Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
17.02.2016 09:12
Кiпр. Реiнкарнацiя
Під тиском міжнародних організацій законодавство країн має властивість адаптуватись та змінюватись, і Кіпр тому не виключення. А зважаючи на останнi рекомендацii НБУ та вiднесення платежiв на рахунки Латвiйських банках до так званих iндикаторiв пiдозрiлих
Під тиском міжнародних організацій законодавство країн має властивість адаптуватись та змінюватись, і Кіпр тому не виключення. Останнім часом країна поступово оговтується після недавніх фінансових стресів і стрімко підтягується до братів своїх з тих же країн ЄС. Говорити про те, що Кіпр вже декілька років залишився «поза грою» у світі податкових гаваней ще зарано, оскільки країна знов почала активно набирати обертів, приймає активну участь у переговорах і налагоджує взаємовідносини з iнашими країнами-партнерами та міжнародними організаціями.
Ще за часів Радянського Союзу юрисдикція Кіпру була найпривабливішою податковою гаванню, оскільки мала дуже низьку ставку податку на доходи компаній, нескладну систему корпоративного управління, яка ґрунтується на Британському праві, та підписану Угоду про уникнення подвійного оподаткування з нульовими ставками податку на репатріацію (Угода 1982 року). Великим кроком до деофшоризації Кіпру стало підписання в 2012 році Конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Це була значна подія, оскільки формально поставила Кіпр на один щабель з неофшорними юрисдикціями, такими як Сполучене Королівство, Нідерланди, Австрія тощо. В той же час за країною зберіглися суттєві податкові переваги, порівняно з іншими – такий собі «реформований податковий рай». Доходи кіпрських компаній в більшості випадків підлягають оподаткуванню лише на Кіпрі, а ставки податку на репатріацію пасивних доходів – менші, ніж у інших. Ключем до популярності Кіпру є його локальне податкове законодавство, яке майже не змінилося протягом останніх років. І незважаючи на нещодавній крах деяких кіпрських банків, довіра до країни залишилась.
Проте вже на початку грудня 2015 року Україна підписала Протокол, що регулює зміни до чинної Конвенції. I Український бізнес знов схвилювався – чи не пора змінювати центр формування прибутку холдингових компаній. Адже тепер, починаючи з 2019 року, ставка податку на репатріацію при виплаті дивідендів на користь кіпрського холдингу залишиться на рівні 5 відсотків за умовою володіння 20% статутного капіталу дочірньої компанії та здійснення інвестиції не менше 100'000 євро (раніше достатньо було однієї з названих вимог). В іншому випадку доведеться сплачувати 10 відсотків податку при виплаті дивідендів. Окрім того, оподаткуванню в Україні підлягатимуть доходи від розпорядження акціями/корпоративними правами дочірніх компаній, якщо їх вартість більш ніж на 50% формується з вартості нерухомого майна. В той же час від оподаткування в Україні звільняється дохід від продажу акцій чи корпоративних прав компаній, що володіють нерухомим майном, якщо це майно безпосередньо використовується для операційної діяльності таких компаній. Також, з-під оподаткування в Україні виключається дохід від розпорядження цінними паперами публічних компаній, самі публічні компанії, та фонди (пенсійний, страховий, фонд нерухомості тощо). Зміни торкнулися й доходів у вигляді процентів – замість 2% ставки податку на репатріацію з 2019 року прийматиметься 5%.
Та Кіпр все-таки лишився на лідируючих позиціях поміж своїх конкурентів, адже:
- Кіпр – це юрисдикція ЄС, де поширюються законодавство та валюта ЄС, що вже має відповідний рівень довіри;
- корпоративне законодавство ґрунтується на Британській системі права, що дає можливість регулювати відносини шляхом підписання Акціонерних угод;
- за підтримки уряду рівень банківської довіри суттєво зріс;
- конвенція про уникнення подвійного оподаткування зберігає найбільш привабливі ставки оподаткування пасивних доходів;
- ставка корпоративного податку одна з найнижчих в ЄС (12,5%) та відсутнє оподаткування доходу від цінних паперів та дивідендів;
- iснує можливість отримати дозвіл на проживання і навіть паспорт за певних умов здiйснення інвестиції в країну.
Окрім юридично-економічних переваг Кіпр має дуже м’який клімат, що спонукає відвідувати його не лише з приводу ділових відряджень, а й для відпочинку. Підсумовуючи, актуальність такої податкової гавані, можна з впевненністю сказати, що вона лишиться на лідируючій позиції, як мінімум, ще 3 роки. А зважаючи на останнi рекомендацii НБУ та вiднесення платежiв на рахунки Латвiйських банках до iндикаторiв пiдозрiлих операцiй, передбачємо чергове зростання інтересу до Кіпрських банків.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак вчора о 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова вчора о 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова вчора о 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска вчора о 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар вчора о 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш вчора о 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко вчора о 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора вчора о 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? Катерина Присяжнюк 07.07.2025 11:09
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ Христина Кухарук 06.07.2025 05:10
Топ за тиждень
- Готують підвищення тарифів для населення 702
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 408
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 179
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 127
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 102
Популярне
-
10 липня зійде Оленяча повня: о котрій її спостерігати
Життя 14840
-
Не картайте себе за стрес. Поради від експерток, як впоратися з високим рівнем кортизолу
Життя 11862
-
Психологія мільярдерів: чому вони купують наддорогі речі і навіщо їм це
Життя 6719
-
Від поранення до власної справи: історія ветерана Федора Самбурського
Життя
4819 -
Батьки першокласників отримають по 5000 грн від держави: деталі
Фінанси 4212
Контакти
E-mail: [email protected]