Хто ж насправді визначив курс на білінгвальну освіту в Украні ?

Верховна Рада України прийняла в першому читанні законопроект "Про освіту", який проштовхує через парламент учорашній москвич, котрий в нашій державі мешкає лише волсьмий рік. Людина, котра мовними проблемами займалася під керівництвом Д. Табачника. Громад

Очевидно, можнасказати, що ми всі з вами, панове, вийшли на певний результат у проміжкуборотьби за українську Україну. Щоправда, заплачено за це нервами, сльозами,душевними тривогами, насмаперед, милої й чарівної жінки Лариси Ніцой та її людей,з якими у вівторок  вона тримала бій уМіносвіти. Перед другим читанням Закону «Про освіту» у Верховній Раді. Закон,який підбиває тисячолітній підсумок наступу запеклих наших ворогів московітів назнищення права рідномовністі українців. Так, так, усе це, як не дивно, принашій нинішній суверенності. Позаяк підготовлено проект закону, який фактичнона корені знищує всю нашу боротьбу за рідну мову для потомків. Він перевертаєвсе з ніг на голову. Відповідно до цього зрадницького проекту в середній тавищій школі України, якщо він, не приведи Боже, стане Законом, утверджуватиметься,пануватиме не державна мова, а мова нацменшин – тобто, російська і лише російська.Я ж не думаю, що хтось там дбає за вірменську, білоруську, за ідіш…

Проект закону, який вжеуспішно пройшов перше парламентське читання (вдумайтесь у цей лише факт!)буквально нашпигований цими поняттями «мова меншин – тому читай, - російська»,як Донбас на межі зіткнення з бойовиками мінами, мінами й мінами. І ніде ніслова не сказано про пріоритетність української мови, як засобу спілкування длядітей титульної нації України, яка нині, без змосковщиних Криму, приросійськогоСхідного Донбасу, котрий окупований рашею-парашею, складає понад 85 відсотківнаших громадян.   

Щоб зрозуміти всю глибинупроблеми, потрібно прочитати короткий виклад діалогів, які 11 жовтня ц.р. склалисяв Міносвіти з активістами на чолі з пані Ларисою Ніцой, які забажалипоспілкуватися з творцями цього змосковщення. Він знаходиться у Фейсбуці тут - https://www.facebook.com/larysa.nitsoi/posts/1276121122420017

Що ми врешті-рештмаємо.

1.     Стовідсотковий доказ того, що проектзакону «Про освіту» готувався не в Міносвіті і, либонь, навіть не в Україні.Швидше за все в Москві. На це вказує чітко обставина 2.

2.     Усі роботи з підготовки проекту іпроштовхування його через вищий законодавчий орган очолює, проводить директор департаментуМносвіти України, уродженець Москви та її вихованець, який лише восьмий рікмешкає в нашій державі,  Юрій Кононенко. Мовнимипроблемами займався під керівництвом Д. Табачника. В ньому українського –вишиванка та непогана українська, все інше ви знаєте чиє. Судячи з конкретнихдій та висловлювань.   Про Кононенка читайтетут.

3.      Уході розмови з Ю. Кононенком, юристом і іншими фахівцями Міносвіти активістивстановили. Міністр Л. Гриневич не вникає в суть проекту закону, все перекладенона московського козачка Ю. Кононенка. Він, як відповідальний за новий закон уМіносвіті заявив, що справді, головною метою нової юридичної парадигми єперехід на двомовність. Ось його слова: «МИ ВЗЯЛИ КУРС НА ДВОМОВНУ,БІЛІНГВАЛЬНУ ОСВІТУ».Що насправді є стовідсотковою зрадою всіх віковічних інтересів українців, якітисячами вмирали і досі гинуть на Донбасі за єдину загальнодержавну мову. Хтоспалював себе живцем, протестуючи проти зрусифікування України. Запитується: хтодозволив цій московській зайді приймати рішення про впровадження двомовності, повсюднуорганізацію освіти російською, як це гарантуватиме нинішній варіант проекту законумосковітів (при прийнятті його парламентом) під проводом Ю. Кононенка у школахта вишах? Хто дав команду вводити білінгвальну освіту? Кремль, Табачник зІзраїля? Україна – точно ні. Якщо міністр Л. Гриневич не вникає в ці проблеми,то навіщо вона там потрібна? Її, думається, варто без найменшого сорому винестиі викинути до сміттєвого баку і більше не допустити навіть до приміщення Міносвіти.Як мінімум. Треба за всяку ціну добитися відсторонення від обов’язків куратораутвердження проекту закону цього московітського аґента впливу Кремля Ю.Кононенка. Те що він робить зі своїми підручними – злочин, страшенний злочинпроти України. Однозначно. Той факт, що проект закону в такій антиукраїнській редакціїпройшов перше читання в Верховні Раді – факт існування змови у владних коридорах.І це заслуговує також окремого розслідування. Якщо не сьогодні, то надалі.Адже, що насправді сталося. На найвідповідальнішу ланку роботи Міносвітипоставили московіта, який на словах начебто за Україну, а діла творить загарбницькі,Значить потрібно судити і пані Гриневич, і цього паскудного ворога…

4.      Цеводночас ще один зайвий доказ того, що нинішня Верховна Рада – жахливий московськийгнійник. І про це зайве навіть говорити, тратити час на подібне. Особливогоантиукраїнського звучання це набрало нині, коли відомо, що вже сформовано,очікує на публічне оприлюднення факт утворення в українському парламенті депутатськогооб’єднання за відновлення економічних зав’язків з агресором. Саме в той час,коли практично щодоби на війні з російськими окупантами гинуть, калічаться нашігерої. За цю зраду українського народу ви самі знаєте, що потрібно робити зцими людьми. Це звернення насамперед до нардепа Андрія Білецького, йогопобратимів з АТО, до Миколи Коханівського і його побратимів.

5.     Мене завжди в таких ситуаціях найбільшевражають пристосуванці. Такі, як якийсь там Ол. Доній. Він уже роками торгує фізіономієюна всіх телеканалах, заявляючи, що є заледве не головним діячем з питаньзахисту української мови. Насправді не б’ючи і палець об палець у ситуації, якасклалася, коли якщо не завтра, так позавтра українофоби нам всучать Закон «Проосвіту», котрий фактично затвердить двомовність в усіх навчальних закладахУкраїни. І тоді закон Ка-Ка перетвориться в ще жорсткіший  диктат москвича Ко (читай – московко.) Усе цетвориться на фоні начебто ніким і нічим загрозливої для всіх вимоги прем’єра В.Гройсмана, котрий наполягає вже котрий раз на якнайшвидшому прийняті закону промісцевий референдум. І що тоді станеться, коли такий закон з’явиться? Тодібільша частина Півдня, Сходу, Центру України проведе в своїх громадах місцевіреферендуми. Оскільки україномовне населення, особливо ж там, менш активне,російськомовні на рівні закону закріплять вимогу, що в їхньому регіоні навчанняв освітніх закладах має вестися лише російською. А нині проект закону «Проосвіту», якщо його не поламати, не знищити в зародку в подібній редакції,приведе до того, що ми своїми руками утворимо дику новоросію на тлі України.Щонайменше. За що ж тоді наші жертви – понад десять тисяч загиблих українців?

6.     Окрема чарка до так званої «Просвіти».Нинішнього року, готуючи тексти двох книг, які стосуються українства, я близькоознайомився з діяльністю катеринославської «Просвіти» сторічної давнини, якоюопікалися визначний публіцист, історик Дмитро Іванович Дорошенко, його дружинаНаталя Михайлівна, на Гуцульщині - активістка Ірина Домбчевська, скажу, щонинішня наша «Просвіта» під орудую Павла Мовчана це мало видима тінь від тієї діяльності,яка була притаманна нашим предкам. Навіть соромно будь-що тут порівнювати. Тимпаче, що тепер за щире українство ніхто не переслідує, а влада тільки у всьомусприяє, ще й, здається, фінансово підтримує. Вся справа в потворному ледарствіі пристосуванстві, яке фактично паралізувало цю громадську організацію. Їїпрактично ніде не видно і не чути…

7.     Одначе всіх все одно треба об’єднувати. Цимиднями Юрій Гнаткевич у Фейсбуці написав про те, що відбулася якась там нарада зактивістами української мови у Міністерстві культури України. Бравурно, оптимістичновідгукнувся. Де ці матеріали, пане Юрію? Де списки активістів? Чому вашій групіне приєднатися до прихильників Лариси Ніцой? Є група людей, які розробляютьдокументи для українізації столиці. Їх очолює Олександр Вовченко. ПанеОлександре, зв’язуйтесь з Ларисою Ніцой. Хто висловився на підтримку статтіпані Лариси, а вас тисячі, записуйтесь в активісти до пані Ніцой. Либонь, винезабаром будете потрібні, щоб виносити все московітське лайно з Міносвіти, щобблокувати у Верховній Раді ворожий московітський законопроект Ко …

8.     Хочеться побажати нам УСПІХУ на фронтіборотьби за українську Україну. Нині це не менш важливо, ніж відбити штурмовіатаки під Донецьком чи Луганськом. Не забуваймо: на нашому бойовому напрямку головнене засада, не відсіч, а наступ і повне знищення українофобства, в утвердженізаконів про мову та світу, потрібних для розвитку України.