Заяви про буцімто неефективність ТСК – велика брехня: доказую
Хто прочитає цих 60 рядків - переконається в достовірності твердження...
Це велика брехня, що тимчасові слідчі комісії Верховної РадиУкраїни мовбито не приносять ніякого ефекту, зайва трата часу і зусиль. Кажу це,як людина, котра пройшла через її дослідження двічі.
Так сталося, що вперше в історіїнезалежної України ПЕРШУ тимчасову слідчу комісії ВРУ було створено якраз післяпублікації моєї статті в газеті «Правда України» під заголовком «Чому вукраїнської гривни канадська прописка?»
Ця публікація з’явилася наСтрітення – 15 лютого 1992 року. В своєму журналістському розслідуванні я розказавпро те, як група людей з вищого керівництва молодої нашої держави, оформивши вКанаді кредитну лінію на 50 мільйонів канадських доларів, розмістила друкуванняпершої партії української національної валюти на одній з банкнотних фабрик Оттави,практично благословила спорудження корпусів цього підприємства окрім випускунаших перших банкнот. Іншими словами, асигнувала спорудження українськогомонетного двору не в Україні, а за океаном. У той час, коли був італійськийваріант друкування грошей, значно дешевший.
Стаття визвала неймовірно великийчитацький ажіотаж і вкрай негативну реакцію ряду вищих посадових осіб,насамперед, причетних до цієї афери. Ввечері цього дня УТ-1 показало, якпрезидента України Леоніда Кравчука журналістка запитала, що буде далі післяцієї резонансної публікації. Леонід Макарович відповів: «Треба створювати вВерховній Раді тимчасову слідчу комісію, яка в деталях має розібратися з цієюпроблемою…»
Так Україна вперше (підкреслюю –15 лютого 1992 року) почула це буквосполучення ТИМЧАСОВА СЛІДЧА КОМІСІЯ.
І така справді тоді й буластворена. Я й один із перших, хто давав свідчення цьому парламентськомуновотвору.
Вдруге з ТСК я зіштовхнувся уже вкамері Лук`янівськогослідчого ізолятора, куди режим недорікуватого казнокрада Кучми запроторив менеза публікації проти свавілля влади, на захист демократії і свободи слова. 4лютого 1999 року Верховна Рада України прийняла рішення створити Тимчасовуслідчу комісію з розгляду неправомірного арешту головного редактора газети «ПравдаУкраїни» Олександра Горобця. І я скажу, що ця важлива обставина дала змогу меніневдовзі вийти на волю. Фактично відкрила переді мною двері СІЗО. Бо цим самим булапривернена увагу до цього кумівського злочину міжнародних інстанцій. До мене вслідчий ізолятор, вперше в історії пенітенціарної системи України, приїхала ціладелегація ПАРЕ - доповідач по Україні Парламентської Асамблеї Ханне Северинсента ще двоє спостерігачів цієї важливої інституції, і це дало змогу тут же здобутисвободу. Так, що я дякую тим народним депутатам України далекого вже 1999 року,хто голосував за створення ТСК у Верховній Раді того скликання, хто входив дотієї Тимчасової слідчої комісії. Ви, друзі мої рятівники, багато зробили особистодля мене, для формування демократії і свободи слова в Україні. Про це я більшшироко написав у своїй книзі «Босоніж по битомушклу», яка вийшла ще 2003 року.
Не передати того, як цепідтримало мене морально в задушливій клітці СІЗО.
І тому, коли нині я чую заяви проте, що ТСК, мовляв, нічого не дають, вони мало ефективні – це велика неправда. Якщо навіть точніше – то це неймовірно великабрехня.
Так, влада завжди проти створенняпарламентських комісій, бо це публічний спосіб контролю за порушеннями правлюдей чи розслідування втрат бюджетних коштів, іноді дослідження шляхіврозкрадання власності. Особливоважливі такі ТСК якраз нині, коли Україна - ПАРЛАМЕНТСЬКО-президентськадержава! Коли Верховна Рада здійснює контроль за виконавчою владою. Це вірний спосібдля наведення порядку, посилення боротьби з корупцією, припинення переслідуванняза виявлення і оприлюднення недоліків діяльності начальства.
Що тут гріха таїти: ті, хто протистворення ТСК Верховної Ради після гучних заяв очільника Державної фінансової інспекціїУкраїни про начебто колосальні розкрадання коштів державного бюджету явнознають, чого бояться. І якщо така комісія не буде створена, це означає, щонинішня влада зжила себе. А їхні розмови про прозорість, публічність влади є небільше, ніж порожній звук.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков вчора о 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко вчора о 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов вчора о 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко вчора о 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська вчора о 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов вчора о 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов вчора о 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5526
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 662
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 365
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 219
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 211
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 23079
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 22888
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 9071
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
7815
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 6437