях вже апріорі вважається достовірною та точною, перевірку посадові особи НАЗК можуть проводити лише щодо наявності конфлікту інтересів та щодо наявності ознак незаконного збагачення. Однак це їх зовсім не зупиняє і вони вдруге проводять перевірку на факт достовірності та точності задекларованих відомостей, а потім виносять необґрунтоване рішення про результати проведення перевірки та передають матеріали до НАБУ.
Сьогодні в силу прийняття всіх необхідних нормативно-правових актів, при здійсненні логічного та арифметичного контролю встановлюються Показник рейтингу ризику та Показник відсутності ризику декларацій, які одначе теж дають змогу проводити наступну повну перевірку лише в частині окремих її складових або в частині виявлених ризиків. Однак, як показує практика, НАЗК ігнорує положення законодавства в цій частині та перевищує свої повноваження.
Таким чином, проведення НАЗК повної перевірки декларантів, яка включає всі чотири складові, у тому числі перевірку точності та достовірності інформації, є незаконним в силу того, що така перевірка попередньо вже проведена на стадії контролю. Повторне її проведення є необґрунтованим та вважається втручанням у права особи. Відповідно, перевірка декларацій особи мала проводитися лише з урахуванням рейтингових ризиків, чого зазвичай уповноважені особи НАЗК не здійснюють.
Саме до такого висновку дійшов і Окружний адміністративний суд в ухвалі від 10.04.2019 у справі №640/20683/18, зазначивши, що оскаржувані рішення Національного агентства не є обґрунтованими - не відповідають усім фактичним обставинам, прийняті поза межами розумного строку, недобросовісно, тобто, не відповідають критеріям правомірності рішень суб'єкта владних повноважень, а відтак підлягають скасуванню. Таке процедурне порушення уповноваженого органу, яке стало головною підставою для прийняття позитивного рішення по цій справі, може стати в нагоді під час розгляду подібних справ.
Безумовне детальне проведення перевірок декларацій уповноваженими особами НАЗК є важливим інструментом виявлення та попередження вчиненню корупційних правопорушень, однак дотримання конституційного принципу законності ніхто не відміняв. Тому слід бути максимально уважними до виконання норм чинного законодавства України та пам’ятати, що наявність дискреційних повноважень в уповноваженого органу не є виправданням для порушення зазначених норм, на яких будується правова система нашої держави.
Таким чином, з усього зазначеного слідує, що робота антикорупційних органів на сьогоднішній день залишає бажати кращого. Щоб вберегти себе та своїх клієнтів від необґрунтованих перевірок, необхідно чітко зрозуміти процедуру її проведення та оскаржувати перевірку, у випадку явного нехтування НАЗК вимогами законодавства.
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова вчора о 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко вчора о 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер вчора о 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- 8 звичок бідних людей, які заважають розбагатіти Олександр Висоцький 21.05.2025 11:23
- Кому дадут отсрочку: новые правила для многодетных отцов и не только Віра Тарасенко 20.05.2025 23:41
-
Ексочільник Пенсійного фонду у Хмельницькій області приховав $500 000 у банку Австрії – НАЗК
Фінанси 21189
-
Ціни на оренду зросли майже на 30%: де в Києві та передмісті найбільше дорожчає житло — інфографіка
Інфографіка 16221
-
Хмельницький пивзавод змінює власника: покупець отримав дозвіл АМКУ
Бізнес 8318
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 6025
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 5985